У понеділок, 9 грудня, у Парижі пройшли переговори за участю лідерів України, Росії, Франції та Німеччини. Путін і Зеленський також встигли зустрітися у форматі “віч-на-віч”. Про що домовилися?
Перемовини у Парижі – це перший саміт у нормандському форматі за три роки. Попередній проходив ще за президентства Петра Порошенка, у жовтні 2016 року.
Перша частина сьогоднішньої зустрічі розпочалася о 18.20 за Києвом – лідери країн “нормандської четвірки” говорили близько двох з половиною годин.
Після цього Зеленський і Путін провели окремі перемовини у форматі “віч-на-віч”, а згодом знову приєдналися до Ангели Меркель і Емманюеля Макрона в рамках робочої вечері.
Загалом нормандські переговори тривали майже шість годин.
Розведення, обмін, припинення вогню
У комюніке за результатами зустрічі йдеться, що сторони досягли домовленості про обмін полоненими у форматі “всіх на всіх”.
Такий обмін, йдеться в документі, має відбутися вже цього року – до 31 грудня.
Окрім того, сторонам вдалося домовитися про припинення вогню і часткове розведення сил на Донбасі.
Українські ЗМІ з посиланням на джерела в українській делегації повідомляли, що Володимир Путін пропонував розвести сили уздовж усієї лінії зіткнення, проте Київ на це не пішов.
Зрештою, як свідчить текст комюніке, сторони узгодили три нові ділянки розведення: які саме – не уточнюється.
Очільник МВС Арсен Аваков, який входив до складу української делегації, заявив, що ці ділянки будуть узгоджені згодом.
Станом на зараз розведення сил вже відбулося у трьох ділянках на Донбасі – Станиці Луганській, Золотому та в районі Петрівського.
Розведення сил на нових ділянках має відбутися до кінця березня наступного року.
Також сторони домовилися про підтримку створення нових пунктів пропуску вздовж лінії розмежування і заявили, що “вважають за необхідне інкорпорувати “формулу Штайнмаєра” в українське законодавство”.
Наступний саміт лідери України, Росії, Франції та Німеччини домовилися провести через чотири місяці.
“Для мене цього замало”
“Є багато питань, які сьогодні нам не вдалося вирішити. Впевнений, ми обов’язково зробимо це у майбутньому”, – сказав за результатами зустрічі Володимир Зеленський.
Він також зазначив, що на деякі поступки у перемовинах Україна не піде ніколи – зокрема, він заявив про неможливість федералізації і про неможливість відторгнення українських територій.
“Всі ми знаємо, що для кожного українця і Крим і Донбас – це Україна”, – додав Зеленський.
“Багато тем сьогодні обговорювалося… Результат для першої зустрічі – для мене цього замало, хочеться більше вирішити проблем. Але ми ці всі питання обговорили, вони на порядку денному”.
Серед питань, з яких не вдалося домовитися, контроль над кордоном. “У нас з президентом Росії різні погляди щодо передачі кордонів, з приводу того, коли це можливо”, – сказав Зеленський.
За його словами, Володимир Путін вважає, що контроль українській владі має бути переданий після виборів на Донбасі.
“Я піднімаю питання про те, що передача кордону має бути до виборів. Поки що в нас різні погляди. Але ми зобов’язані знайти вихід в цих питаннях”.
Володимир Путін, своєю чергою, коментуючи результати перемовин, заявив, що залишився ними задоволений, адже в багатьох питаннях було досягнуто прогресу: “Процес рухається в правильному напрямку”.
Путін сказав, зокрема, що у питанні вирішення конфлікту на Донбасі “є потепління” і заявив про необхідність прямих переговорів між Києвом та представниками так званих “ЛНР” і “ДНР”.
“Дуже важливо, щоб сторони конфлікту вели прямий діалог. Жоден конфлікт у світі не вирішувався без прямого діалогу”, – сказав Путін.
Російський лідер також вкотре висловився про необхідність закріплення особливого статусу Донбасу в українській конституції.
“Червоних ліній” не перетнув”
Представники “Руху опору капітуляції”, які зібралися під Офісом президента із закликом до чинної влади не капітулювати перед Росією, після завершення саміту заявили, що Володимир Зеленський “не перетнув головних “червоних ліній”.
“На цей момент підсумки саміту свідчать, що Кремлю не вдалося змусити Україну до швидкої капітуляції. Виглядає на те, що заручившись підтримкою президента Франції і федерального кацлера Німеччини, Володимир Зеленський не перетнув на переговорах головних “червоних ліній”, – йдеться в заяві “Руху опору капітуляції”.
“Вважаємо, що це також і наша проміжна перемога. Саме масові невдоволення в Україні засвідчили, що абсолютно більшість українців хоче миру, але не шляхом поступок агресору”.
Представники руху також пообіцяли провести акцію під стінами Верховної Ради в день розгляду закону про особливий статус Донбасу.
Що з газом?
Під час саміту українська та російська сторона, окрім врегулювання конфлікту на Донбасі, обговорювали й питаннь газових поставок.
За словами виконавчого директора “Нафтогазу” Юрія Вітренка, який входив до складу української делегації у Парижі, жодних конкретних домовленостей у газових питаннях досягнути не вдалося. Натомість сторони “домовилися продовжити домовлятися”.
“Була конструктивна розмова, де обидві сторони виклали свої позиції щодо цілої низки питань – зокрема, питання газу. Домовилися продовжити домовлятися”, – сказав Вітренко.
На уточнювальне запитання кореспондента BBC, чи стала Україна ближчою до укладення контракту про транзит газу з РФ, Вітренко відповів: “Це дуже суб’єктивно. Я не можу сказати однозначно, подивимося”.
Чинний контракт про транзит російського газу через Україну перестає діяти 1 січня 2020 року, новий досі не підписано.
Україна зацікавлена у підписанні цього документу, оскільки транзит щороку забезпечує від 2% до 3% українського ВВП. Окрім того, новий контракт має частково убезпечити Україну від наслідків запуску обхідного газопроводу.
Пан Вітренко також запевнив, що Україна не відмовляється від своїх вимог про виплату Росією боргу у розмірі 3 мільярдів доларів за рішенням Стокгольмського арбітражу: “Ми пояснили, чому позиція арбітражу є обов’язковою для виконання”.
Водночас Володимир Зеленський після завершення саміту заявив, що питання виплати боргу, “як йому здається”, вирішене: “Ми готові взяти газом”, – сказав президент.
Говорячи про транзитну угоду, Зеленський заявив: “Впевений, що у нас більше шансів підписати угоду за вигіднішими умовами, ніж було до цього”.
