У вівторок, 21 травня, новопризначений глава Адміністрації президента Андрій Богдан заявив, що в разі певних домовленостей з Росією, їхнє схвалення можуть винести на всенародний референдум, пише ВВС Україна
За його словами, це потрібно, “щоб не тільки депутати проголосували і не тільки президент приймав рішення, а щоб народ України прийняв це рішення”.
Володимир Зеленський неодноразово заявляв про те, що хоче проводити якомога більше референдумів.
Згідно із Конституцією України, Президент має право проголосити всеукраїнський референдум щодо зміни Конституції або за “народною ініціативою”.
Проте наразі в Україні відсутній закон, який би регулював проведення референдумів.
Що сказав голова АП?
В ефірі телеканалу 112 Андрій Богдан заявив: “Як виходець зі Львова я дуже патріотичний і багато був на фронті, для мене це не порожні слова. Проте ми змушені шукати компроміс. Єдине – Володимир Зеленський сказав, що ми не торгуємо нашими територіями і нашими людьми”.
Він додав: “Володимир Зеленський декларував у своїх виступах, що ми розглядаємо питання оформлення якихось домовленостей і винесення їх на референдум. Все-таки мають не тільки політики говорити, а й народ”.
“Питання щодо досягнення мирних домовленостей з Росією ми розглядаємо винести на народний референдум, щоб не тільки депутати проголосували і не тільки президент приймав рішення, щоб народ України прийняв це рішення”, – зазначив глава АП.
На питання ведучого про закон про референдум пан Богдан відповів: “Закон про референдум однозначно є основним напрямком нашої діяльності. А домовленості, чи може основні домовленості, чи може спірні домовленості щодо військового конфлікту з Росією, щодо агресії Росії, мають бути оцінені суспільством”.
Він пояснив: “Мається на увазі не формат, і це говорив Володимир Зеленський під час своєї виборчої компанії, [а те], що кінцеве рішення, якщо воно буде неоднозначно сприйнято суспільством, якщо там будуть проблемні точки для сприйняття тими чи іншими, може бути винесено на референдум. Щоб не якийсь політик приймав рішення, яке розколює суспільство, а щоб сам народ, саме суспільство, прийняло таке рішення – чи підходять ті чи інші домовленості”.
“Правовий вакуум”
Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у Facebook назвав можливий референдум щодо формату переговорів з Росією “певно, найнебезпечнішим з нинішніх рішень нової влади”.
“Без закону провести жоден референдум не можна, у цій сфері в нас правовий вакуум”, – заявив у коментарі для BBC News Україна депутат Руслан Князевич, голова комітету ВР з правової політики та правосуддя.
“Якщо спершу можна буде провести позачергові парламентські вибори без конституційних підстав, то згодом не виникне проблем провести будь-який референдум без конституційних підстав і навіть за відсутності самого закону. Крок за кроком”, – зазначив у Facebook колишній заступник глави ЦВК Андрій Магера.
“Дійсно, законодавства про референдум немає, і це одна з ключових проблем, тому що очевидно, що закон про референдум стане заручником ситуації в парламенті”, – зазначила в коментарі BBC News Україна голова правління громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.
Втім, те, яким чином і за яким законом буде проводитися референдум є другорядним у порівнянні з тим, який документ можуть винести на референдум, каже пані Айвазовська.
“На референдум не можна виносити питання, наприклад, “Ви за мир чи за війну?”. На референдум виносяться документи після проведення загальнонаціонального аналізу політичного контексту, законодавства і наступних стратегічних перспектив країни рухатись в подоланні конфлікту”, – пояснює пані Айзвазовська.
Вона зауважує, що не можна проводити референдум без документа. Наразі такого документу не існує.
“Були заяви з боку посадових осіб, які, втім, не мають юридично політичної ролі про винесення питання миротворення на референдум. Допоки не буде документу, говорити про перспективи нереалістично”, – пояснює фахівчиня.
За її словами, у світовій практиці існує проведення референдуму щодо мирних угод, “але переважно вони є провальними”.
Вона додає: “Референдуми – це зазвичай закінчення, коли вже всі сторони домовилися і підготовлено за участю всіх сторін документ, який і виноситься на референдум, щоб громадяни засвідчили прийнятність чи не прийнятність цього документу”.
“Мирний план врегулювання конфлікту в Північній Ірландії стосувався документу, термін реалізації якого є 18 років і він досі реалізується”, – наводить приклад пані Айвазовська.
Реакція Кремля
У Кремлі назвали ідею про проведення референдуму щодо відносин з Росією “внутрішньою справою України”, і заявили, що не розуміють, про що мають бути “мирні переговори” України та Росії.
“Це внутрішня справа України, безумовно, – прокоментував прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков. – Звісно, від Києва ми б очікували конкретні кроки, передусім, у руслі виконання мінських домовленостей, врегулювання внутрішньоукраїнської проблеми, а також у плані нормалізації двосторонніх відносин з Росією. Ми очікуємо на ці кроки, але поки що їх не бачимо”.
Щодо ставлення Кремля до ідеї виносити такі питання на референдум, Пєсков заявив: “Головне, щоб був сенс, щоб була ефективність”.
На питання про можливий референдум за результатами мирних переговорів України та Росії, Пєсков зазначив: “Між Росією та Україною немає жодних збройних конфліктів, в Україні громадянська війна”.
“Тому тут, звісно, ми ще очікуємо пояснення, щоб зрозуміти все ж таки про що йдеться”, – додав речник президента Росії.
Зеленський про референдум і Росію
“Народовладдя через референдуми” було однією з позицій передвиборчої програми Володимира Зеленського.
У своєму першому законопроекті він обіцяв закріпити механізм, за яким основні завдання для влади формували громадяни через референдуми.
Він також додавав, що голосування на виборах та референдумах має відбуватися “із максимальним використанням новітніх технологій”.
“Я схиблений на референдумах, це мій пунктик, це дуже подобається”, – пояснював пан Зеленський.
Щодо домовленостей з Росією в інтерв’ю з Дмитром Гордоном він сказав: “Я хоч з чортом лисим готовий домовлятись, щоб тільки не померла жодна людина. Треба зробити перший крок – припинити стрілянину і розвивати свою країну”.
Зеленський зазначав, що про мир необхідно домовлятись з Росією, щоб “група людей з України зустрічалась з групою людей з Кремля”. Вести перемовини з представниками “ДНР” та “ЛНР” він наміру не мав.
Розмову треба починати так: “Чого ви хочете? Чому ви прийшли до нас? Напишіть пункти”, пояснював пан Зеленський.
Зеленський би почитав ці пункти й відповів: “А ось наші вимоги”. І “десь би посередині зійшлися”, зазначав він.
На уточнювальне питання, що щось треба буде віддати, політик відповів – “Тільки треба вирішити, що”.
Вирішувати, чим саме Україна може поступитись Росії, Зеленський пропонував на референдумі або через онлайн-опитування чи телебачення.
Що каже Конституція?
Згідно з Конституцією України, референдум – це одна з форм демократії, якими здійснюється народне волевиявлення.
Стаття 72 Конституції стверджує, що всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою або президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією.
“Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області”, йдеться в Конституції.
Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
Щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії референдум не допускається.
Закон про референдум
В Україні існував Закон про всеукраїнський референдум, який схвалили за часів президентства Віктора Януковича.
Але у квітні 2018 року Конституційний суд визнав його неконституційним як через процедуру ухвалення, так і за змістом.
Скасований КС закон передбачав, що на всеукраїнському референдумі можна було ухвалювати нову редакцію Конституції, скасовувати закони та вносити поправки до Основного закону без участі Верховної Ради.
Результати референдуму мали бути остаточними та не потребували додаткового затвердження.
Закон критикувало науково-експертне управління парламенту і Венеціанська комісія.
На практиці закон щодо референдуму жодного разу не застосували.
Українські політики робили кілька спроб провести референдум.
У 2000 році президент Леонід Кучма проводив референдум щодо змін до Конституції, результати якого намагався запровадити в обхід парламенту, проте тоді йому це не вдалось.
У 2013 році комуністична партія та організація Віктора Медведчука “Український вибір” намагались ініціювати референдум щодо вступу України до Митного союзу.
А у 2017 році партія “Батьківщина” Юлії Тимошенко намагалась провести всеукраїнський референдум щодо заборони на продаж землі.
