Навіть після повернення в Україну 35 бранців в РФ та анексованому Криму за ґратами залишається щонайменше 86 українців. Ще сотні – ув’язнені у непідконтрольній Києву частині Донбасу.
Майже одразу після повернення в Україну 35 ув’язнених в Росії та анексованому Криму українців помічник президента Володимира Зеленського Андрій Єрмак, який брав безпосередню участь в обміні полоненими, заявив в інтерв’ю “Українській правді”, що він та його соратники працюють над якомога більш швидким проведенням наступного обміну. Єрмак навіть натякнув, що це може статися ще до 2020 року.
Оцінки, скільки українських громадян залишаються в ув’язненні на території РФ чи анексованого Криму з політичних мотивів чи перебувають у полоні на території непідконтрольних Києву районів Донецької та Луганської областей, різняться. DW з’ясовувала, скільки людей й досі продовжують чекати на звільнення.
Офіційні цифри
У суботу, 7 вересня, у пресцентрі Служби безпеки України (СБУ) зазначили: на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей досі незаконно утримують 227 українців. А за словами уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денисової, ще більше сотні українців чекають на визволення у російських та кримських тюрмах. “У наших списках – це 110 осіб у Росії та окупованому нею Криму”, – зазначила омбудсменка минулої суботи. Водночас точного поіменного переліку утримуваних українських громадян жодний владний орган не публікує.
За даними СБУ, з 2014 року з РФ та тимчасово окупованих територій звільнили 3280 громадян України
Та вже вранці вівторка, 10 вересня, Денисова озвучила вже інші цифри: у переліку індентифікованих українських політв’язнів на території РФ та в Криму, за її словами, міститься 113 осіб, 89 з них – кримські татари. За її словами, президент та Андрій Єрмак як керівник відповідної робочої групи проводять переговори і новий обмін й справді можливий ще у цьому році. Однак прохання DW прокоментувати, про кого саме йдеться, Денисова проігнорувала.
Розмиті дані
Колишній представник України у робочій підгрупі з політичних питань Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі Роман Безсмертний зазначає: насправді вірогідних даних щодо кількості військовополонених чи політичних ув’язнених у Росії, анексованому Криму та на Донбасі немає. За словами Безсмертного, одна з проблем, наприклад, полягає у тому, що РФ та бойовики не визнають таких людей полоненими, а називають усіх ув’язнених українців злочинцями. “Тому можна говорити лише про усіх відомих українських стороні осіб”, – пояснює він.
Керівниця Центру громадянських свобод та активістка кампанії LetMyPeopleGo Олександра Матвійчук має інформацію про 86 українців, яких утримують у Росії чи Криму. Натомість, за даними голови Кримськотатрського ресурсного центру Ескендера Барієва, лише на анексованому півострові зафіксовано щонайменше 102 політично переслідуваних особи. 83 з них – це кримські татари, а 63 – проходять у так званих справах “Хізб ут-Тахрір”, організації, яка є цілком легальною в Україні, але діяльність якої заборонена у РФ. За словами Барієва, 43 особи із загального переліку переслідуваних у Криму вже були етаповані до тюрем у Росії чи слідчих ізоляторів, а 13 – отримали вироки і тепер утримуються у виправних колоніях. Водночас, додає правозахисник, дев’ятеро осіб отримали умовні строки чи перебувають під домашнім арештом, як, наприклад, журналіст “Радіо Свобода” Микола Семена та кримськотатрський активість Сулейман Кадиров. Утім, більшість – це люди, що і надалі перебувають під слідством. Лише двом особам, які перебувають у цьому списку, вдалося залишити Крим попри оголошення про розшук – одним із них є сам Барієв.
В анексованому Криму кількість ув’язнених постійно зростає, передусім – кримських татар
Правозахисник додає: дані держави та різних активістів не завжди суперечать одне одному, а відмінності у них він пояснює різними критеріями оцінки того, хто є політв’язнем, та обмеженими можливостями ідентифікації переслідуваних осіб на окупованих територіях чи у Росії. Із цим погоджується і Безсмертний, за словами, найімовірніше, кількість ув’язнених насправді є більшою за дані влади та активістів не лише на Донбасі, а й у Криму. “Днями на адміністративному кордоні (із анексованим Кримом. – Ред.) затримали ще декілька осіб, і це відбувається постійно”, – пояснює Безсмертний.
Перспектива повернення
Попри оптимістичні прогнози щодо нових обмінів Єрмака та Денисової, Барієв зазначає, що мотивація російської сторони до подальших обмінів буде нижчою, ніж щодо звільнених минулої суботи 35 українців. За словами правозахисника, вже видані бранці були певним чином “токсичними” для Кремля, адже до полонених військових моряків та таких осіб як режисер Олег Сенцов чи активіст Володимир Балух були прикуті увага ЗМІ та із ними були пов’язані болючі для Росії рішення міжнародних судів, в той час як про тих, хто залишається за ґратами, широкому загалу майже нічого не відомо. Натомість, Росія отримала справді цінних для неї головного редактора “РИА Новости-Украина” Кирила Вишинського та одного зі свідків у справі збиття літака рейсу MH17 Володимира Цемаха і тепер не потребує поспіху із наступними обмінами.
Серед українських політв’язнів у РФ не залишилося таких відомих широкому загалу осіб, як Олег Сенцов
У своїй заключній промові на посаді генерального прокурора Юрій Луценко запевняв, що в руках української влади перебуває більше тисячі сепаратистів, як потенційно можуть бути обміняні на українських громадян, ув’язнених на Донбасі, в Криму чи Росії. “Доповідаю, що Генеральна прокуратура разом із СБУ має 1100 засуджених терористів – можемо міняти побатальйонно”, – зазначив тоді Луценко. Однак Безсмертний скептично ставиться до такої оцінки. За його словами, число захоплених у полон українськими силовиками й справді є чималим, але слова Луценка – це перебільшення.
Кримські татари за дужками
Ще одна потенційна проблема, на яку звертає увагу Безсмертний – це відсутність належної уваги до кримських татар. В той час як серед ув’язнених в РФ та Криму кримських татар більшість, під час минулого обміну до України повернувся лише Едем Бекіров. При цьому Безсмертний припускає, що включення Бекірова до списку на обмін було пов’язано не із зусиллями української влади, а із домовленостями російського президента Володимира Путіна з його турецьким колегою Реджепом Таїпом Ердоганом. Візит останнього до Москви відбувся наприкінці серпня, Ердоган відомий своїм посередництвом у звільнні кримських політв’язнів Ільмі Умерова і Ахтема Чийгоза.
Щоправда, на питання BBC щодо того, як просуваються переговори щодо звільнення кримських татар, Денисова ще 8 вересня запевняла, що українська сторона не може розділяти українців та кримчан, адже усі вони громадяни України і про усіх них піклується офіційний Київ. Але Безсмертний залишається скептичним у своїх оцінках: “Відчувається, що Крим поки що винесли за дужки”.
