За поставки російському ОПК в обхід санкцій ЄС суд у Гамбурзі засудив росіянина до семи років в’язниці. Йдеться про технології для ракет, здатних нести ядерну зброю. Репортаж DW.
Це був перший і поки єдиний такий процес в Німеччині останніми роками. За нелегальне постачання обладнання та компонентів для ракет оборонним підприємствам Росії Вищий земельний суд Гамбургу в четвер, 9 січня, засудив 69-річного росіянина Володимира Д. до семи років позбавлення волі та конфіскації активів його німецької фірми на суму близько 1,5 мільйона євро.
Саме стільки вимагала Федеральна прокуратура, яка веде справи, що стосуються безпеки держави. Захист просив два роки і, з урахуванням того, що підсудний вже провів в СІЗО рік (це мінімум за такими звинуваченнями), – відбування строку умовно. Вирок поки не набув чинності і може бути переглянутий. Чи захоче цього підсудний – питання поки відкрите.
Останній день більш ніж двомісячного процесу запам’ятався суперечками судді з адвокатом, словами про зброю масового ураження і слабким, як і на початку розгляду справи, інтересом з боку ЗМІ. Останнє виглядало дивно з урахуванням того, який ажіотаж у Німеччині зазвичай викликає тема російських ракет. Під кінець засідання взагалі перенесли в невеликий зал, поступившись місцем учасникам іншого процесу, що викликав ширший резонанс.
Звинувачення в порушенні санкцій ЄС проти Росії
Підсудний Володимир Д., сивочолий, невисокий, літній чоловік, у день вироку виглядав бадьоро, усміхався, намагався підтримати родичів, що сиділи за прозорою перегородкою, і, здавалося, з полегшенням чекав розв’язки.
До арешту в грудні 2018 року він жив на півдні Німеччини, де у нього, інженера за освітою, з 2000 року є своя маленька фірма, що займалася експортом обладнання. За даними слідства, замовниками були в основному оборонні підприємства в Росії.
Прокуратура звинуватила Володимира Д. в порушенні правил експорту з Євросоюзу товарів подвійного призначення, тобто цивільного і військового, а також в порушенні санкцій, запроваджених ЄС проти Росії влітку 2014 року через її дій щодо України. Йдеться про ембарго на експорт товарів для військового застосування. Загальна сума поставок з 2014 по 2018 роки, за якими звинувачували Володимира Д., – 1,83 мільйона євро.
У перших двох епізодах йшлося про преси для так званого гарячого ізостатичного пресування. За даними слідства, їх застосовують для ущільнення виробів з металу і кераміки в аерокосмічній галузі для підвищення стійкості до високих температур. П’ять інших епізодів, об’єднаних в один, стосувалися декаборанів – високотоксичних хімічних сполук, що використовуються, на думку суду, “як компоненти для ракетних двигунів”. Ці сполуки заборонені до продажу як військові товари.
Зачитуючи вирок, суддя Петра Венде-Шпорс (Petra Wende-Spors) заявила, що “обвинувачення в повному обсязі підтвердилися”. “Докази настільки добре задокументовані, вони були настільки приголомшливими, що можна тільки гадати, що утримало обвинуваченого від визнання. У будь-якому разі, йому порадили погану стратегію захисту”, – сказала суддя на адресу адвоката Володимира Д. Андреаса Карова (Andreas Karow).
З чим не погодився обвинувачений
Адвокат під час півгодинного виступу періодично усміхався, на що суддя, звертаючись в кінці до підсудного, відреагувала іронічним зауваженням, щось на зразок “тепер можете веселитися разом”.
Сам Володимир Д. виглядав стримано. Під час процесу він жодного разу не висловився по суті звинувачень, а в останньому слові лише дорікнув суду щодо спроби “винайти колесо”, натякаючи на те, що, мовляв, той не розбирається в технічних параметрах пресів. Звертаючись до рідних, він підняв до грудей праву руку зі стиснутим кулаком – жест, схожий на знамените “Но пасаран!”
Процес був непростим, зокрема через суперечки навколо технічних характеристик виготовлених в Бельгії пресів. Захист намагався довести, що постачання першого, менш потужного преса, було легальним, оскільки він за розмірами нібито не підпадав під обмеження. За день до оголошення вироку адвокат попросив суд долучити до справи виступ експерта на підтримку цієї тези, але суддя клопотання відхилила.
Ракети, здатні нести зброю масового ураження
Одне з найбільш чутливих питань під час процесу: чи призначалося обладнання і субстанції, які постачалися в Росію, для військового застосування. Суд дав на нього позитивну відповідь. Більше того, під час оголошення вироку з вуст судді Венде-Шпорс кілька разів прозвучали слова про нелегальне постачання в Росію товарів для “розробки і виробництва” “ракет, які можуть бути оснащені атомною, біологічною і хімічною зброєю”, іншими словами – зброєю масового ураження.
Штефан Морвайзер
“Якщо на стадії висунення обвинувачення ми тільки виходили з того, що товари, можливо, можуть бути використані для ракет, що можуть бути оснащені атомною, біологічною і хімічною зброєю, то сенат (судовий орган у складі кількох суддів. – Ред.) після судового слідства погодився з нашою оцінкою того, що за підсумками розгляду справи було доведено – вони справді для цього призначалися “, – сказав DW представник прокуратури Штефан Морвайзер (Stephan Morweiser).
За його словами, про які конкретно ракети може йтися під час розгляду справи не було встановлено. На запитання, чи йдеться про нову російську гіперзвуковому зброю, про успіхи в створенні якої в 2018 році оголосив президент РФ Володимир Путін, він відповів так: “Процес цього не стосувався. Ця гіпотеза відкрита будь-якому для інтерпретацій”.
Свою впевненість у “кінцевому військовому застосуванні” експортованих товарів суддя обґрунтувала “загальною картиною” отриманих даних, зокрема під час свідчень співробітника німецької зовнішньої розвідки BND на закритому засіданні. За її словами, про це говорить як спеціалізація кінцевих одержувачів, листування підсудного з російськими фірмами, так і його “конспіративна поведінка”.
Наприклад, отримавши відмову в дозволі на вивезення другого, потужнішого і дорожчого преса, Володимир Д., експортував його частинами через Східну Європу. Декаборани він частково перевозив літаком особисто в ручній поклажі, не задекларувавши їх як шкідливу речовину, тим самим наражаючи на небезпеку життя пасажирів. Суд визнав це однією з обтяжуючих обставин, хоча були і пом’якшувальні, як-от відсутність судимості та давній термін скоєного.
Одержувачами пресів, які були запущені в роботу за особистої участі підсудного, в суді були названі московські науково-дослідні інститути – Всеросійський науково-дослідний інститут авіаційних матеріалів (ВІАМ) і Центральний інститут авіаційного моторобудування (ЦІАМ). Як було озвучено в суді, обидва займаються ракетними технологіями, а ЦІАМ – “аеродинамічною оптимізацією військових ракет”. Декаборани замовило одне з московських підрозділів оборонного концерну “Ростех” – Державний науково-дослідний інститут хімії та технології елементоорганічних сполук.
Чи чекає підсудного екстрадиція до Росії?
Адвокат підсудного відмовився коментувати вирок, пославшись на те, що це не прийнято. Син Володимира Д. у розмові з DW назвав процес “політичним” і пов’язав це із “загальною атмосферою” у відносинах між Росією і Німеччини. Суддя, на його думку, дуже жорстко поводилася з адвокатом і відхилила більшість клопотань. “Я був дуже здивований тим, що вирок майже слово в слово повторює заключну промову прокурора, включаючи термін і обґрунтування”, – сказав син.
Якою буде подальша доля Володимира Д., передбачити важко. Оскільки не йдеться про шпигунство, родичі вважають малоймовірним його обмін – як за часів “холодної війни”. Але не виключено, що підприємець повторить долю російського подружжя Аншлагів, засудженого в Німеччині в 2013 році за розвідувальну діяльність на користь Служби зовнішньої розвідки Росії. Відсидівши трохи більше половини терміну, подружжя було депортовано на батьківщину.
