На Рівненщині селянин з власної ініціативи закінчив курси пожежників, купив списану спецавтівку і виїздить на гасіння пожеж разом з професійними рятувальниками.
39-річний В’ячеслав Ніколайчук, мешканець села Люхча Сарненського району, працює інженером-землевпорядником. Але цього року вирішив стати ще й пожежником-волонтером.
Каже, мріяв про це у дитинстві, проте не склалося.
У червні він придбав спецмашину, яку збиралися порізати на металобрухт, і дообладнав її, витративши 3 тисяч доларів.
Потім чоловік місяць навчався на курсах. Тепер їздить на пожежі за викликом. Наразі виїздив на дві. На першій – тільки тренувався, рятувальники змогли впоратися з вогнем самотужки.
“Мій номер записаний в оператора районної пожежної служби. Спочатку виїздить група і одразу повідомляють мені: “Це пожежна служба міста Сарни. Повідомляємо, що є загоряння по вулиці…”. У чому був одягнений удома – в тому й поїхав. Зараз пожежники уже дали мені форму”.
Друга, як на його малий досвід, “справжня робота” була 16 листопада. У сільському обійсті загорілася літня кухня і вибухнув газовий балон. Вогонь міг перекинутися на житловий дерев’яний будинок.
Волонтер прибув на кілька хвилин раніше за пожежників: “Так страшно було, що просто не передати. А коли пожежа, там такий викид адреналіну! Справився… Інструктори дуже багато дали! Пожежники 5 років вчаться, а тут за місяць. Помогло!”
Головне, каже він, оперативно і правильно виконати низку дій, щоб увімкнути насос для подачі води.
На запитання, як рідні ставляться до такого хобі, відповідає, що ті знають, як йому подобається допомагати людям.
“Дружина з розумінням поставилася. Але коли взнала суму, то трішечки засмутилася… Не дуже, но трошки. Відкладаю потроху… Є хобі – мотоцикли збираю. Старенький мотоцикл зроблю і продаю, то трохи підзаробляю. Отак”.
Чоловік пригадує, що ідею викупити пожежний автомобіль, списаний на металобрухт, почув від керівництва районної Держслужби надзвичайних ситуацій. Почув – і вхопився за неї. З пожежниками чоловік заприязнився ще чотири роки тому, коли допомагав їм гасити торфовище у селі.
Рятувальники допомозі волонтера раді. Заступник начальника пожежно-рятувальної частини Сарн Вадим Кузака зауважує, що 8 кілометрів з райцентру до Люхче вони долають за 10-12 хвилин, але є й більш віддалені села, тож поміч дуже в нагоді.
“Доїзд до сіл складний, дороги погані. Там переважно старенькі дерев’яні будівлі, а як пожежа та ще й вітер “допомагає”, то дорога кожна секунда”, – каже пан Кузака.
Односельчани оцінюють ініціативу по-різному. У сільській раді кажуть, що це піар перед майбутніми місцевими виборами.
Сам волонтер відповідає, що не збирається балотуватися. Частина мешканців відзначає, що його робота говорить сама за себе.
Чоловік розповів, що останнім часом сільська молодь зацікавилася пожежною справою, а кілька підприємців зголосилися скинутися на пальне, яке він досі купував за власний кошт.
Пан Ніколайчук разом зі своїми прибічниками збирається придбати ще один відбракований пожежний автомобіль, щоб з часом у селі запрацював оперативний штаб зі швидкою допомогою і “шерифом”.
