Отже, тернистий шлях створення єдиної української помісної православної церкви майже пройдено. Днями Петро Порошенко заявив, що об’єднавчий собор УППЦ відбудеться у Києві 15 грудня у Софіївському соборі, який, за словами гаранта Конституції, “протягом століть був центром православного українського релігійного життя”. Чому ця новина пролунала з вуст президента, а не священників — велике питання, адже згідно з Конституцією, держава не має права втручатися в церковні справи. Втім, відповідь лежить на поверхні: на порозі вибори і все, що не некролог — піар…
Коротко про питання, які обговорюватимуться в ході собору. Вселенський патріарх Варфоломій відправив листи із запрошеннями для участі у заході до ієрархів УПЦ КП, УАПЦ та УПЦ МП. Собор триватиме один день. Порядок денний сформує спеціальний представник Вселенського патріархату, відряджений для організації та проведення собору до Києва. Хто саме стане цим “спецагентом” Константинополя офіційно не розголошують, але в кулуарах кажуть, що ним, вірогідніше за все, буде митрополит Галльський Еммануїл (Адамакіс). Також подейкують, що участь у зібрані візьмуть і два призначені Варфоломієм екзархи – Даниїл та Іларіон.
Це зібрання має формально створити церкву, ухвалити її статут і обрати предстоятеля. Виключно як спостерігач на соборі може бути присутнім і президент Порошенко. Ризикнемо спрогнозувати, що Петро Олексійович відвідає цей захід. Чому — читай вище.
Варто підкреслити, що дату проведення собору у Києві затвердили ще 29 листопада на засіданні синоду Вселенського патріархату, проте її “тут і зараз” вирішили не розголошувати. Тоді екзарх Вселенського патріарха в Україні архієпископ Даниїл написав на своїй сторінці у Facebook, що в ході синоду також був затверджений проект статуту нової церкви, “який базувався на томосі про автокефалію”. У статуті чітко прописані всі механізми функціонування церкви та роботи його керівних органів, зокрема синоду.
За неофіційною інформацією, устрій нової української церкви не буде патріаршим- її очолюватиме не патріарх, а митрополит чи архієпископ, обраний шляхом таємного голосування. До речі, як кажуть фахівці, митрополія більш властива українській традиції, адже в історії було 122 митрополитів Київських і саме митрополія була створена в Києві після Хрещення 988 року, а перші пару століть київськими митрополитами були греки, надіслані з Константинополя.
В об’єднавчому соборі братимуть участь близько 45 ієрархів УПЦ КП, 14 представників УАПЦ, а також усі охочі ієрархи УПЦ МП.
Головним претендентом на пост патріарха (митрополита чи архієпископа?) вважається 89-річний предстоятель УПЦ КП Філарет. До його фігури повернемося дещо пізніше, оскільки для цього є всі підстави.
Тим часом, в УПЦ МП вже заявляють про тиск української влади напередодні собору, бо протягом останніх днів СБУ провела низку обшуків у настоятеля Києво-Печерської лаври, а також у священиків на Житомирщині та Рівненщині. Своєю чергою, в Службі безпеки запевняють, що проводять обшуки у межах кримінальної справи щодо розпалювання релігійної та національної ворожнечі.
А тепер власне про Філарета. Його ключовим конкурентом найчастіше називають 56-річного митрополита УПЦ МП Вінницького та Барського – Симеона, а також патріаршого намісника, 39-літнього митрополита Переяславського і Білоцерківського УПЦ КП Епіфанія.
Чому з наближенням собору актуалізувалась тема про суттєве зменшення шансів Філарета очолити нову церкву? Перша причина — вік (89 років). Причина друга — непублічний спротив Константинополя, мовляв, неоднозначність кандидатури Філарета так само неоднозначно може бути сприйнята у світі. І причина третя — повне несприйняття його кандидатури представниками УПЦ МП. Але тут об’єктивності ради не просто можна- потрібно здійснити невеликий екскурс в недалеку історію. 1–3 листопада 1991 року, коли Україна готувалася остаточно вийти із СРСР і стати незалежною державою, відбувся помісний собор УПЦ (МП), на якому його учасники одноголосно заявили про створення в Україні автокефальної православної церкви і вирішили звернутися з цим рішенням до Московського патріархату. Тоді серед тих, хто просив у Москви автокефалію в 1991 році, було чимало нинішніх ієрархів УПЦ (МП). Втім зараз вони про це скромно мовчать. В принципі, їх можна зрозуміти. Вони чудово пам’ятають, що відбувалося з Філаретом, коли він почав добиватися автокефалії. Після масованої брудної кампанії в медіа (інформовані люди кажуть, що ключову роль тут грали російські спецслужби) 11 червня 1992 року його позбавили всіх ступенів священства, а в 1997 році навіть піддали анафемі. Щоправда, 11 жовтня цього року синод Вселенського патріархату зняв цю анафему, але Філарету, погодьтеся, довелося пройти довгий і, м’яко кажучи, непростий шлях до цього. Ієрархи УПЦ МП прекрасно розуміють: Москва може те саме зробити і з ними. Не виключено, що на багатьох з них є компромат у російських спецслужб. Але це лише припущення — не більше, не менше.
Євстафій Зоря (УПЦ КП) щодо чуток про те, що Філарет може не стати предстоятелем нової церкви у себе на сторінці в Facebook написав наступне: “…прошу послуговуватися першоджерелом, а не коментарями чуток, поширення яких лише перешкоджає досягненню рішень, прийнятних для всіх учасників процесу. В чому, власне, на моє переконання, і є мета поширення таких чуток. Чим особливо зараз перейнялися засоби московської масової дезинформації”. Окрім того, не без ноток іронії він додав: “З наближенням Собору число “релігієзнавців” та коментаторів теми росте в кубічній прогресії. “Каждый мнит себя стратегом, видя бой со стороны”. Хоча є низка речей, які коментувати ще не час, бо праця триває, і шум навколо них зчиняється не для її успіху, а якраз навпаки”.
“У зв‘язку з поширенням низки публікацій, явною метою яких є посіяти замішання в Українській Церкві та в суспільстві, підірвати процес діалогу між українською стороною та Константинопольською Матір‘ю-Церквою – Вселенським Патріархатом, хочу повідомити всіх про наступне. Самовисування кандидатур на Предстоятельство в Церкві не допускається канонами. Раніше повідомлялося, що єпископат УПЦ Київського Патріархату пропонуватиме мою кандидатуру для обрання предстоятелем”, – цитує прес-служба УПЦ КП Філарета.
“За всі ці десятиліття ні погрози сильних світу цього, ні море бруду, яким чорнили моє ім‘я, ні «заборони та анафеми» – ніщо не змусило мене відступити від виконання волі Божої та служіння Українській Церкві. Історія засвідчує вірність такого шляху і я хочу запевнити наш єпископат, духовенство і паству, що не відступлю від нього і у майбутньому”, – йдеться у заяві Філарета. Він також чітко натякнув, що в інформаційній кампанії проти нього задіяні “гроші, дипломатія, спецслужби, залежні від них ЗМІ, які вживають напівбрехню і відверту неправду”.
…обраний предстоятель нової церкви має поїхати до Вселенського патріархату на співслужіння з Варфоломієм та отримати з його рук томос. У Константинополі вказують, що співслужіння та вручення томосу – подія непересічна і відбудеться у надзвичайно урочистій атмосфері. Президент Порошенко вже заявив, що планує поїхати до Константинополя разом з обраним предстоятелем.
У диптиху (черговості поминання предстоятелів церков у молитві) українську помісну православну церкву, що має стати 15-ю автокефальною церквою світу поки що будуть згадувати останньою. Собор збереться 15 грудня у Святій Софії в Києві. Для кого стане щасливою число “15” – стане відомо зовсім скоро. Хочеться вірити, що все пройде мирно – без чвар і закулісних ігр.
