У Верховній Раді України зареєстрований законопроект про недопуск на вибори пов’язаних з Росією спостерігачів. В ОБСЄ висловлюють занепокоєння цією ініціативою.
Україна побоюється втручання Росії у свій виборчий процес. Одним із “слабких місць”, на думку представників української влади, є міжнародні місії спостерігачів, які моніториять ситуацію перед виборами, в день голосування та стежать за підрахунком голосів. В Україні не виключать, що Росія використає через своїх представників у міжнародних спостережних місіях цю можливість задля впливу на хід голосування та спотворення результатів українських виборів.
Саме тому група депутатів Верховної Ради з двох провладних фракцій – “Блоку Петра Порошенка” та “Народного фронту” – зареєструвала законопроект про недопуск російських спостерігачів на вибори в Україні. Він передбачає, що офіційним спостерігачем на будь-яких виборах в Україні не може бути особа, яка є громадянином або підданим держави, визнаної Верховною Радою державою-агресором або державою-окупантом, або особа, яку делегувала така держава. В Україні державою-агресором офіційно визнано Російську Федерацію.
Занепокоєння ОБСЄ
В ОБСЄ поставилися до цієї ініціативи із занепокоєнням. “Бюро демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ ОБСЄ) відомо про законопроект, і ми стурбовані щодо того, чи відповідає він зобов’язанням (країни в рамках. – Ред.) ОБСЄ щодо доступу міжнародних спостерігачів”, – заявив DW речник БДІПЛ ОБСЄ Томас Раймер. За його словами, Бюро відстежує долю законопроекту, який забороняє громадянам РФ бути спостерігачами на українських виборах.
Тим часом 6 лютого в Україні почне роботу місія БДІПЛ зі спостереження за президентськими виборами. “Як передбачає стандартна практика, місія вивчить відповідність умов роботи спостерігачів – міжнародних та внутрішніх – зобов’язанням у рамках ОБСЄ”, – зазначив Раймер.
Чи зашкодять російські спостегрігачі?
В історії ОБСЄ вже траплялися інциденти, коли одна країна-член організації не допускала спостерігачів з іншої на вибори. Голова брюссельського офісу аналітичного центру Open Europe Пітер Клеппе нагадав, що влітку 2018 року Туреччина не допустила на вибори двох спостерігачів – парламентарів з Німеччини та Швеції. “Однак для України робити так – це не дуже добра ідея”, – вважає експерт. На його думку, в країні є питання щодо стану демократії і вона має зробити виборчий процес достатньо прозорим. “Навіть якщо російські спостерігачі спробують зашкодити іміджу України, всі матимуть на увазі їхнє походження”, – зазначив Клеппе.
Директор з політики брюссельського аналітичного Центру імені Вілфріда Мартенса Роланд Фройденштайн вважає, що той факт, що країна, яка стала жертвою масштабних атак з боку сусідньої країни, не допускає до спостереження за виборами громадян цієї країни, не повинен нікого дивувати. На його думку, аргументи української сторони мають бути розглянуті в ОБСЄ. “Можна очікувати, що російська розвідка проведе розмови з кожним росіянином, який братиме участь у цій місії, – до і після спостереження”, – зазначив Фройденштайн.
Досвід Балкан
Згадуючи Балканські війни 1990-х, керівник Центру вивчення Південно-Східної Європи Університету Граца Флоріан Бібер не може собі уявити, щоб у роки конфлікту хорватські спостерігачі брали участь у спостереженні за виборами в Сербії чи навпаки. Втім, за його словами, у той час у країнах колишньої Югославії на вибори приїжджало небагато спостерігачів, і він не пригадує, щоб питання їхнього походження піднімалося.
Водночас Бібер наголосив, що на відміну від інших спостерігачів лише місії ОБСЄ мають потенціал ефективного спостереження за виборами, і країни-члени ОБСЄ зобов’язані уможливлювати діяльність міжнародних спостерігачів. У випадку з Україною, однак, політолог може зрозуміти недопуск російських спостерігачів на вибори, оскільки їхня незалежність під питанням і немає певності, що вони не втручатимуться у виборчі процеси.
Задовольнити всіх?
У громадянській мережі ОПОРА, яка бере участь у спостереженнях за виборами як в Україні, так і в інших країнах, вважають ситуацію з недопуском спостерігачів неоднозначною. Аналітик мережі Олександр Клюжев вважає, що, з одного боку, є ймовірність втручання в українські вибори російських структур. З іншого ж, визначаючи, хто з громадян інших держав не може бути включений до складу міжнародних спостережних місій, Україна ризикує втратити міжнародну підтримку. “Для міжнародних структур, зокрема ОБСЄ, це може бути викликом, адже створиться прецедент, на який можуть посилатись і в інших країнах під час виборів”, – вважає Клюжев.
У свою чергу, в Комітеті виборців України (КВУ) вважають, що влада має надати допуск для спостереження за українськими виборами громадянам Росії, однак не всім. Голова КВУ Олексій Кошель впевнений, що дозвіл на спостереження за виборами мають отримати лише ті, хто викривають в Росії “виборчі схеми Путіна” та виступають за демократичні вибори. “Треба ставити бар’єри саме пропагандистам Путіна, а не тим громадським діячам з РФ, які дійсно намагаються не допустити фальсифікацій на виборах, як в Росії, так і в Україні”, – каже голова КВУ Олексій Кошель. На його переконання, саме так Україна може убезпечити себе від “путінських посіпак” та міжнародного скандалу під час виборів у 2019 році.
