Секретаріат уповноваженого продовжує роботу та виконання покладених на нього завдань відповідно до чинного законодавства в очікуванні призначення Кабінетом міністрів нового мовного омбудсмена.
“Зокрема, ми продовжуємо приймати звернення громадян та скарги на порушення закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Також триває системний моніторинг дотримання мовного законодавства у визначених законом сферах, а представники уповноваженого із захисту державної мови продовжують здійснювати розпочаті раніше заходи державного контролю у встановленому порядку”, – йдеться у повідомленні Секретаріату, передає “Інтерфакс-Україна”.
Зазначається, що у межах таких заходів представники уповноваженого складають акти та протоколи про виявлені порушення, що дозволяє фіксувати факти і готувати відповідні матеріали на розгляд мовного омбудсмена для притягнення порушників до відповідальності.
У Секретаріаті додали, що до призначення уповноваженого працівники будуть розглядати всі звернення та скарги громадян, в межах компетенції скеровувати листи щодо необхідності усунення порушень та інформувати про можливу адміністративну відповідальність у разі невиконання норм закону.
“Водночас звертаємо увагу, що відповідно до закону про державну мову нові рішення про заходи державного контролю, а також рішення про застосування адміністративних стягнень можуть бути ухвалені виключно уповноваженим із захисту державної мови”, – йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося, за даними Кабміну на посаду мовного омбудсмена уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець подав кандидатуру філологині Олени Івановської; перша заступниця міністра культури і стратегічних комунікацій України Галина Григоренко подала кандидатуру заступника державного секретаря Кабміну Павла Полянського; віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції України Ольга Стефанішина подала кандидатуру філологині Ірини Коваль-Фучило. Пізніше Коваль-Фучило зняла свою кандидатуру, і Стефанішина внесла кандидатуру актора Олександра Завальського.
В коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” діючий мовний омбудсмен Тарас Кремінь заявив, що з ним не проводили консультації щодо можливого повторного призначення на посаду, але він був би зацікавлений в продовжені роботи. 2 липня Кабінет міністрів звільнив Кременя з посади уповноваженого з 8 липня у зв’язку з закінченням строку призначення на посаду.
19 червня діячі культури закликали владу переназначити Кременя на посаду уповноваженого із захисту державної мови на наступну каденцію. На 27 червня під зверненням свої підписи залишило уже 163 митця, культурних і громадських діяча, правозахисника, діяча освіти і науки, регіональних журналістів і редакторів.
В свою чергу, кандидат в омбудсмени Завальський заявив, що на його думку, не можна виправити ситуацію в мовній сфері лише продовжуючи стару політику, а також, що не бачить нічого поганого в своїй колишній роботі на православному телеканалі “Глас”. Крім того, він анонсував, що невдовзі оприлюднить плен дій, як кандидат на мовного омбудсмена. Раніше він також критикував штрафи за порушення мовного законодавства. 24 червня Завальський опублікував свій план дій у разі призначення на посаду, у якому серед іншого ініціатива з блокування російської музики на стримінгових платформах і розробка практичних інструментів для органічного переходу на українську мову в Збройних силах України (ЗСУ).
8 липня 2020 року Кабінет міністрів призначив Кременя на 5 років на посаду мовного омбудсмена. Кремінь був поданий як кандидат на посаду від уповноваженого з прав людини. Іншими кандидатами на посаду мовного омбудсмена тоді були Світлана Броннікова (кандидат від Мінкультури) і Святослав Літинський (кандидат від Мін’юсту).
До цього, з листопада 2019 року посаду першого мовного омбудсмена обіймала Тетяна Монахова, але уже в квітні 2020 року вона достроково написала заяву на звільнення.
