За рік розслідування пожежі на арсеналі боєприпасів нікому не повідомлено про підозру
У рамках розслідування причин пожежі на військовому арсеналі біля Калинівки (Вінницька область), яка сталась рівно рік тому – 26 вересня 2017 року – військова прокуратура допитала 920 свідків. Про це із посиланням на відповідь на запит до прокуратури повідомляє “Новинарня”. Зазначається, що за рік також було проведено 950 оглядів місця події. На сьогодні нараховується 920 томів матеріального провадження.
“Підстав для зміни правової кваліфікації у кримінальному провадженні немає, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення поки що нікому не повідомлено, триває слідство”, – йдеться Військової прокуратури Центрального регіону.
Міноборони говорить про диверсію
В той же час у Міністерстві оборони України (МОУ) заявляють, що інцидент на складі боєприпасів відбувся у такій послідовності: вибух, який призвів до пожежі – детонування снарядів – поширення пожежі – неконтрольований підрив боєприпасів – подальше розповсюдження вибухів. Також зазначається, що все це відбулось 26 вересня 2017 року після 21:45.
Наприкінці листопада 2017 року МОУ завершило власне службове розслідування та скерувало матеріали на розгляд міністрові Степану Полтораку. Спільно із Генеральним штабом ЗСУ Міноборони головною версією причин вибухів на складах боєприпасів називають диверсію. Зокрема, як зазначає “Новинарня”, у листі за підписом заступника начальника озброєння ЗСУ полковника Олега Лісового сказано: найбільш вірогідною причиною пожежі є диверсія, “вчинена незаконними збройними формуваннями чи диверсійно-розвідувальними групами збройних сил іншої держави”.
“Основними передумовами виникнення пожежі у військовій частині А1119 стало неналежне виконання окремими службовими особами Збройних сил України, зокрема Озброєння Збройних сил України, Центрального ракетно-артилерійського управління Озброєння ЗСУ та командування військової частини А1119 своїх функціональних обов’язків щодо виконання вимог наказів Міноборони та Генштабу щодо організації належного зберігання ракет і боєприпасів, забезпечення стану пожежної безпеки, охорони та оборони, служби військ, режимності об’єкта та запобігання виникненню надзвичайних ситуацій”, – йдеться у відповіді МОУ на інформзапит. Крім того, в Міноборони перерахували порушення низки керівних документів, що було встановлено в ході службового розслідування. Із семи перерахованих документів несекретні та є у вільному доступі лише два. “За результатами службового розслідування до дисциплінарної відповідальності були притягнені цілий ряд посадових осіб, в тому числі і командир військової частини А1119 та його заступники”, – відповіли в МОУ. При цьому посади та звання тих, кого притягнули до відповідальності, не назвали.
У ЗСУ повідомили, що остаточне встановлення причин пожежі можливе за результатами проведення слідчих дій та судових експертиз, які призначали у рамках розпочатого кримінального провадження за фактом диверсії.
Матеріальне відшкодування
Внаслідок пожежі та детонації боєприпасів тоді постраждали райцентр Калинівка та десять сіл Калинівського і Вінницького районів – Павлівка, Сальник, Дорожнє, Мізяків, Медвідка, Стрижавка, Лаврівка та ін. Було зруйновано 13 будинків, пошкоджено 1437 житлових будинків, три заклади охорони здоров’я, вісім закладів освіти, вісім адмінбудинків. Пошкоджено 8978 вікон, 1431 покрівля, 508 дверей. На ліквідацію пошкоджень уряд виділив 100 млн гривень. Із них область змогла використати лише 35 мільйонів, повідомив перший заступник голови Вінницької ОДА Андрій Гижко. Причиною неосвоєння решти 65 млн гривень, які довелося повернути по завершенню бюджетного року, він назвав забюрократизованість процесу використання бюджетних коштів.
“Процедура складна, її потрібно спрощувати. У нас це відбувалося так. Спочатку комісія обстежувала приватне помешкання, складала дефектний акт. На його основі робили проектно-кошторисну документацію. Потім все це везеться аж у три міністерства. Міністерство економіки перевіряє, чи не завищені цінові пропозиції, Мінрегіонбуд стежить за будівельною частиною, а Мінфін приймає ці документи як остання інстанція. Лише після трьох позитивних висновків нам дозволялося використовувати гроші з казначейства”, – сказав Гижко. Вже у 2018 році відновлювальні роботи продовжувалися лише в Павлівці – це село найбільше постраждало від розльоту боєприпасів. Тут ремонту потребували 36 будинків. На завершення цих робіт у липні з обласного бюджету виділили ще 5 млн гривень.
Нагадаємо, як повідомили у Держслужбі України з надзвичайних ситуацій 28 листопада 2018 року, робота з очищення території від боєприпасів була виконана в повному обсязі.
Також 9 листопада 2017 року військова прокуратура Центрального регіону України назвала причини вибухів на складах боєприпасів у Калинівці Вінницької області. Зокрема, було складено протокол стосовно начальника режимної служби Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку майора Б. за недбале ставлення до військової служби.
Правоохоронці встановили, що вказаний офіцер неналежно виконував свої службові обов’язки по контролю за станом пропускного режиму, дотримання порядку допуску особового складу і техніки на адміністративно-господарську та технічну території вказаної військової частини. У результаті цього працівники приватного підприємства пронесли “заборонені легкозаймисті речовини і пожежонебезпечних предмети” на технічну територію військової частини, де безпосередньо зберігалися боєприпаси до танкових гармат.
Як відомо, вибухи під Вінницею на військових складах сталися ввечері 26 вересня 2017. Повідомлялося, що на складах зберігалося 188 тис. тонн боєприпасів на площі 60 гектарів. Серед них – ракети для систем залпового вогню “Смерч”, “Ураган” і “Град”.
