Політичний розвиток подій 2019 року обіцяє бути настільки турбулентними, що передбачити більш-менш вірогідний його сценарій надзвичайно складно. Проте головні тенденції були окреслені вже до кінця минулого року і отримують стрімке продовження на початку цього року. І як би не намагались наші політологи, соціологи та економічні експерти спрогнозувати майбутню палітру політичного життя в Україні, світовий порядок денний накладатиме значний, а іноді вирішальний відбиток на результати наших внутрішніх політичних баталій.
Про це заявив директор Інституту світової політики Євген Магда, презентуючи свої висновки і прогнози щодо світових тенденцій у 2019 році на прес – конференції 14 січня у Києві.
У найближчій до нас і географічно і політично Європі ця турбулентність останніми місяцями швидко зростає. І найбільш помітною подією, за словами Магди тут має стати очікуваний в кінці березня вихід Великої Британії із ЄС. Проте поки важко на сто відсотків сказати за яких саме сценарієм відбудеться цей вихід. Резонансним в цьому контексті може бути голосування за угоду із ЄС, яке відбудеться вже 15 січня в Палаті общин. В будь-якому випадку, на думку експерта, нам треба готуватися до того, що Україна більше не зможе розраховувати на офіційний Лондон у питанні формування порядку денного ЄС у вигідному для себе руслі.
На думку інших експертів, найімовірніше, угоду буде відхилено. Після цього будуть різні варіанти розвитку подій – від вотуму недовіри діючому уряду до голосування про проведення нового референдуму щодо Брексіту. І остаточний результат може стати жахливим і навіть приголомшливим.
Однією із найважливіших європейських подій цього року стануть також вибори до Європейського парламенту, на основі яких в другій половині 2019 -го буде формуватися новий склад Європейської Комісії. За передбаченням Євгена Магди, після виборів нас чекає більш строкатий склад Європейського парламенту. Це в свою чергу позначиться на процесі формування головного виконавчого органу ЄС. На сьогодні в цьому питанні лише зрозуміло, що Жан-Клод Юнкер вже не буде балотуватися на посаду керівника Єврокомісії.
Значні події відбудуться протягом другої половини 2019 року у важливих для України європейських державах, зокрема, мають пройти восени вибори президента Румунії і парламенту Польщі. Діючий президент Клаус Йоганніс в Румунії не має шансів на виборах. В той же час значний вплив на сам процес буде чинити внутрішньополітична нестабільність, виявом якої є часта зміна керівників румунського уряду. Польщу також чекають непрості вибори Сейму через потужну радикалізацію і розкол всередині країни. Останнім виявом цього став напад на мера міста Гданська.
До речі це замах і вбивство мера Гданська Павла Адамовича правим політичним екстремістом став головною подією останньої доби. Адамович вважався в Польщі одним з найяскравіших опонентів нинішньої влади і був політиком дуже ліберальних поглядів. Судячи із заяв його вбивці, це і стало причиною ненависті до нього. Зупинити спрямованого в майбутнє не змогли його дрімучі опоненти-мракобіси, для цього вже знадобився вбивця. На цьому прикладі видно, що сублімація “скрепних” ідей обов’язково веде до невротизації навіть європейського суспільства, зростання в ньому толерантності до насильства і, як наслідок, – до політичного терору. Отже за яким сценарієм проходитимуть вибори у Польщі передбачити важко.
Навесні також в Європі очікують на вибори президентів Словаччини і Литви. Волевиявлення в Словаччини повинно продемонструвати реальну політичну ситуацію в країні, яка виникла минулого року на фоні скандалу із вбивством журналіста-розслідувача Яна Куцяка. В той же час обрання глави Литви є важливим, оскільки Даля Грибаускайте вже більше не зможе балотуватися. А треба пам’ятати, що саме нинішній президент Литви відома як найбільший політичний промоутер України на міжнародній арені.
Так само в 2019 році, відзначив Магда, не можна виключати дострокових виборів президента і парламенту Білорусії. На такий крок Олександр Лукашенко може піти для посилення своїх позицій на фоні триваючого торгу із Кремлем щодо майбутнього формату відносин.
Останньою новиною в цьому контексті стало повідомлення у ЗМІ про те, як Лукашенко «скасував аншлюс Росією», а ще недавно соцмережах піднімалась хвиля паніки щодо здачі білоруської державності.
Деякі коментатори вважають, що на користь живучості «батьки» працюють:колосальна амбіція ні з ким і ніколи не ділити владу; досвід маневрування між ізоляцією Заходу та інтеграційним тиском Кремля та останні кадрові та інституційні перестановки, які відсікають білоруських силовиків від прямого кураторства Кремля. Звідси вони роблять висновок – доки Лукашенко живий, простого аншлюсу не буде.
Не напряму дотичні, але політично впливові для України, на думку Євгена Магди, є майбутні події на Балканах. Окреслюючи ключові моменти, яких можна очікувати на Західних Балканах в 2019 році, він зазначив, що Республіка Північна Македонія має всі шанси стати членом НАТО і почати процес приєднання до ЄС. Єдиною загрозою для цього є лише голосування в парламенті Греції, який має схвалити угоду про перейменування північної сусідки. Також в цьому році можна очікувати сповільнення процесу інтеграції Балкан до ЄС. Причиною цьому є те, що спочатку ЄС буде зайнятий виборами до парламенту, а також тим, що із політики йде Ангела Меркель, яка була ініціатором Берлінського процесу по розширенню ЄС за рахунок Західних Балкан. В короткій перспективі лише Чорногорія може утримати темпи інтеграції до ЄС. Врешті решт можна очікувати збереження патової ситуації інавколо Косово, не зважаючи на радикальні заяви його лідера Хашима Тачі. Цьому сприятиме непоступливість Белграда і сербського населення в Косово.
Найбільшу увагу, особливо для українців, на думку заступника директора Інституту світової політики Миколи Бєлєскова має привертати життя політикуму наймогутнішої країни світу – США.
Він вважає, що нинішній рік в США буде роком продовження і поглиблення внутрішньополітичної кризи., чому сприятимуть відразу декілька факторів. Перш за все це контроль Демократичної партії над Палатою представників, що дає опонентам Дональда Трампа додаткових важелів впливу. Не додаватиме стабільності і продовження розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера. Наближення виборів президента США змушуватиме очільника Білого Дому до більш радикальних і неординарних кроків для підтримання прихильності серед свого електорату. На сам кінець негативним чином на внутрішню політику США і на ситуацію в світі загалом буде впливати і сповільнення американської економіки і загроза рецесії. В країні продовжуватиметься низка політичних скандалів.
Останній з них виник буквально вчора. Стало відомо, що ФБР вже два роки веде контррозвідувальне розслідування щодо президента Дональда Трампа. Його підозрюють у роботі на російську розвідку. Коли ведуча телеканалу Fox News прямо запитала Трампа, чи є він агентом Москви, він пустився в розлогі міркування про підступи ворогів, але так і не вимовив слова “ні”. Це стало приводом для численних підозріливих коментарів, тому днем пізніше Трамп був точнішим: “Я ніколи не працював на Росію”.
Втім, у ФБР щодо цього, напевне, інша думка, оскільки про завершення цього розслідування інформації не надходило. Більш того, майже одночасно стало відомо, що Трамп заборонив своїм перекладачам розголошувати будь-кому будь-які деталі своїх переговорів з Володимиром Путіним. Цікавий факт: у США немає стенограми жодної з п’яти зустрічей російського і американського президентів. Власне, звідси у американських конгресменів і народилася ідея допитати перекладачів Трампа, щоб ті розповіли, нарешті, про що він там розмовляє з Путіним.
До того ж у Трампа щойно виникли свіжі проблеми з Туреччиною. Днем раніше він пообіцяв її розорити , якщо вона нападе на союзних США курдів після виведення американських військ із Сирії. На це сьогодні прийшла відповідь: Туреччина вважає, що курди як народ – це одне, а озброєні курди – це зовсім інше. І Анкара збирається захищати перших від других. Виходить, що рік для американського президента розпочався небанально. Для нас же головним є сподівання на відсутність впливу їх проблем на наше сьогодення.
Отже Україну в нинішньому році чекає доволі складна міжнародна ситуація, незважаючи на відносну економічну стабілізацію в 2016-18 роках та посилення обороноздатності. Важливими фактором ризику для України буде збереження можливості повномасштабної військової агресії РФ, а також спроби Кремля втрутитися в парламентські і президентські вибори.
Фактором ризику буде і сповільнення світової економіки із можливістю рецесії. Незважаючи на економічну стабілізацію, Україна все одно ще занадто слабка перед загрозою нового спаду в світовій економіці. Окремі ризики для нашої держави створює фактор Дональда Трампа. Політика глави Білого Дому стратегічно більше невигідна Україні, хоча тактично певні кроки, такі як надання протитанкових ракетних комплексів Javelin, є вигідними для Києва. Так само наростання кризових явищ в ЄС ставить на порядок денний питання альтернативи Угоді про асоціацію і ЗВТ як основи зовнішньополітичної стратегії України.
