Через два місяці слідство так і не надало переконливих доказів в справі Павла Шеремета. Розгорнута кампанія в підтримку затриманих, навпаки, нівелювала ряд аргументів МВС.
До версій як прокурорів, так і адвокатів залишаються питання. Що відбувається у справі про вбивство відомого журналіста – в матеріалі РБК-Україна.
Білоруський опозиційний журналіст, який має російське громадянство, Павло Шеремет переїхав в Україну в 2013 році. Він працював ведучим на телеканалі TVI і на Радіо “Вєсті”, а також був одним з керівників інтернет-видання “Українська правда”.
Вранці 20 липня 2016 року автомобіль цивільної дружини Шеремета та власниці “УП” Олени Притули був підірваний в самому центрі Києва. Під днищем машини була закріплена вибухівка. Шеремет, який перебував за кермом, помер від отриманих травм на місці трагедії.
Міжнародне співтовариство та українські активісти вимагали від влади негайно розкрити злочин. Тим не менш, більше трьох років кримінальне провадження, максимально закрите від громадськості, здавалося типовим “висяком” – немає ні підозрюваних, ні свідків.
У середині грудня минулого року Міністерство внутрішніх справ провело брифінг у справі про вбивство Шеремета. У присутності президента Володимира Зеленського та генпрокурора Руслана Рябошапки керівництво Нацполіції назвало імена підозрюваних.
Ними виявилися сержант Сил спецоперацій і рок-музикант Андрій Антоненко, дитячий кардіохірург і волонтер Юлія Кузьменко, а також військовий парамедик Яна Дугарь.
Активізація розслідування сталася в той момент, коли нова влада призначила міністру Арсену Авакову “випробувальний термін”. Поліція відрапортувала про розкриття злочину якраз до Нового року. За словами керівників МВС, справу було надзвичайно складно розплутати, адже нитки розслідування вели до дуже впливових “покровителів”.
Пошук доказів
Офіційна версія слідства була озвучена прокуратурою в суді. Так стало відомо, що після вбивства Шеремета правоохоронці почали вивчати всі випадки вибухів на території України.
Це дозволило їм вийти на подружжя Владислава та Інну Грищенко. Колишніх учасників АТО запідозрили у невдалій спробі підірвати автомобіль кримінального авторитета в Івано-Франківській області. Третій підозрюваний – Іван Вакуленко (позивний “Пістолет”), за версією правоохоронців, покінчив із собою в київській квартирі.
Зацікавившись подружжям Грищенко поліцейські встановили, що вони дружать з військовим медиком Яною Дугарь, а та, в свою чергу, спілкується з Юлією Кузьменко (позивний “Лисиця”). Чоловік останньої, Петро Киян (“Електрик”), дружить як з сімейством Грищенко, так і з сержантом Сил спецоперацій Андрієм Антоненком (рок-музикант з псевдонімом “Riffmaster”).
Дитячий кардіохірург і волонтер Юлія Кузьменко (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)
З середини 2019 року поліція почала стежити за всією компанією і прослуховувати їхні телефони. Частина розмов, оприлюднених МВС на брифінгу, показує, що фігуранти справи висловлювали стурбованість затриманням подружжя Грищенко і обговорювали справу Шеремета. У той же час, на оприлюднених записах фігуранти не роблять безапеляційних тверджень про причетність будь-кого до вбивства журналіста.
На підставі цих даних, а також враховуючи проведені експертизи зовнішності і ходи, слідство вирішило оголосити Антоненку, Кузьменко і Дугарь підозри у навмисному вбивстві. Владиславу та Інні Грищенко підозру у справі Шеремета так і не було вручено.
Наступні два місяці на судових засіданнях в прямому ефірі прокуратура намагалася довести обґрунтованість своїх припущень, а захист – розбити всі підозри своїми аргументами.
Обвинувачення в судах представляє виключно прокурор Сергій Зузак. Як повідомив Офіс прокурора у відповідь на запит РБК-Україна, він був включений в групу прокурорів 21 грудня. За цей період Зузак встиг отримати премію, але відомство Руслана Рябошапки відмовилося вказати, в якому саме обсязі.
“За вказаний період преміювання…Зузака С. О. здійснювалося в середньовизначеному розмірі, так само як і інших працівників Генеральної прокуратури України та Офісу Генерального прокурора”, – сказано у відповіді на запит.
Спірні аргументи
На судових засіданнях прокурор постійно акцентує увагу на тому, що “Riffmaster” і “Лисиця” нібито познайомилися і активно спілкувалися задовго до вбивства Шеремета. Так, до 20 липня 2016 року було зафіксовано 14 телефонних з’єднань між ними, а після – 90.
Захист підозрюваних стверджує, що вперше особисто Антоненко і Кузьменко зустрілися тільки 21 липня 2016 року на концерті музиканта в пабі в Києві. До цього вони періодично спілкувалися по телефону і в соцмережах, але тільки на тему ДТП, в яку потрапив син музиканта і свідком якого стала Кузьменко.
Крім того, Зузак не упускає можливості оголосити суду “характеризуючі” дані про підсудних, які не мають прямого стосунку до вбивства журналіста. Прокурор ставить під сумнів свідчення колишнього чоловіка Кузьменко про її алібі, через те, що “Лисиця” в той період часу вже активно зустрічалася і навіть їздила на відпочинок з Петром Кияном.
Алібі Дугарь про її перебування на території військового госпіталю у Донецькій області, на думку Зузака, також сумнівне. За словами прокурора, підозрювана схильна самовільно відлучатися з місця служби і цілком могла так вчинити в липні 2016 року.
Військовий парамедик Яна Дугарь (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)
Щодо алібі Антоненка, то його адвокати заявляють, що він був вдома на вулиці Старовокзальній в Києві, але поки не готові надати суду свідків або переконливі докази. Спочатку озвучена версія, що музикант був у день трагедії у Ворзелі Київської області, пізніше була спростована самими адвокатами.
Також звинувачення стверджує, що підозрювані нібито не надали слідству доступ до мобільних телефонів, якими користувалися в 2016 році. Зузак повідомив, що проводиться експертиза, щоб розблокувати “iPhone” Кузьменко, від якого вона нібито забула пароль.
У той же час, безпосередньо на засіданні суду 4 лютого її адвокат Тарас Безпалий назвав прокурору пароль від телефону, підкресливши, що ніхто нічого не має наміру приховувати від слідства. Телефон Антоненка, за словами його захисника Станіслава Кулика, взагалі не вилучався слідством.
Одним з аргументів на захист підсудних адвокати називають їх антропометричні параметри. Так, первісна експертиза записів з камер спостереження, проведена в серпні 2016 року, встановила, що зріст вбивці – близько 170 см. Водночас, зріст Антоненка, за даними адвокатів, близько 180 см. Відповідно, він набагато вищий за зображеного на відео чоловіка.
Прокурор Зузак ставить під сумнів цей аргумент: “Людину порівнювали в русі, а під час ходьби визначити зріст, на мою думку, чітко неможливо”, – сказав він на засіданні суду.
Відповідь на це питання міг би дати слідчий експеримент, але за два місяці щодо Антоненка він так і не відбувся. Захист зазначає, що слідство намагалося його провести, але без адвокатів підсудного, тобто в порушення норм Кримінального процесуального кодексу.
Про невідповідність зросту присутньої на відео жінки реальному зросту підозрюваної Дугарь заявляють також її захисники. Крім того, адвокати стверджують, що військовий медик пройшла перевірку на поліграфі (детекторі брехні), яка нібито підтвердила її непричетність до вбивства Шеремета.
Найбільші проблеми у слідства виникли з обгрунтуванням в суді “ультранаціоналістичних поглядів” підозрюваних. Вони були заявлені як основний мотив злочину. Для підтвердження прокурор Зузак показав у суді дві картинки з мемами про Гітлера і Діда Мороза в нацистській формі, взяті, за його словами, зі сторінок Антоненка в соцмережах.
Прозорі натяки
Після затримання підозрюваних у вбивстві Шеремета президент Зеленський порадив МВС зосередитися на пошуку замовників злочину.
“Залишається одне питання – хто замовник? Я впевнений, що на це питання буде знайдено відповідь наступного разу”, – заявив глава держави.
По закінченню двох місяців ніяких офіційних заяв з цього приводу від слідства так і не послідувало. При цьому неофіційно звучать натяки в бік Служби безпеки України.
Ще в середині грудня колишній радник Авакова, депутат від “ОПЗЖ” Ілля Ківа заявив, що підозрювані – це позаштатні співробітники СБУ.
Наприкінці січня колишній перший заступник голови Адміністрації президента Андрій Портнов оприлюднив “прослушку” фігурантів справи. Джерело отримання цих записів він не назвав.
Так, на одній із записів Владислав Грищенко – свідок у справі Шеремета, нібито обговорює це кримінальне провадження зі співробітником департаменту контррозвідки СБУ Андрієм Омельченком. Підполковник СБУ з таким ім’ям у серпні 2014 року указом президента Петра Порошенка був нагороджений медаллю “За військову службу Україні”.
Крім того, Портнов оприлюднив розмову підозрюваної Кузьменко з колишнім прес-секретарем батальйону “Дніпро-1” Василиною Мазурчук, яка протитрована як дружина співробітника контррозвідки СБУ. На записі жінки обговорюють ліквідацію одного з управлінь департаменту контррозвідки і висловлюють розчарування з цього приводу.
Після публікації записів Мазурчук на сторінці в Фейсбук оприлюднила свою переписку зі спікером МВС Артемом Шевченком. В ході спілкування дівчина висловила претензію в “зливі інформації” та маніпуляціях у справі Шеремета. Шевченко в свою чергу прямо натякнув їй на зв’язок контррозвідки СБУ і підозрюваних у вбивстві журналіста.
СБУ офіційно не підтверджує і не спростовує ці гучні заяви. “Справу веде МВС, тому вони повинні це коментувати”, – сказала РБК-Україна речник Служби безпеки Олена Гітлянська.
Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко заявив виданню, що зв’язки підозрюваних із СБУ вже доведені.
“Це не “можливі зв’язки”, а цілком конкретні. Це їх контакти і їх спілкування (зі співробітниками СБУ, – ред.), яке було далеким від дружнього. Це більш ніж дружнє спілкування дає слідству підстави вважати, що необхідно перевіряти більше десяти співробітників СБУ на предмет їхньої спільної діяльності. Що зараз і проводиться”, – уточнив він.
Захист підозрюваних, у свою чергу, вважає подібні заяви інсинуаціями.
“Це маячня. Я не знаю, чим це може підтверджуватися. Це взагалі якісь “вологі фантазії” органів досудового розслідування. Ну, реально, як він (Антоненко, – ред.) – музикант, співак, міг з кимось там (в СБУ, – ред.) співпрацювати? Він не має ні навичок, ні доступу до якоїсь інформації, ні інших необхідних для цього знань і досвіду”, – пояснив РБК-Україна адвокат Станіслав Кулик.
За його словами, у матеріалах кримінального провадження немає ніяких даних про зв’язки підозрюваних з контррозвідкою СБУ. Появу такої інформації в ЗМІ він вважає медійною атакою.
Терміни розслідування справи Шеремета та утримання підсудних під вартою продовжено до початку квітня. Слідство і прокуратура визнають, що доказів не достатньо для передачі справи в суд, а експертизи все ще тривають. У свою чергу, захист підсудних стверджує, що доказів невинуватості їх клієнтів цілком достатньо для закриття справи.
