Система державного пенсійного страхування в ФРН побудована на принципі солідарності поколінь – ті, хто вийшов на заслужений відпочинок, живуть за рахунок відрахувань тих, хто ще працює.
Починаючи з липня 2019 року всі німецькі пенсіонери – а їх у Німеччині понад 21 мільйон, тобто чверть населення, – отримуватимуть більше грошей. Пенсії підвищено на заході Німеччини на 3,18 відсотка, на сході – на 3,91 відсотка.
Чому такі нецілі цифри? Такий закон. Індексація пенсій в Німеччині розраховується за складною формулою, в основі якої лежить динаміка зростання заробітних плат в країні. Але враховуються й інші фактори, зокрема співвідношення тих, хто працює, і пенсіонерів. Ось і вийшло, що збільшення пенсій в цьому році навіть випередило зростання заробітних плат (на 2,39 відсотка в західній частині країни і на 2,99 відсотка в східній). Але це далеко не єдина особливість пенсійної системи Німеччини.
“Пакт поколінь” у Німеччині
Німеччина була першою країною в світі, яка запровадила державну систему соціального страхування. Було це ще наприкінці ХІХ століття, за часів рейхсканцлера Отто фон Бісмарка(Otto von Bismarck). Основний принцип тієї системи зберігся до цього часу. Це своєрідний “пакт поколінь”: ті, хто працює, утримують тих, що вийшов на пенсію, відраховуючи певний відсоток своєї щомісячної зарплати до державного пенсійного фонду.
Підвалини пенсійної системи ФРН були закладені ще за часів Отто фон Бісмарка
Цей фонд кошти не акумулює і нікуди не вкладає, а відразу перераховує пенсіонерам. Тобто діє модель прямого і безпосереднього перерозподілу доходів.
Протягом перших декількох десятиліть солідарність поколінь у Німеччині була досить міцною, тому що залишалася не сильно обтяжливою. У 1891 році розмір відрахувань працівників до німецького пенсійного фонду становив лише 1,7 відсотка щомісячного заробітку. У 1924 році – 3,5 відсотка, в 1928-му – 5,5 відсотка, в 1949-му – 10 відсотків. Цього – за високого рівня зайнятості та не дуже довгої тривалості життя – вистачало на те, щоб забезпечувати німецьким людям старшого віку прийнятний рівень життя.
Як фінансується пенсійний фонд в ФРН
Ситуація змінилася протягом останніх десятиліть минулого століття, коли Німеччина (особливо після возз’єднання) зіткнулася з економічними і демографічними проблемами. Збільшилась кількість безробітних, яким не було з чого робити відрахування до пенсійного фонду, скоротилася народжуваність, і водночас значно зросла тривалість життя.
Це означає, що дедалі меншій кількості тих, хто працює, доводиться утримувати дедалі більше пенсіонерів. А чим довше останні живуть після виходу на заслужений відпочинок, тим дорожче обходяться фонду. Як наслідок на зламі століть розмір пенсійних відрахувань у ФРН довелося підвищити до 20 з гаком відсотків. На даний момент завдяки добрій економічній кон’юнктурі і зростанню рівня зайнятості він став трохи нижчим – 18,6 відсотка.
Пенсіонерів у Німеччині більшає – дедалі більше платить держава
Такі відрахування роблять всі, хто працює в Німеччині, але не з усієї зарплати. Існує встановлений законом ліміт: на заході країни це зараз 6500 євро на місяць, в нових федеральних землях (на сході) – 5800 євро. Якщо зарплата вища, то з решти пенсійний податок не відраховується. Але цей ліміт уряд час від часу підвищує. Це призводить до того, що за інших рівних умов у жителів Німеччини, які добре заробляють, на рахунку реально починає залишатися менше від нарахованої зарплати.
Працівник і роботодавець відраховують порівну
Половину внеску того, хто працює, до пенсійного фонду сплачує його роботодавець. Плюс дуже серйозні дотації з державного бюджету. На ці цілі спрямовується частина зборів від податку на додану вартість і спеціального податку на мінеральне паливо, названого “екологічним”.
За прогнозами експертів, у 2021 році дотації пенсійному фонду з держбюджету перевищать 100 мільярдів євро. Це стане одним із наслідків ухваленого в минулому році в Німеччині так званого “пенсійного пакету”: уряд гарантує, що до 2025 року пенсії в країні не знизяться нижче 48 відсотків зарплати, а відрахування в пенсійний фонд залишатимуться в межах 20 відсотків. Що буде потім, залежить від німецької демографії та економіки.
Як розраховується німецька пенсія
Розрахунок пенсії в Німеччині – це вища математика, доступна вузькому колу фахівців, щоб стати якими треба вчитися три роки. При цьому враховується не тільки трудовий стаж і розмір відрахувань, але й вік того виходить на пенсію, період навчання, наявність дітей, відпустка з догляду за дитиною, служба в армії та інші життєві обставини. Усі ці дані і критерії перераховуються в так звані “пенсійні бали”, а вони потім знову – в конкретні суми. І скільки ж набігає в середньому в результаті?
Вираховуючи німецьку пенсію, враховують низку факторів: стаж, вік, період навчання та інше
Є в Німеччині поняття “базовий пенсіонер”. Це умовний трудівник, який відпрацював 45 років за середню зарплату і вийшов на пенсію після досягнення належного віку. До слова, у Німеччині зараз пенсійний вік поступово збільшується і досягне в 2029 році 67 років. Його розрахункова, так звана стандартна пенсія – 1441 євро на заході і 1381 євро на сході країни. Але це, на жаль, не середня для Німеччини величина.
Рідко в кого буває такий великий трудовий стаж, та й починають працювати німці не відразу за середню зарплату. Пенсіонери-чоловіки отримували минулого року на заході ФРН в середньому 1095 євро в місяць, на сході – 1198 євро. Пенсіонерки мали на заході 622 євро, на сході 928 євро пенсії. Більш високі виплати на сході Німеччини пояснюються тим, що жителі колишньої НДР, як правило, мають більший трудовий стаж, а жінки в минулому працювали майже нарівні з чоловіками.
Три види німецьких пенсій
Але державна пенсія – лише один з елементів соціального забезпечення жителів Німеччини у літньому віці. Майже половина пенсіонерів отримують ще гроші від свого колишнього роботодавця. Більшість великих німецьких фірм і концернів, суспільно-правові компанії, державні підприємства і відомства забезпечують своїх колишніх працівників додатковими виробничими пенсіями. У деяких випадках їхній розмір такий, що дозволяє тому, хто виходить на пенсію, на 90 відсотків зберігати попередній рівень життя.
Нарешті, є ще й система приватного пенсійного страхування. 42 мільйони німців уклали угоди, що передбачають або одноразові, або регулярні виплати після досягнення ними пенсійного віку.
