Станом на п’ятий місяць війни стратегічні наміри путінського режиму загалом не змінилися — це знищення суверенітету України, повалення влади, заміна її на проросійську, захоплення нових територій, а не лише Донбасу й південних областей. Але зваживши на катастрофічний для російського суспільства та економіки перебіг бойових дій і тотальне виснаження збройних сил, військо-політичне керівництво рф намагається вести непублічні переговори зі США та НАТО, розраховуючи закріпити свої політичні позиції, пише Інформаційний центр “Міжмор’я”.
Як стає відомо як з джерел, наближених до центрів прийняття рішень у рф, так і з публікацій в російських пабліках, напередодні Саміту НАТО НАТО 28-30 російським дипломатам було поставлено завдання досягти певного узгодження позицій з Альянсом. Попередньо було повідомлено про межі поступок, на які готова піти росія: часткове виведення російських військ з окупованих територій (крім Криму) України в обмін на зміну політичного керівництва в Києві. Те саме було особисто наголошено під час крайньої розмови, яка відбулася 26 червня, між головою Служби зовнішньої розвідки рф сергієм наришкіним та директором Національної розвідки США Евріл Хейнс. Що цікаво, російський високопосадовець висловив побоювання, що у разі повернення Донбасу до складу України та зміни влади на проросійську, Польща та Британія одразу запустять проєкт “Незалежна Галичина”, що передбачатиме створення проксі-держави, яка буде ворожою до росії й відіграватиме роль буфера між НАТО та рф. Проте США категорично відкинули будь-які пропозиції, які передбачали зміну політичного керівництва України.
Про це пише політичний аналітик Олександр Кочетков.
На думку співзасновника Інформаційного центру “Міжмор’я” Юрія Гончаренка, “п’ятий місяць повномасштабного вторгнення ще більше притупляє сприйняття українцями повної картини подій. Ми радіємо, небезпідставно, локальним успіхам і все більш спрощено дивимося на події навколо нас. Між тим глобально не змінилося головне – плани росії на війну, і те, що їх військ сьогодні немає під Києвом, не означає, що їх не може бути там завтра чи за місяць. Якщо російський диктатор надасть наказ – російські війська знову підуть в самовбивчу атаку методом “маршала жукова”.
Він також підтверджує факт непублічних перемовин росії та США і підтверджує, що у Вашингтоні “очікувано, російські божевільні пропозиції відкинули, попри суттєву ескалацію на фронті й відповіли терміновою активізацією HIMARS українськими військовими. І хоч паралельно українські Збройні Сили вимушено відступили з Сєвєродонецька та Лисичанська, по всій лінії фронту почалася масова “бавовна” складів БК та штабів ворога. Думаю, такі точні влучання були неможливі й без розвідданих наших союзників”.
Отримавши таку недвозначну відповідь, путін 7 липня робить заяву, яка вже стала мемом, про “ми ще не починали по-справжньому”. Одразу після росія активно сприяє розкрутці кейса “Спартц”, використовуючи політичне протистояння в США, щоб “збити” або призупинити постачання зброї в Україну. Також вся медіаактивність в західних ЗМІ, включно з сумнозвісною публікацією в Financial Times, мала на меті продемонструвати Вашингтону, що росія може впливати на внутрішньоамериканський порядок денний. Паралельно продовжується демонстрація готовності до поступок, як в перемовинах по зерну, так і щодо зменшення інтенсивності бойових дій (насправді, зменшення тільки в медіа).
Обидва експерти вважають, що рф має намір до серпня-вересня 2022 року повністю захопити Донбас та запропонувати Україні мир на своїх умовах. Такі терміни пов’язані з наміром провести 11 вересня референдум про входження Херсонської області та так званих днр і лнр до складу рф. У випадку якщо Україна і Захід відмовляться змінювати владу в Україні, а спроби фізичного усунення Володимира Зеленського знову зазнають невдачі, росія готова шляхом мобілізації всіх людських і матеріальних ресурсів (втому числі й країн ОДКБ) захопити якомога більшу територію України, паралельно розраховуючи на більшу поступливість європейців через наближення зими та потребу в російських енергоресурсах. Також в цих планах враховується фактор американських виборів та наявність “друзів путіна” в обох таборах американського політикуму і використання американського фактора в тиску на Україну.
За інформацією різних джерел, остаточну стратегію подальших дій путін визначатиме після завершення липнево-серпневої кампанії на території Донецької й Луганської областей плюс південь України, щоб мати розуміння ресурсів, які в нього будуть на той момент наявні. Так само буде постійно активним переговорний трек, як наочна альтернатива картинки “кривавої бані”, яку путін сподівається створити. Але оскільки сценарій перемовин з рф на їх умовах для заходу й України є неприйнятним, найбільш ймовірною є суттєва ескалація найближчим часом та повне виснаження ресурсів на ведення активних бойових дій рф максимум до кінця поточного року.
Саме готовність до подібного сценарію і має бути основою в планах України на відсіч російській агресії.
