Співпрацю з МВФ, яку українські підприємці та економісти називають чи не єдиною надією на порятунок економіки під час коронавірусної кризи, поставили “на паузу”.
Причина – понад 16 тисяч правок, які депутати внесли у специфічний проєкт закону, що стосується націоналізованих банків.
Чи справді Києву не обійтися без МВФ, й чи тисячі правок – єдина наразі перешкода для отримання грошей від міжнародних кредиторів?
В останні дні березня депутати на позачергових засіданнях ухвалили закон про ринок землі та у першому читанні розглянули “антиколомойський” закон про банки.
Після цього і урядовці, і оглядачі стали сміливіше говорити про те, що незабаром – буквально за тиждень – Україна може не лише розпочати нову програму співпраці з МВФ, але й отримати від фонду окрему допомогу на боротьбу з коронавірусом.
До того ж, саме до співпраці з МВФ прив’язані й інші кредитні програми від міжнародних партнерів – Світового банку та ЄС.
Президент Зеленський припустив, що Київ зможе отримати до 10 млрд доларів від кредиторів.
Міністр фінансів Сергій Марченко твердить, що в уряду є “план Б, В, Г і Д” на випадок, коли співпраця з МВФ не складеться, але наразі йдеться лише про план А – отримати підтримку від МВФ.
Умови МВФ
Сам МВФ розставив такі акценти щодо подальшої співпраці з Україною:
“Вітаємо підтримку парламентом України в першому читанні законодавства, спрямованого на посилення засад реструктуризації банків, і очікуємо на його остаточне ухвалення. Ми також очікуємо на ухвалення змін до бюджету на 2020 рік, які допоможуть владі дати відповідь на надзвичайні виклики, що постали внаслідок COVID-19”.
Про це йшлося у заяві постійного представника МВФ в Україні Йости Люнгмана.
Тобто, щоб отримати гроші МВФ та інших кредиторів, Києву треба змінити бюджет та схвалити так званий “антиколомойський” закон, що унеможливлює повернення націоналізованих банків колишнім власникам.
Уряд вже пропонував Раді схвалили зміни до бюджету, але 30 березня для результативного голосування не вистачило трьох голосів. Повторне перше читання законопроєкту може відбутися на наступному позачерговому засіданні.
Що ж до банківського закону, то його розгляд у другому читанні заблокований понад 16 тисячами поправок, які надійшли від депутатів – переважно обраних від “Слуги народу”.
Для порівняння: друге читання закону про ринок землі, до якого внесли понад 4 тисячі правок, тривало майже два місяці.
“Рекорд”
“Абсолютним рекордом” українського парламенту назвав понад 16 000 правок до банківського закону депутат від “Голосу” Ярослав Железняк, який підрахував, що попередні суперечливі закони – проєкт Конституції, Виборчий кодекс та закон про ринок землі не набирали й половини від кількості правок, внесених до “антиколомойського” закону.
Цей законопроєкт Рада може розглянути на позачерговому засіданні 13 квітня, прогнозує пан Железняк.
Найбільшу кількість правок – понад 6 тисяч – подав виключений зі “Слуги народу” депутат Антон Поляков.
Ще кілька депутатів, кожен з яких подав понад тисячу правок, прийшли до парламенту від “Слуги народу”, раніше були пов’язані або з “ПриватБанком”, або з політичними чи медійними організаціями, що мають зв’язок із командою Коломойського.
Серед них, наприклад, Ольга Василевська-Смаглюк, яка раніше працювала на телеканалі 1+1. Свої півтори тисячі поправок до банківського закону вона пояснила бажанням привести “до ладу всі кодекси у відповідність до того, як ці кодекси мають діяти”.
“Ми пишемо законопроект під одну людину, а всі ці кодекси ламаємо. І виникає дуже багато суперечностей”, – заявила депутатка у коментарі НВ, пояснивши, що хоче, аби проєкт закону стосувався не лише Ігоря Коломойського, але й інших колишніх власників банків, які мають претензії до Національного банку після “очищення банківської системи”.
Ігор Коломойський, колишній співвласник націоналізованого “ПриватБанку” заявив, що не причетний до внесення рекордної кількості правок у законопроєкт.
“Я б назвав цей закон не “антиколомойським “, а антиукраїнським, – заявив він у коментарі НВ. – Торгівля суверенітетом і Конституцією за 30 срібняків, правда, дуже дорогих”.
Раніше Ігор Коломойський неодноразово висловлювався на підтримку дефолту – відмові платити за зовнішніми зобов’язаннями, що, на його думку, вивільніть гроші для вирішення внутрішніх проблем.
То, може, таки дефолт?
Понад 16 тисяч правок були подані до проєкту закону, в якому близько 16 тисяч слів – підрахував інвестиційний банкір Сергій Фурса, припустивши, що “Коломойський платить за кожну поправку”.
Результатом, на його думку, стала абсурдна ситуація, вихід з якої буде досить важко знайти. А от наслідки можуть бути катастрофічними, адже ухвалення закону є важливим для співпраці з МВФ.
“Не буде МВФ – не буде грошей. Не буде грошей – буде економічна катастрофа”, – пише Сергій Фурса у Facebook.
Про нагальність допомоги від МВФ заявили і вісім провідних бізнес-асоціацій. Вони звернулися до депутатів із спільною заявою, у якій попередили про небезпечні наслідки відмови від співпраці з МВФ.
“Допомога від МВФ та інших міжнародних партнерів залишається чи не єдиною можливістю, аби країна могла вистояти”, – вважає Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації.
Вона навела попередні розрахунки, за якими при подовженні карантину на кілька місяців та за наявності програми МВФ, українська економіка може скоротитися на 9%, а курс гривні може сягнути 35 грн за долар.
Натомість без підтримки МВФ та інших організацій девальвація гривні може сягнути 45-65% від поточного рівня, до 50-80 грн за долар.
У заяві американсько-української бізнес ради йдеться про те, що “уряд України повинен швидко і рішуче досягти нової угоди з МВФ, аби зміцнити економічні позиції під час безпрецедентної кризи”.
У бізнес раді також вважають, що варіант дефолту “не повинен обговорюватися за жодних обставин”.
Про загрози, пов’язані з дефолтом, і хибність думки, що “лише боягузи сплачують борги” розповів і заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован.
“Я лише наведу слова, які стоять в одному рядку зі словом “дефолт”: девальвація, інфляція, банкрутства, порожні магазини, набіги на банки, соціальні протести, насильство на вулицях, мародерство, міжнародна ізоляція”, – написав він у Facebook, запитуючи в депутатів, чи дійсно вони хочуть такого майбутнього.
Крім того, як нагадує Андрій Блінов, координатор експертної платформи НБУ, “Україна у трирічному піку виплат за держборгом”.
“З бюджету все одно цього року треба витратити більше 450 млрд грн на погашення та обслуговування боргів, – пояснює економіст. – Краще, якщо кошти на такі виплати прийдуть у валюті та ще під низький відсоток. Це буде запорукою невисокої інфляції та стабільного курсу”.
Колишній міністр економіки Тимофій Мілованов пояснює, чому ухвалення “антиколомойського” закону є таким важливим для МВФ і мало б бути важливим і для самих українців, адже саме з їхніх податків держава платила за порятунок банків, зокрема, й “Привату”.
“Закон має захистити державу та платників податків від повернення банків, що збанкрутували, колишнім власникам. 17 тис грн – це сума, яку вже заплатив кожний з нас колишнім власникам банків. Нагадаю, що держава витратила близько 300 млрд грн щоб врятувати банківську систему та покрити втрати завдані колишніми власниками та менеджментом банків”, – пояснює ексміністр у Facebook.
А що там із землею?
До цього всього не можна вважати остаточно вирішеним і питання з ринком землі.
Після того, як депутати схвалили закон про землю, багато хто з оглядачів називав його “вихолощеним” і таким, що не відповідає первинним задумам щодо реформи.
У МВФ закликали українську владу продовжувати роботу із Світовим банком для забезпечення конкурентоздатного ринку землі.
Саме Світовий банк від початку опікувався цією реформою.
І він привітав ухвалення закону, але лише як “перший крок до створення прозорого та ефективного ринку сільськогосподарських земель в Україні”.
Проте схвалений депутатами закон поки що навіть не направлений на підпис президента. Аби це сталося, депутати мають спочатку визначитися щодо 12 постанов про скасування голосування закону про ринок землі.
Ці постанови депутати також можуть розглянути на позачерговому засідання 10 квітня.
