П’ять із половиною років тому, 17 липня 2014 року, з амстердамського аеропорту “Схіпгол” до Куала-Лумпура відлетів лайнер “Малайзійських авіаліній”.
За кілька годин у небі над Донбасом у нього влучила ракета комплексу “Бук”. Літак упав поблизу села Грабове. Всі 298 людей на борту загинули. В тому числі 80 дітей.
Сьогодні неподалік цього самого аеропорту – у містечку Бадгоеведорп – розпочався процес над підозрюваними. Їх судитиме національний суд за місцевими законами. Таке рішення ухвалила Спільна слідча група. Цей орган розслідує обставини збиття рейсу МН17.
До Спільної слідчої групи входять Нідерланди, Україна, Малайзія, Бельгія та Австралія. Але не Росія. Тому що катастрофа МН17 сталася не в Росії, а серед жертв немає росіян. Найбільше загиблих саме серед нідерландців – 193 людини.
“Для нас сьогодні хвилюючий момент – ми представляємо суду докази, які по крупицях збирали стільки часу… Ми хочемо викрити весь ланцюжок – від екіпажу Бука до тих, хто віддавав накази цьому Буку відправитися на завдання 17 липня 2014 року”, – повідомив журналістам очільник відділу кримінальних розслідувань поліції Нідерландів Енді Крааг.
У Схіпголському судовому комплексі, де відбувається суд, у повітрі відчувається схвильованість, повідомляє кореспондент BBC News Україна.
Родичі чекали на цей день понад п’ять років. І ось він настав. Вони кажуть, що вірять у нідерландське правосуддя і готові чекати на судове рішення, навіть якщо процес затягнеться на роки.
Так само схвильовані слідчі. Вони збирали докази всі ці роки і продовжують розслідувати трагедію.
Кого судять
Обвинувачених четверо – це троє громадян Росії та один українець. Слідчі вважають, що “Бук” належав 53-тій Курській бригаді протиповітряної оборони Збройних сил Росії. За версією слідства, кожен із підсудних мав стосунок до транспортування цього “Бука” та фатального запуску його ракети. Відтак, і до масової загибелі пасажирів та членів екіпажу.
Ось імена підсудних:
- Ігор Гіркін, також відомий як Стрєлков чи за позивним “Стрєлок”, громадянин Росії. На час трагедії Гіркін був так званим міністром оборони самопроголошеної “ДНР”. Перехоплена СБУ розмова вказує, що наступного після збиття лайнера дня Гіркін обговорював повернення “Бука” до Росії.
- Сергій Дубинський на прізвисько “Хмурий”, громадянин Росії. У перехопленні СБУ чоловік на прізвисько “Хмурий” доручав перекинути “Бук” із Донецька в бік Сніжного для захисту сепаратистів від української артилерії. Пізніше 17 липня Дубинський розповідав, як сепаратистам вдалося збити, на його думку, український “Су”.
- Олег Пулатов із позивним “Гюрза”, громадянин Росії. За даними аудіоперехоплень СБУ, бойовик із позивним “Гюрза” супроводжував “Бук” зі Сніжного до місця запуску ракети і у мить фатального пуску був поруч з установкою.
- Леонід Харченко на прізвисько “Кріт”, громадянин України. У перехопленій СБУ розмові сепаратист із позивним “Кріт” вказував іншому бойовику шлях до місця розташування “Бука”. Слідство припускає, що Харченко міг бути не лише причетним до установки “Бука”, але й до повернення його до Росії.
Проте на лаві підсудних – нікого. Цей суд – заочний.
Чому судять заочно
Конституція Росії, як і України, забороняють екстрадицію. Щоправда, у 2017 році Київ і Амстердам уклали угоду про правове співробітництво щодо справи МН17. Документ передбачає можливість слухань в режимі відеоконференцій та виконання покарання в Україні.
Усіх чотирьох підозрюваних оголосили в міжнародний розшук. На думку слідчих, троє обвинувачених росіян зараз перебувають у Росії, а українець Харченко може бути на непідконтрольній українській владі території Донбасу.
У разі визнання їх винними підсудним загрожує довічне ув’язнення. Якщо вже у статусі засуджених Гіркін, Дубинський, Пулатов чи Харченко вирішать здатися нідерландському правосуддю, то отримають можливість перегляду справи в Нідерландах.
Триватиме суд щонайменше рік. Принаймні, судовий комплекс зарезервований під слухання справи МН17 щонайменше до березня наступного року.
Які наслідки суд може мати для Росії та України
У 2018 році Нідерланди та Австралія формально звинуватили Росію за збиття МН17 та закликали визнати відповідальність і співпрацювати зі слідством. Але Кремль критикує як процедуру розслідування, так і його висновки, та продовжує заперечувати причетність до трагедії.
Ексзаступниця міністра закордонних справ України Лана Зеркаль у коментарі ВВС побачила в такій поведінці прояви страху: “Росія вдається до вигадування неймовірних історій, коли йдеться про збиття МН17. Ось ця брехня, загорнута в обгортку пропаганди – ознака страху. Страху визнати вину, взяти відповідальність.”
На адресу України лунають звинувачення у неспроможності закрити повітряний простір над зоною конфлікту.
14 липня 2014, за три дні до катастрофи, на Луганщині також із “Бука” на висоті 6 500 метрів збили український Ан-26. Того ж дня Україна підняла нижнє обмеження для комерційних польотів до 9 750 метрів. А малайзійський лайнер летів на висоті 10 058 метрів.
У ніч проти 17 липня Росія заборонила своїй цивільній авіації літати у прилеглих до України областях на висоті до 16 000 метрів.
За нормами Міжнародної організації цивільної авіації на час трагедії МН17 не існувало регламенту щодо безумовного закриття неба над зонами конфлікту.
