В Україні знову обговорюють можливість оголошення дефолту. Розповідаємо, що це, наскільки він реальний і які наслідки може мати.
Чому в Україні заговорили про дефолт?
Заговорили не вперше. Дискусії про оголошення дефолту виникають в Україні регулярно. Чи не найближче до такого кроку Київ був під час кризи 2014-го, згодом такі ж розмови велися мало не щороку.
Втім, до жодних конкретних рішень ці дискусії ще жодного разу не призводили.
У березні 2020-го тему знову актуалізував депутат “Слуги народу” Олександр Дубінський, який повідомив про нібито відмову МВФ давати Україні новий кредит: “У травні можливий дефолт”, – заявив він.
Різке знецінення гривні, пікові виплати України за зовнішнім боргом, падіння фондових ринків і розмови про початок нової світової економічної кризи лише посилюють побоювання щодо реалістичності такого сценарію.
Що таке дефолт?
Країни оголошують дефолт, коли не можуть розрахуватися зі своїми боргами.
Попри поширену думку, що після дефолту усі борги автоматично “зникають”, це не зовсім так, пояснюють фахівці.
Держава – не підприємство, яке можна просто оголосити банкрутом і ліквідувати. Країна продовжить існувати й після дефолту, і їй доведеться взаємодіяти з міжнародними партнерами, які виступали її кредиторами.
Тому насправді після оголошення так званого “технічного” дефолту країни, як правило, хоч і заявляють про свою неплатоспроможність, але надалі все одно змушені домовлятися з кредиторами – про списання частини боргу і відтермінування майбутніх виплат.
В разі ж, якщо країна відмовиться від виплати одразу всіх боргів, це може мати катастрофічні наслідки для економіки. І те, що на перший погляд може здатися звільненням від кредитного тягаря, в реальності має всі шанси закінчитися ще більшими проблемами – від міжнародної ізоляції до арешту активів держави й накладання обмежень на інвестиції в країну.
Якими можуть бути наслідки?
Відмовляючись виконувати навіть частину боргових зобов’язань, країна, фактично, заявляє, що є ненадійним позичальником. Найочевидніші наслідки цього кроку – відтік інвестицій, знецінення національної валюти і, як результат, збідніння населення.
В теорії, дефолт може мати певні позитивні ефекти: головний аргумент прихильників такого сценарію – відмовившись від виплати боргів, Україна отримає можливість направити більше грошей на розв’язання внутрішніх проблем.
Їхні опоненти заперечують: навіть якщо оголосити дефолт і відмовитися виплачувати якусь частину боргів, іншу частину все одно доведеться виплачувати згодом.
Але вже сам факт дефолту підірве довіру з боку міжнародних кредиторів і закриє доступ до нових кредитів, які наразі є життєво важливими для української економіки.
Чи вирішить дефолт українські проблеми?
Експерти підрахували: навіть якщо Україна прямо зараз відмовиться виплачувати відсотки не за частиною, а за всіма зовнішніми боргами, то в бюджеті все одно залишиться “діра” на суму 50 мільярдів гривень.
І якщо зараз Україна залишає за собою можливість покривати дефіцит бюджету за рахунок запозичень, то оголосивши дефолт, просто її втратить.
Щоб знайти нові кошти на покриття дефіциту, доведеться скорочувати видатки бюджету – зокрема, на соціальні програми.
Натомість зберігаючи хороші стосунки з МВФ та іншими міжнародними партнерами, у найближчі кілька років Київ має шанс отримати набагато більше грошей за новими кредитами, ніж віддасть за старими.
Чи реальний дефолт найближчим часом?
В Національному банку у відповідь на поновлення дискусій про дефолт запевняють: жодних підстав для цього немає.
“Ми не бачимо підстав для розвитку таких подій і не розглядаємо сьогодні взагалі варіант дефолту для України”, – заявив очільник НБУ Яків Смолій.
Його заступник Дмитро Сологуб днями також запевнив, що попри усі проблеми, українська економіка нині почувається набагато краще, ніж під час кризових 2008 і 2014 років.
“Наразі в економіці України немає таких дисбалансів, які були тоді, коли економіка була перегріта. Ми увійшли в кризу 2008 року, наприклад, з інфляцією у 22% і з дефіцитом поточного рахунку майже 10%. Зараз у нас дефіцит 2% і інфляція 2%. Крім того, у нас немає таких проблем в банківській системі і в енергетичному секторі, які були в 2014 році”, – пояснив пан Сологуб.
