Верховна Рада запустила режим схвалення законопроєкту щодо банків у прискореному режимі, який дозволить подолати “поправочний тероризм”.
За це рішення проголосували 255 депутатів при необхідних 226.
Депутати вперше застосували нові норми регламенту, які дозволяють за тиждень схвалити закон та фактично проігнорувати 16 тисяч поправок, які переважно подали депутати від “Слуги народу”, близькі до Ігоря Коломойського.
30 березня Верховна Рада у першому читанні схвалила законопроєкт, який стосується ситуації з “ПриватБанком”. Він забороняє повернення фінустанов колишнім власникам й ускладнює отримання останніми великої компенсації.
Цей документ є однією з ключових умов МВФ для виділення Україні нової кредитної лінії на мільярди доларів.
Проте депутати подали до законопроєкту 16 тисяч поправок, що могло розтягнути розгляд у другому читанні на пів року.
Проте вже 16 квітня парламент вніс поправки до регламенту роботи Верховної Ради, які дозволяють “долати” десятки тисяч поправок за тиждень.
Очікується, що “антиколомойський” закон схвалять вже у перші два тижні травня.
Голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко прогнозує, що схвалення закону в цілому може бути 8 травня.
Турборежим проти “поправочного тероризму”
Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія назвав подання депутатами від його ж фракції тисяч поправок до банківського закону “поправочним тероризмом”.
Долати його вирішили спеціальною процедурою, яка тепер закріплена в регламенті й потенційно стосується усіх проєктів законів, окрім кодексів.
Цю процедуру можуть ініціювати 150 депутатів, потім її мають підтримати 226 голосів. Що й зробила Рада 30 квітня.
Спеціальна процедура дозволить депутатам і надалі подавати тисячі поправок, а от наполягати на розгляді їх усіх у залі вони більше не зможуть.
Тисячі чи десятки тисяч поправок будуть нейтралізувати у профільному комітеті. Комітет може врахувати частину правок, а інші відхилити. Так і сталось у випадку з “антиколомойським законом”, правки до якого банківський комітет розглядав кілька тижнів.
Після запуску спеціальної процедури 30 квітня, кожна фракція матиме право наполягати на розгляді в залі Ради тільки на 5 правках своїх депутатів. Позафракційні депутати зможуть наполягати ще по одній правці.
Для цього вони матимуть два дні, щоб назвати ці правки, ще два дні матиме комітет для підготовки нової таблиці поправок.
Також депутати у сесійній залі зможуть ставити на підтвердження усіх врахованих комітетом поправок – кожної окремо.
У парламенті є сім фракцій та груп, і разом вони можуть поставити на голосування не більше 35 поправок.
Також є 22 позафракційних депутатів – це ще 22 правки. Тобто разом за наполяганням депутатів можна ставити на голосування не більше 57 поправок.
Це, за попередніми прогнозами, може займати не більше кількох годин часу.
Якщо ставити на підтвердження ще й всі враховані комітетом поправки окремо, то це ще година чи дві часу.
Тепер за спеціальною процедурою законопроєкт у другому читанні можна схвалювати у сесійній залі за 3-5 годин, а не пів року, як раніше.
Адже розгляд кожної поправки у залі міг займати дві хвилини, а 16 тисяч поправок 530 пленарних годин.
“Антиколомойський закон”
Законопроєкт щодо банків покликаний унеможливити повернення націоналізованих банків колишнім власникам, а також дуже ускладнює можливість повернення колишнім власникам компенсації.
Переважно цей документ направлений на те, щоб убезпечити державу Україна від повернення націоналізованого “ПриватБанку” Ігорю Коломойському чи виплати йому багатомільярдної компенсації.
“ПриватБанк” націоналізували в 2016 році через критичний стан фінансової установи, з якої, за даними влади, вивели майже 5 мільярдів доларів.
Після націоналізації, яку рекомендував МВФ та західні партнери України, в нього влили ще понад 100 мільярдів гривень.
Президент Володимир Зеленський особисто закликав депутатів схвалити цей закон.
Після розгляду поправок законопроєкт до другого читання зберіг всі норми, які дають запобіжники від виплати державою Коломойському великої компенсації.
“Всі норми, які стосуються кейсу “ПриватБанку” та забороняють повернення банків ексвласникам, залишилися без змін”, – запевняє депутат від “Голосу” Ярослав Железняк.
Закон максимально ускладнює виплату компенсацій колишнім власникам банків, якщо суд навіть вирішить, що держава несправедливо націоналізувала чи вивела з ринку якийсь банк.
Проєкт робить неможливим повернення такого банку та визначає, що компенсація залежить від розміру “упущеної вигоди”.
Цю суму визначатиме аудиторська фірма, яку призначить суд, та яка буде діяти за міжнародними стандартами.
Тобто ексвласники банків вже не зможуть домовитись з кимось в уряді про великі суми компенсацій, наприклад, за “моральну шкоду”.
До другого читання процедури призначення аудиторської компанії ще більше посилили.
Також записали, що всі судові процеси, які йдуть щодо компенсацій і не мають остаточних рішень, мають починатись знову за новими правилами.
Хто заблокував законопроєкт
Більшість з 16 тисяч поправок до проєкту подали депутати від “Слуги народу”, або дуже близькі до цієї партії.
6 тисяч поправок зареєстрував Антон Поляков, який обирався в окрузі від “Слуги народу”. Зараз він позафракційний.
Дві тисячі поправок подав представник групи “За майбутнє” Віктор Бондар, а ще по 1-1,5 тисяч п’ять депутатів фракції “Слуга народу”.
Це Дмитро Чорний, Ольга Василевська-Смаглюк, Олег Дунда, Сергій Демченко та Олександр Дубінський.
Більшість з цих депутатів пов’язують з паном Коломойським, але сам він заперечує причетність до тисяч поправок.
“Я б назвав цей закон не “антиколомойським “, а антиукраїнським, – заявив він у коментарі НВ. – Торгівля суверенітетом і Конституцією за 30 срібняків, правда, дуже дорогих”.
