Вбивство колишнього чеченського польового командира у берлінському парку від рук людини, яку вважають пов’язаним з Росією найманим вбивцею, вразило й обурило багатьох жителів Німеччини.
Зелімхана Хангошвілі вбили пострілом у голову посеред дня у серпні.
Головний прокурор Німеччини вважає, що, згідно з доказами, холоднокровне вбивство, яке вчинили на німецькій землі, замовила або влада Росії, або керівництво Чечні.
Підозрюваний, що приїхав до країни з Росії незадовго до вбивства, перебуває під вартою.
Канцлеру Ангелі Меркель не властиві публічні емоційні звернення. Але навіть після того, як її уряд ухвалив рішення вислати з країни двох російських дипломатів через це вбивство, ймовірно, у неї були й інші причини приборкати свої емоції, коли в середу ввечері вона відповідала на запитання журналістів на саміті НАТО у Лондоні.
Пані Меркель розповіла, що має намір обговорити це під час зустрічі з Володимиром Путіним, що відбудеться в Парижі наступного тижня. Дипломатів оголосили персонами нон грата на підставі відмови співпрацювати зі слідством, сказала вона.
Вбивство в Берліні сталося у непростий час.
Лідери двох країн, а також президенти Франції і України повинні зустрітися у понеділок, щоб спробувати домовитися про врегулювання конфлікту на сході України.
Прогресу в цьому напрямку немає. Сторони домовилися про зустріч у “нормандському форматі” вперше за три роки.
Ангела Меркель, яка колись ініціювала “нормандський формат” разом з колишнім французьким президентом Франсуа Олландом, сподівається, що зустріч буде успішною.
Багато хто порівнює те, що трапилося в Берліні, з отруєнням колишнього працівника ГРУ Сергія Скрипаля та його доньки Юлії в Британії у березні 2018 року. Тоді в результаті впливу нервово-паралітичної речовини “Новачок” загинула 44-річна Дон Стерджес.
І хоч в Німеччині лунають заклики до подальших санкцій щодо Росії, у порівнянні з тим, що відбувалося в Британії, їх практично не чути.
Наприклад, німецький парламентар Родерік Кізеветтер, що є членом партії Ангели Меркель, засудив відмову Росії сприяти розслідуванню злочину, але зазначив, що не очікує ескалації ситуації і вважає, що відносини між двома країнами матимуть непогане продовження.
Доволі зважена відповідь частково є наслідком лідерського стилю Меркель. Це також обумовлено відносинами між Берліном і Москвою, які одночасно і заплутані, і суперечливі.
Наприклад, 2014 року Ангела Меркель швидко виступила із засудженням Росії через анексію Криму і відтоді підтримує санкції щодо Москви. Але при цьому, попри невдоволення Німеччини та інших країн, підтримує проєкт “Північний потік-2”, який має подвоїти обсяг російського газу, що надходить до Європи через Німеччину.
Німеччина і Росія тісно пов’язані історією і в певному сенсі близькі одна одній – економічно, географічно і соціально. Тисячі німецьких компаній працюють у Росії і деякі з них виступають проти санкцій, які, як вони вважають, заважають торгівлі.
Нещодавнє опитування виявило, що кожна третя компанія в Німеччині ставиться до Росії позитивно. Цей показник ще вищий у східній частині країни, яка раніше була НДР і контролювалася СРСР.
Меркель і Путін – “результат” цієї спільної історії. Російського президента під час роботи у КДБ направили до Дрездена, який знаходився у НДР, де Меркель починала наукову кар’єру. Він розмовляє німецькою мовою, а вона – російською.
Минуло 12 років відтоді, як Путін, який знав, що Меркель боїться собак, з’явився на одну з перших зустрічей з канцлером зі своїм чорним лабрадором.
Як кажуть, зараз він, нехай і всупереч бажанню, але поважає жінку, яка, як і він, є одним з європейських лідерів з найбільшим стажем правління. У неї склалася репутація посередника між Заходом і російським керманичем.
Під час майбутньої зустрічі з Путіним Меркель поставить йому незручні запитання не в перше. Мало хто вірить, що він щось розповість про вбивство в берлінському парку.
Однак їй відомо, що їхня зустріч відбудеться у той час, коли сам Євросоюз не певен і навіть розходяться у думках щодо майбутніх відносин з Росією. І Путіну це відомо.
