У Арктиці панує надзвичайна для цього регіону спека. Наслідком цього є найбільші за останні 20 років пожежі. Кліматичні зміни також спричиняють танення вічної мерзлоти та вивільнення значних обсягів вуглекислого газу.
Цими днями надзвичайно великі площі у Північній Америці та Євразії охоплені полум’ям. Вчені нарахували за допомогою супутникових знімків сотні пожеж, які палають у північних областях Канади, Росії та Сполучених Штатів Америки. Деякі з них сягають більше однієї тисячі квадратних кілометрів.
На інтерактивній карті пожежної служби Аляски можна побачити так багато червоних цяток, що деяким з них просто не вистачає місця. Кожна з них означає пожежу. Клікнувши на багато з них, можна побачити примітку: “Можливості для гасіння є обмеженими”. Пожеж занадто багато, а місцевості, де вони палають, є віддаленими.
Масштаби цих катастроф є “жахливими”, говорить Штефан Крузе (Stefan Kruse). Дослідник Гельмгольц-центру у Потсдамі, що належить до Інституту полярних та морських досліджень імені Альфреда Вегенера, говорить напрочуд спокійно та врівноважено, хоча йдеться про небезпеку для клімату та людства, що таїть у собі мерзлота Арктики.
Самі по собі, лісові пожежі у регіонах, що розташовані поруч з Північним полярним колом, не є чимось незвичним для літніх місяців. Часто вогонь займається через удари блискавки. Але цього року вони є безпрецеденто масштабними та тривалими. Зазвичай, говорить Крузе, сезон пожеж починається лише в липні чи серпні, коли рослинність висихає за літо.
Німецькі вчені досліджують танення льоду в Арктиці (фото з архіву)
“Цей рік є просто зовсім іншим”, – говорить він. Причина – через спричинені людьми зміни клімату змінилася висотна струменева течія, так званий “джетстрім” – потужний потік повітря високо у атмосфері. Наслідком цього стали погодні аномалії, які перетворилися на буденність. На початку липня на Алясці були зафіксовані температурні рекорди, які подекуди сягали позначки вище 30 градусів за Цельсієм.
Через це, за словами еколога, зазвичай замерзла у цей час земля почала танути раніше, ніж зазвичай. Рослинність у цьому році висохла настільки, що виник вибухонебезпечний стан: варто вдарити блискавці, як це одразу призводить до пожежі. Настільки екстремальної ситуації у минулі 20 років не було, говорить Крузе.
Пожежі вивільнили мільйони тонн CO2
Наслідки пожеж є руйнівними: на Алясці, говорить Крузе, цього року в атмосферу було викинуто вже 50 мільйонів тонн вуглекислого газу (CO2). Стільки ж, скільки сукупно було виділено під час усіх арктичних пожеж останніх десяти років.
Дим також становить небезпеку. Вітер транспортує дрібний пил та оксид вуглецю на тисячі кілометрів лише за декілька днів. Люди, що мешкають у цих регіонах, перебувають у подвійній небезпеці від вогню та смогу.
Арктика є важливою для збереження клімату ще з однієї причини. Там розташована так звана вічна мерзлота. Це земля, яка щонайменше два роки поспіль є замерзлою. Верхній шар тане лише влітку та замерзає взимку знову. 19 мільйонів квадратних кілометрів на Північній півкулі вважаються вічною мерзлотою. Це площа, на якій Німеччина могла б уміститися 50 разів.
Лісова пожежа на Алясці (фото з архіву)
Як тепер встановили вчені, вічна мерзлота тане через зміни клімату відчутно швидше, ніж раніше вважалося. У деяких регіонах вже зараз потеплішало так, як, згідно з прогнозами, мало статися лише у 2090 році. Для клімату на планеті це може мати фатальні наслідки.
Органічні речовини у вічній мерзлоті стають викидами
Причина полягає у тому, що вічна мерзлота містить величезні обсяги мертвих рослин, що накопичувалися протягом тисячоліть та законсервувалися завдяки холоду. Це – величезне сховище, яке містить вдвічі більше вуглекислого газу, ніж міститься в атмосфері. Якщо земля буде танути, ці речовини почнуть розкладатися під дією бактерій. CO2 та ще більш небезпечний для клімату метан почнуть вивільнятися та розігрівати планету ще більше.
Через це вічна мерзлота вважається однією з найважливіших ланок для кліматичної системи планети. Це означає, що з певного моменту процес може увійти у зачароване коло, оберти якого будуть збільшуватися і яке буде неможливо розірвати. Питання у тому, коли буде досягнуто цієї точки?
На це питання Крузе відповісти не в змозі. Адже поки що не зрозуміло, що відбувається із значними обсягами CO2: можливим є те, що світові океани поглинуть значну його частину. Але й вони колись можуть настільки прогрітися, що будуть не здатними всотувати небезпечні для клімату гази. А це – ще одна точка зламу.
Через цю ситуацію Крузе закликає зменшити викиди CO2 настільки швидко, наскільки це є можливим, аби обмежити глобальне потепління.
Люди також мають звикати до того, що незабаром пожежі виникатимуть все раніше, а контролювати їх буде все важче. “Вірогідно, станеться так, що у найближчі роки подібних надзвичайних ситуацій буде більше, – каже еколог. – І це, звичайно, невимовно жахливо”.
