Затриманий СБУ російський танкер NIKA SPIRIT восени минулого року заблокував Керченську протоку для українських військових кораблів. DW з’ясовувала, як судно опинилося в порту Ізмаїла.
Російський нафтоналивний танкер NIKA SPIRIT другу добу чекає своєї долі в порту Ізмаїла. Туди він прийшов 24 липня з російського Таганрога – за словами членів екіпажу, начебто для ремонту. Та після швартування в порту судно та його екіпаж затримали співробітники Служби безпеки України (СБУ) – як виявилось, танкер фігурує в кримінальній справі про захоплення українських моряків біля Керченської протоки 25 листопада минулого року.
Перекрита танкером протока
На багатьох фотографіях та відеозаписах того дня видно, як протоку просто під новозбудованим мостом блокує великий танкер, схожий на NIKA SPIRIT, тільки з іншим ім’ям – NEYMA. В СБУ стверджують, що це – те ж саме судно, з тим самим міжнародним ідентифікаційним номером (IMO).
Танкер NEYMA блокує прохід Керченською протокою, 25 листопада 2018 року
У відкритій міжнародній базі даних морського судноплавства під цим ідентифікатором досі значиться NEYMA. Та з її даних можна зрозуміти – донедавна танкер належав збанкрутілому російському ТОВ “Волго-Донское судовое агентство”, а з лютого цього року його власником значиться компанія з Геленджика “Альтомар Шиппинг”. “Після покупки новий судновласник, вочевидь, змінив ім’я судна, щоб “підтерти” його історію. Так нерідко роблять, якщо покупка фіктивна”,- припускає речник українського фонду допомоги морякам “Ассоль” Андрій Шевченко, який зазначає, що ніколи не чув раніше про “Альтамар Шиппинг”.
Втім, інспекторка Міжнародної спілки транспортних працівників в порту Новоросійськ, що неподалік Геленджика, запевняє DW, що продаж судна на початку цього року дійсно був реальним. “Альтомар” – це невеличка місцева суднохідна компанія, в них, окрім NIKA SPIRIT, ще пара суховантажів є”, – розповідає вона. Згідно з повідомленням про розпродаж майна, за судно “Альтамар Шиппинг” заплатило 31 мільйон рублів (майже півмільйона доларів).
Знаряддя злочину
У той час, як в російському Краснодарі ще тривала організація торгів з продажу танкера, він вже перебував в українському розшуку. У єдиному державному реєстрі судових рішень DW відшукала ухвалу Приморського суду Одеси від 26 грудня, якою на судно – ще під ім’ям NEYMA – накладено арешт.
З судового рішення можна зрозуміти фабулу конфлікту в Керченській протоці з позиції слідчих Служби безпеки України. В документі зазначається, що в результаті блокування танкером протоки українські військові катери “Бердянськ” і “Нікополь”, а також буксир “Яни Капу” не змогли увійти в Азовське море і були захоплені військовослужбовцями РФ.
За таких обставин слідство вбачає у діях екіпажу NEYMA, “а також невстановлених осіб, які надавали наказ блокувати канал”, правопорушення, передбачене 279-ю статтею українського кримінального кодексу – блокування транспортних комунікацій, шляхом встановлення перешкод, яке спричинило тяжкі наслідки. Саме судно в справі фігурує як знаряддя злочину. Матеріальні збитки від інциденту українська сторона оцінює в 260 мільйонів гривень.
Винних шукати в Керчі?
Ще в перших рішеннях у цій справі зазначається, що судно NEYMA з огляду на його габарити не могло б самостійно маневрувати в протоці. Тому танкеру допомогли це зробити три російські буксири – “Быстрый”, “Гандвик” та “Эльтиген”. Останні два перебували в управлінні керченської компанії “Ювас Транс”, яка надає лоцманські послуги в протоці. А ще у 2013 року ця компанія викупила в Фонду держмайна України Керченський судноремонтний завод.
Саме біля причалів цього заводу NEYMA перебувала минулого року, стверджують слідчі. Підтвердити це важко – у відкритих базах даних немає інформації про пересування судна окрім останнього рейсу. Андрій Клименко, керівник моніторингової групи “Майдан закордонних справ”, яка відстежує судноплавство в Чорному морі, пояснює це тим, що в судна майже 2,5 роки була вимкнена система ідентифікації (AIS) – такий спосіб часто використовують, щоб приховати входження у кримські порти, закриті українською владою для судноплавства. Передостанній порт, в який NEYMA зайшла ще в січні 2017 року – причал Керченського судноремонтного заводу.
Згідно з інформацією з українських реєстрів юридичних осіб, співвласниками “Ювас Транс” є три українські громадяни: Олег Васенко, а також Анатолій та Ярослав Народицькі. З ухвали Приморського суду Одеси випливає, що один із них 25 листопада отримав прохання від російського військовослужбовця надати великогабаритне судно для блокування протоки – про це свідчать отриманні дані радіоперехоплення. Утім, суд відзначає, що мова на наданих записах є нерозбірливою.
“Ювас Транс” офіційно внесено до санкційного списку рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня цього року. Ці санкції передбачають замороження усіх рахунків компанії та арешт її рухомого та нерухомого майна.
Недооцінка ризиків?
Чому ж власники російського танкера пішли на такий ризикований крок, зайшовши до українського порту? Андрій Клименко з “Майдану закордонних справ” припускає, що новий власник судна просто “недооцінив ризики”, відправляючи його на ремонт в Ізмаїл.
Натомість у компанії “Альтомар Шиппинг” запевнили DW, що до 24 липня не знали про те, що їхній танкер фігурує в українській кримінальній справі. “Якби ми мали таку інформацію, то точно не відпустили б його в Ізмаїл, і, можливо, навряд чи б купили”, – пояснила DW співробітниця компанії, яка просила не називати її ім’я.
За її словами, директор компанії Сергій Шувалов зараз перебуває в Ізмаїлі, де вирішував, зокрема, й питання повернення екіпажу судна, який складається з громадян Росії та був найнятий на роботу перед останнім рейсом танкера. СБУ відпустила усіх 14-х членів команди, з’ясувавши, що вони не брали участі в блокуванні Керченської протоки у листопаді минулого року. 26 липня вони повернулися на батьківщину.
