Ще кілька років тому вимірювати тривалість контакту з поверхнею бігової доріжки й рівень насиченості крові киснем можна було лише в лабораторії. Сьогодні це можуть робити маленькі спортивні ґаджети. Але навіщо?
Перший досвід вражає. Я пливу в басейні та почуваюся термінатором, роботом з майбутнього. На дисплеї, розташованому в моїх плавальних окулярах, відображаються параметри мого тренування: час плавання, тривалість пауз, кількість гребків та пульс. Розумні плавальні окуляри – яскравий приклад типу техніки, якої стає дедалі більше. Навіть для занять йогою вже з’явилася спеціальна техніка – лосини, які вібрують і таким чином допомагають робити ту чи іншу вправу. Комп’ютер для тренування на моєму зап’ясті демонструє мені дані, які ще кілька років тому можна було отримати лише в лабораторії – тривалість контакту з землею під час бігу чи скільки кисню може максимально засвоїти моє тіло. Тільки навіщо ці дані потрібні мені – спортсмену-любителю?
Тверезий погляд чемпіона світу
“Існує надзвичайно багато всіляких прибамбасів, особливо серед любителів тріатлону, – каже Ян Фродено (Jan Frodeno), трикратний чемпіон світу з тріатлону в серії Ironman. – Але ми працюємо лише з базовими речами: використовуємо пульс, швидкість під час бігу та кількість ват на велосипеді. Все інше добре, але важливим воно не є. З цими даними ми працюємо та можемо дуже добре оцінити нинішню ситуацію”.
“Ми” – це сам Фродено та його тренер Дан Лоранг (Dan Lorang), один із найбільш відомих фахівців зі спорту на витривалість у Німеччині, який тренує також інших відомих спортсменів. “Без техніки я не міг би працювати так, як я працюю, – каже він. – Я бачуся з Яном лише кілька разів на рік. Моє кураторство і контроль тренувань майже повністю відбуваються через обмін даними”.
Ян Фродено – трикратний чемпіон світу з тріатлону в серії Ironman
Чи робить техніка тренування ефективнішими?
“Якість вимірювань загалом хороша, – каже науковець Крістоф Ціннер (Christoph Zinner), який досліджує спортивну техніку та сам є тренером. – Але краща якість даних сама по собі ще не означає кращу якісь тренувань”. За його словами, як і раніше, визначальним є те, що зрештою роблять з цими даними спортсмени, і неважливо, професіонали вони чи ні. Базові підходи, які використовуються під час тренувань, залишилися практично незмінними, каже Ціннер.
Виникає логічне запитання: чи в наш цифровий час ще обов’язково потрібна людина-тренер, яка б стежила за процесом тренувань? Уже з’явилися перші пропозиції індивідуальних тренувань за допомогою штучного інтелекту для спортсменів-любителів на кшталт мене, які готуються до змагань дещо вищого рівня. Ціннер приставати на такі пропозиції поки що не радить. “Хоча б тому, що немає якогось одного показника, за допомогою якого можна було б зрозуміти, чи було тренування добрим, чи поганим, який би вказував на те, що спортсмен перетренувався чи що він стоїть на порозі застуди”, – каже він.
Дедалі більше даних
Але ситуація, звісно, змінюється постійно. Тож Ціннер не виключає, що незабаром цю прогалину щодо можливості оцінити якість тренувань вдасться закрити. Передусім у тому, що стосується силових занять. Адже там, на відміну від бігу, плавання чи велоспорту, поки що існує дуже мало можливостей для об’єктивних вимірювань. Ситуація, на думку науковця, може невдовзі змінитися завдяки можливості вимірювати артеріальний тиск без манжетів та, передусім, вираховувати насиченість крові киснем.
“Розумна” форма німецьких гандболістів робить телетрансляції матчів більш видовищними: швидкість кидка – 115 км/год
Та покращити якість тренувань – не завжди головна мета використання техніки в спорті. Усі команди чемпіонату Німеччини з гандболу, який часто називають найсильнішим у світі, починаючи з поточного сезону мають виходити на поле в “розумній” спортивній формі. Крім того, часто у грі використовують “розумний” м’яч. Довжина пробігу, спринти, сила кидка – всі ці дані мають на меті зробити гандбол більш привабливим для телеглядачів, які дивляться трансляції матчів. За допомогою нових технологій і без того “надзвичайні досягнення” гравців виглядають “ще цікавішими, показовими та цінними”, каже виконавчий директор гандбольної Бундесліги Франк Боманн (Frank Bohmann).
Техніка підвищує мотивацію, але ненадовго
Те, що працює у випадку з гандболістами, працює і в моєму випадку. Коли за допомогою тих чи інших даних власні досягнення виглядають реальними, це вражає і позитивно впливає на власну мотивацію. Це підтверджує і науковець Ціннер. За його словами, “розумна” техніка, яка використовується в спорті, підвищує мотивацію під час тренувань. “Але цей ефект триває недовго, як демонструють наші дослідження”, – каже він. У довгостроковій перспективі боротися з власною ледачістю кожному все одно доведеться самому. Це підтверджує і чемпіон світу з тріатлону Фродено: “Після 20 років у професійному спорті я знаю, що все залежить від роботи, яку ти виконуєш щодня”.
