Земельна реформа є ключовою із реформ, які Україна могла б здійснити вже у найближчому майбутньому, і серед найважливіших реформ, які взагалі може здійснити країна, – каже директор Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Сату Кахконен.
За підрахунками Світового банку, відкриття ринку сільськогосподарської землі, продаж якої нині заборонено, дало б Україні додаткові 1,6% приросту ВВП щороку, пише https://www.bbc.com.
Крім цього, це дозволило б виправити спотворену тіньовим ринком і корупцією ситуацію довкола одного з найбільших ресурсів України. А майже 7 мільйонів українців-власників земельних паїв отримали б право по-справжньому розпоряджатися своїм майном.
Проте на заваді цьому вже 17 років стоїть мораторій на продаж сільгоспземлі. Його дію пролонгували вже близько 10 разів. За цей час понад 1 мільйон власників земельних паїв вже померли.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вважає, що мораторій на продаж сільськогосподарської землі порушує права українців-власників цієї землі.
Можливість із застереженнями
Чергове подовження мораторію обмежує його дію початком 2019 року. Проте виглядає, що депутати, особливо зважаючи на наближення президентських і парламентських виборів, навряд чи будуть налаштовані його скасувати.
Як пояснює заступник міністра аграрної політики Олена Ковальова, насправді земельний мораторій буде скасовано тоді, коли парламент ухвалить закон про обіг землі сільськогосподарського призначення в Україні.
Член аграрного комітету парламенту і голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Леонід Козаченко каже, що загалом парламент готовий ухвалити такий закон, – навіть до початку 2019. І тоді ринок землі міг би запрацювати з 1 липня наступного року, – це найоптимістичніші припущення.
Але, каже депутат і голова Української аграрної конфедерації, треба зважати щонайменше на два важливих застереження.
За експертними оцінками, одразу після відкриття ринку землі у продаж надійде до 10% загальною вартістю у близько 6 млрд доларів.
“Де фермерам взяти таку суму?” – питає пан Козаченко, припускаючи, що в іншому разі земля не потрапить до рук тих, хто її насправді обробляє. Відтак, каже він, передумовою відкриття ринку землі має бути створення іпотечного банку із залученням міжнародних партнерів, де ті, хто працює на землі, зможуть взяти гроші, аби стати її власниками.
Крім цього, у законі обов’язково має бути прописана заборона, хоч би й тимчасова, на продаж землі іноземцям.
Без цього, за словами Леоніда Козаченка, “Верховна Рада голосувати не буде”.
Якщо така заборона існуватиме, каже Сату Кахконен, “Україна не буде самотньою”, адже й деякі інші держави, особливо у східній Європі, мають подібні обмеження. І, хоча будь-який ринок працює тим краще, чим менше обмежень на ньому існує, питання, чи матимуть право купувати українську землю іноземці повинна вирішувати українська влада.
Що ж до фінансів, то, за словами представниці Світового банку, “не варто піклуватися про агрохолдинги”, які й самостійно здатні знайти кошти на купівлю землі. Треба піклуватися про малих і середніх фермерів, а для них, мовляв, і нині є достатньо коштів та інструментів, які на першому етапі продажу землі могли б допомогти, тим більше, що попередній досвід створення іпотечних установ в Україні був не дуже вдалим.
“Якщо ринок відкриється, ми будемо раді надати додаткове фінансування”, – каже пані Кахконен.
Власники є, ринку нема
Наразі ж, “вибори чи ні”, Світовий банк допомагає у створенні дієвої системи моніторингу земельних відносин в Україні, аби у момент, коли продаж землі буде дозволено, ринок запрацював прозоро і ефективно.
Останній звіт на основі цього моніторингу за 2015 – 2017 роки показав кілька цікавих тенденцій, які засвідчують, що насправді ринок землі де-факто існує, попри те, що де-юре його ще нема.
Зокрема, за два роки – від червня 2015 до липня 2017 – року було здійснено понад 3,5 млн транзакцій із земельними ділянками. Майже 90% цих операцій припадали на сільгоспземлю, продаж якої заборонений, і лише 10% – на землю не сільськогосподарського призначення, продаж якої дозволено.
Звісно, що абсолютна більшість транзакцій із сільгоспземлею – три чверті – стосувалися операцій із орендою землі. І лише 0,05% припадали на іпотеку.
Проте операції на ринку землі не сільгосппризначення дає розуміння, як все могло би бути, – на ньому понад третина транзакцій – це купівля-продаж, майже третина – операції зі спадщиною.
Вперше від початку моніторингу у 2013 дослідники оцінили гендерний аспект у земельних відносинах. Виявилося, що серед усіх землевласників України у 2017 році жінкам належить на 590 тисяч земельних ділянок або на 1,9 млн. га більше, ніж чоловікам.
Загалом на сільськогосподарські землі припадає понад 70% української землі. І вся вона наразі залишається під забороною продажу.
