Наданню автокефалії українській православній церкві має передувати собор, на якому буде утворено нову церкву та обрано предстоятеля. Простим цей процес не буде – через політизацію та надмірні амбіції окремих церковників.
Останні заяви представників Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) свідчать: у церкві упевнені у невідворотності надання автокефалії українській церкві. Так, після Синаксу Вселенського патріарха, що відбувся у Стамбулі з 1 по 3 вересня, прес-секретар УПЦ КП Євстратій Зоря заявив про те, що зараз питання залишилися лише щодо строків отримання так званого Томоса, а не щодо його перспектив загалом. А очільник церкви Філарет навіть назвав конкретні часові прогнози створення в Україні власної автокефальної церкви. За його словами, це відбудеться вже до кінця року.
Позитивні прогнози щодо надання томоса звучать і з вуст інших представників світового православ’я. Зокрема, митрополит Гальський Еммануїл зазначив, що у питанні автокефалії для української церкви “назад дороги немає”. Про це він заявив після зустрічі Вселенського патріарха Варфоломія з патріархом Російської православної церкви (РПЦ) Кирилом напередодні Синаксу.
Чи дійсно надання автокефалії є невідворотнім, яку роль у цьому буде відігравати Томос Вселенського патріарха та як виглядатиме нова українська православна церква, – саме ці питання ми й спробуємо прояснити.
Навіщо томос?
Слово “томос”, що має грецьке походження, буквально перекладаєтся як “документ”, пояснює професор університету Лос-Анджелеса, архімандрит Української православної церкви, приналежної до Московського патріархату (УПЦ МП), Кирило Говорун. Але у цьому випадку йдеться про Патріарший синодальний томос, що ухвалюється Синодом та підписується Вселенським патріархом. Цей документ має законодавчу силу, зокрема щодо заснування нових церков, визначення їхніх кордонів та повноважень. “Багато православних церков існують саме на основі рішень, прописаних у подібних томосах”, – розповідає Говорун.
За його словами, у ХХ сторіччі томоси почали видавати й інші православні церкви. Так, РПЦ у 1970 році надала автокефалію Американській православній церкві, хоча Константинополь досі її не визнає, наполягаючи на своєму праві надавати подібні документи, додає Говорун.
Томоса достатньо?
Директор Релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський називає томос своєрідним “паспортом духовної зрілості”. Зазвичай, він надається вже автономним чи залежним церковним спільнотам, які певним чином довели здатність брати відповідальність за власну долю у свої руки.
Утім, в українських реаліях існує одразу декілька церков: УПЦ МП, що формально є частиною РПЦ і єдиною наразі визнаною світовим православ’ям, УПЦ КП та Українська автокефальна православна церква (УАПЦ), заснована в 1920 році в розпал боротьби за незалежність України після краху Російської імперії. Раніше випадки надання томосів, за словами Антошевського, відрізнялися тим, що церкви, які їх отримували, не були розділеними. З канонічної точки зору, запевняє він, надання томоса лише одній із українських церков було б неправильним кроком. “У Константинополі ж хочуть зробити все максимально канонічно”, – зазначає експерт.
Тому, переконаний Говорун, для України томос буде надаватися не конкретній церкві, а новій структурі, що буде утворена під час собору, на якому в різних пропорціях будуть представники трьох вищезгаданих церков. “Саме на цьому соборі має бути представленим томос, після чого нова українська православна церква обере предстоятеля і почне функціонувати”, – розповідає архимандрит. Без такого єднання, впевнені співрозмовники DW, отримання автокефалії в українському випадку буде неможливим.
Чи можливе об’єднання українських церков?
За словами Антошевського, попередні спроби українських церков домовитися про єднання не демонстрували їхньої готовності до цього кроку. Зараз цей процес також ускладнений політизацією та надмірними амбіціями окремих осіб, розмірковує експерт. Утім, додає він, говорити про деталі майбутнього собору та конкретний механізм надання автокефалії для нової церкви вкрай важко через брак інформації як з боку Константинопольського патріархату, так і з боку українських церков.
Говорун зазначає, що ядром майбутньої церкви, найімовірніше, буде УПЦ КП разом із менш чисельною УАПЦ. Приєднання представників УПЦ МП спочатку ж буде обмеженим у кількості, але згодом, вже після надання томоса, може отримати додаткову динаміку. Щоправда, формулювання “єдина помісна українська церква”, яке часто вживають до майбутньої структури, він називає радше риторичною фігурою, адже навіть після надання автокефалії в Україні продовжать існувати громади та монастирі УПЦ МП. “Але на противагу з’явиться назалежна, канонічна та визнана іншими церквами структура, а це буде суттєво відрізнятися від поточної ситуації”, – зазначає Говорун.
Коли буде томос?
Попри свою обережність у прогнозах Антошевський зазначає, що об’єднавчий собор та надання томоса цілком мають шанси відбутися вже до кінця цього року. Щоправда, експерт нагадує – заяви щодо можливих строків звучать виключно з української сторони, в той час як Константинополь ніколи не конкретизував час можливого отримання українською церквою автокефалії. “Зараз ми лише можемо припускати, що перший етап закінчиться цього року, в той час як розбудова структури нової церкви може продовжитися вже у наступному році”, – попереджає Антошевський.
“Невдячними” спроби прогнозувати строки надання томоса називає і Говорун. Щоправда, й він не може утриматися від власної оцінки: “Імовірність того, що це станеться вже цього року, дійсно є дуже високою”.
