Вперше в історії Чехії трьох муніципальних політиків столиці від можливого найманого вбивці охороняє поліція. Імовірний зловмисник прибув з-за кордону. Після того, як місцевий часопис з посиланням на спецслужби написав, що на початку квітня з Москви під дипломатичним прикриттям прибув російський агент, який привіз з собою отруту, меру Праги та головам самоуправління двох районів надали поліцейську охорону.
Свідомий цілої низки замахів, скоєних за допомогою отрути на «ворогів Кремля» за кордоном, міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек попередив російського посла про наслідки можливих дій проти чеських громадян, але голова уряду до вчорашнього дня зберігав мовчання. Президент, якого опоненти відкрито звинувачують в проросійській позиції, досі мовчить. Справа мала шокуючий ефект для чеського суспільства, навіть при тому, що головна увага місцевих медіа зосереджена на пандемії коронавірусу та її наслідків для здоров’я громадян та економіки країни.
Тригером до цієї детективної історії став демонтаж в одному з районів Праги пам’ятника радянському маршалу Івану Конєву, який у травні 1945 року на чолі Другого українського фронту брав участь у боях за визволення Праги від нацистських військ.
Пам’ятник вже упродовж багатьох років викликав суперечки у чеському суспільстві – його не раз обливали фарбою, у його підніжжя не бракувало сутичок – між прихильниками та противниками сьогоднішньої Росії та старих комуністичних порядків.
Маршалові серед його діянь пригадували не лише звільнення Праги чи нацистських концтаборів у Польщі, але і криваве придушення повстання в Угорщині у 1956 році, керування побудовою Берлінського муру і викрадення та вбивства тисяч чеських громадян, переважно українського та російського походження, які відбувалися наприкінці Другої світової війни, коли разом з радянськими військами до Чехословаччини вступили агенти сталінських спецслужб.
Пам’ятали і про наступний його візит до Праги – навесні 1968 року. Маршал тоді прибув до Праги, щоб зустрітися з новообраним президентом Чехословаччини Людвіком Свободою, в той час як його колеги з делегації картографували терени країни для майбутньої окупації.
Край цим суперечкам та витратам на постійне очищення пам’ятника від фарби мало покласти рішення ради шостого району Праги про те, що суперечливий пам’ятник треба зняти – історичним артефактам місце в музеї. А про роль маршала в історії мають сперечатися фахівці на семінарах, а не демонстранти на площах, сказали міські депутати.
Рішення, ухвалене ще у вересні минулого року і проти якого вже тоді активно виступала російська влада, виконали 3 квітня. Під час карантину, коли масові заходи були заборонені, кількаметровий пам’ятник акуратно зняли і передали під опіку новоствореного Музею пам’яті ХХ століття, а оскільки музей – такий молодий, що і приміщення свого не має, то поки пам’ятник лежить у депозитарії.
Мер Праги-6 Ондржей Коларж ще пожартував, що, мовляв, карантин, а пам’ятник – без маски – не порядок, тому його і зняли.
Але в Москві жарт не оцінили. Чеське посольство у Москві закидали димовими шашками і вивісили транспарант з написом «Стоп фашизм». Пікет з вульгарними написами і димовими шашками відбувся перед консульством Чехії у Санкт-Петербурзі, про що чеські дипломати під час карантину дізналися не офіційним шляхом, а з повідомлень медіа. Російська офіційна влада не відреагувала на ці дії нападників, зате запропонувала змінити назву станції метро в Москві з «Празької» на «Маршала Конєва».
Топографічними пропозиціями не обмежилися – міністр оборони Росії Сергій Шойгу звернувся до голови Слідчого комітету Росії Олександра Бастрикіна, щоб той порушив кримінальну справу проти Ондржея Коларжа за щойно ухваленим російським законом, що каратиме п’ятьма роками позбавлення волі «за знесення радянських пам’ятників».
Проте у Празі відповіли, що пам’ятник Івану Конєву, чеських скульпторів Зденєка Крібуса і Вратіслава Ружічки, поставлений у 1980 році на площі Інтербригади в Празі-6, є власністю цього району і ніколи маєтком Росії не був, і до угоди про охорону воєнних поховань жодного стосунку не має.
«Переслідування іноземною державою демократично обраних політиків за демократично ухвалені рішення є неприйнятним і неможливим до виконання у Чехії. Це незважаючи на те, що я вважаю деякі заяви мера Праги-6 неприйнятними. Переміщення статуї не порушило жодної угоди між Чехією та Росією», – написав у твітері міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек.
Але в Москві вирішили, що не для того вони визволяли Чехію у 1945 році і приборкували її у 1968 році, щоб дозволяти чеським політикам робити, що їм заманеться (тобто виконувати рішення демократично обраної місцевої влади), у 2020 році. Як написав у своєму фейсбуці Їржі Шестак, директор Музею пам’яті ХХ століття, який взяв опіку над статуєю Конєва, у Чехії отримали «красномовне свідчення про стан демократії в Росії».
«Це повідомлення: «Ви або будете нам вічно вдячні, або дістанете по писку» – сильне попередження про те, що ми повинні бути пильними щодо сьогоднішньої Росії і постійно демонструвати: ми – вільна країна вільних громадян, ми відмовляємося бути у сфері впливу російських імперських ідей».
Агент з рицином
Про те, що в Москві опція відмовитись бути у російській сфері впливу навіть не розглядається, вже через кілька днів написав чеський часопис Respekt. Провідний журналіст-розслідувач цього видання Ондржей Кундра повідомив, що до Праги приїхав російський агент, в багажі якого була сильнодіюча отрута – рицин. Мікроскопічної дози цього радянського інструменту в боротьбі з опонентами достатньо для вбивства людини.
За даними Кундри, який вже багато років стежить за діяльністю російських спецслужб, агент приїхав під дипломатичним прикриттям, а його ціллю були три празькі мери – мер столиці Зденєк Гржиб і два районні мери – Ондржей Коларж та Павел Новотни, голова району Ржепориє.
Останні два заслужили нелюбов Москви тим, що Гржиб брав участь у перейменуванні площі, на якій розташовано посольство Росії на честь вбитого у Москві опозиційного політика Бориса Нємцова. А Новотни замахнувся на один з наріжних каменів кремлівської ідеології – міфу про «добрих червоноармійців і поганих колаборантів-власівців». Але Новотни сказав, що для нього різниці немає – і ті, і інші визволяли Прагу в останні дні війни, тому пам’ятний знак він поставить і власівцям як визволителям Праги.
В інтерв’ю Радіо Свобода Ондржей Кундра говорить, що у зв’язку з небезпекою їхньому життю всіх трьох політиків протягом приблизно трьох тижнів охороняє поліція.
«Приблизно з 10 квітня ці три муніципальні політики отримали поліцейську охорону, бо наша служба безпеки визначила, що ця людина з дипломатичним паспортом, а насправді російський агент таємних служб, становить для них небезпеку. Бо всі ці три політики тим чи іншим способом роздратували Кремль», – сказав Ондржей Кундра.
Те, що в Празі вільно діє російська розвідка, журналіста-розслідувача не дивує, адже, за його словами, російське посольство у Празі, одне з найбільших в Європі, є свого роду центром шпигунської діяльності Росії.
Мер Праги Зденєк Гржиб підтвердив Радіо Свобода, що має поліцейську охорону, яка, втім, не дуже обмежує його діяльність, бо багато акцій за його участю в час карантину і так не відбувається.
«Одним з наслідків цієї поліцейської охорони є те, що мені заборонили їздити громадським транспортом. Раніше я всюди їздив на метро, а тепер мене мусить возити авто», – розповів празький мер Радіо Свобода.
Він каже, що не розуміє, чим міг не догодити Росії і здивований діями російського посольства, яке вирішило зареєструватися за адресою консульства на іншій вулиці.
«Я не розумію реакції російського посольства, яке вирішило втекти з площі Бориса Нємцова, адже і президент Володимир Путін сказав, що винуватці цього підлого і цинічного вбивства мають бути покарані. Змінити адресу з представницької вілли на адресу приймальні для того, щоб уникнути площі з назвою їхнього колишнього віцепрем’єра, це для мене незрозуміло», – говорить Гржиб Радіо Свобода.
Попри загрозу, почуття гумору мер не втрачає і у фейсбуці запостив жартівливе фото з «двійниками». Він каже, що «завдяки цьому ви ще більше почуєте про мене, адже ми збільшуємо продуктивність у багато разів». Додаючи вже серйозніший коментар, Зденєк Гржиб сказав, що для нього залишається важливим відстоювати свої погляди, навіть якщо це може загрожувати безпеці.
«Ми живемо в демократичній країні, і мій обов’язок захищати мою свободу слова і свободу слова інших», – написав мер.
А от мерові Праги-6 Ондржею Коларжу, якого поліція змусила вимкнути телефон, покинути родину і переїхати до таємного місця, вже не до жартів. В телевізійному інтерв’ю він сказав, що користується лише електронною поштою і обурений тим фактом, що це його – демократично обраного політика у його власній країні тримають під замком, а не людину, яка приїхала з-за кордону і йому загрожує.
«Йдеться не лише про мене, а і про ще двох політиків з двох інших партій, а коли хтось так втручається у справи країни, – каже Коларж, – неможливо, щоб вище керівництво країни це обходило мовчанням».
Те, що йому дійсно загрожує небезпека, він не сумнівається.
«Якщо росіяни могли отруїти Олександра Литвиненка і Сергія Скрипаля в Британії, то що їм заважає зробити те саме у Чехії?» – запитує він. (У 2018 році влада Великої Британії звинуватила російську владу в отруєнні нервово-паралітичною речовиною «Новачок» Сергія Скрипаля, колишнього російського шпигуна, який жив у Британії, і його дочки. Москва ці звинувачення відкидає.)
«Я не думаю, що росіян щось в цьому плані стримує, і вони не можуть так поводитися по цілому світу», – говорить Ондржей Коларж у розмові з телеканалом DVTV.
Він сказав, що знає, що міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек попередив посла Олександра Змеєвського про наслідки, якщо щось трапиться з ним та двома іншими чеськими політиками. Але дивується, що президент і прем’єр ніяк міністра в цьому не підтримують.
Щоправда, вже на другий день після цієї розмови, 28 квітня, і прем’єр-міністр Андрей Бабіш у своєму першому публічному коментарі з цього приводу заявив, що Чехія не дозволить іншим країнам втручатися в її справи.
«Ми – суверенна держава і, звичайно, не потерпимо, щоб якісь великі світові потуги якимось чином впливали на наші політичні справи», – цитує слова прем’єра агентство ČTK.
Москва вимагає «видачі Конєва»
Те, що дійсно до Праги прибув російський дипломат, підтвердила речниця Міністерства закордонних справ Чехії Зузана Штіхова, але наголосила, що оскільки йдеться про «витік інформації спецслужб», вона не може повідомити деталі.
«Я можу підтвердити, що приблизно три тижні тому до Чеської Республіки повернувся дипломат посольства Росії, який має належним чином оформлену акредитацію, і його колеги дійсно зустрічали його в аеропорту», – сказала Штіхова у розмові з Радіо Свобода.
Але в Москві обурилися на повідомлення чеського часопису. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков сказав, що повідомлення про завезений рицин «схоже на чергову качку», а російське посольство написало, що очікує, що «згаданій ганебній публікації буде дана в Чехії належна оцінка».
На російську ноту чеське МЗС відповіло тим, що чеські ЗМІ є незалежними і держава в їхню роботу не втручається.
«У Чехії ми не ставимо під сумнів свободу преси та заборону цензури, ми її завоювали 30 років тому. Не допустимо, щоб інша держава в це втручалася», – написав у твітері міністр закордонних справ Томаш Петршічек.
Разом з тим Петршічек шукає виходу з ситуації, яким би могла бути передача статуї Конєва до Росії. З цією вимогою після знесення статуї міністр оборони Росії Сергій Шойгу звернувся до свого чеського колеги Любомира Метнара, але той на листа поки не відповів, бо не має для цього повноважень. Таких повноважень не має і сам Петршічек, бо статуя залишається власністю району Прага-6, а його мер Коларж каже, що протягом кількох років він сам пропонував російському посольству забрати її собі безкоштовно, але росіяни цю пропозицію відкинули.
«Ми намагалися поводитися чемно, вести переговори, але замість того, щоб зустрітися з нами, російський посол посилав своїх радників, які нам погрожували і ображали, називали «нацистами» і звинувачували у «переписуванні історії». На мою думку, на російській стороні ніколи не йшлося про те, щоб вирішити цю ситуацію, а навпаки, вони йшли на ескалацію», – говорить Коларж.
Нині ж об’єкт, оцінений у понад 13,5 мільйонів чеських крон, що є майже стільки ж у гривнях, передано на зберігання до музею до 2030 року, і на це є відповідна угода. У майбутній експозиції його планують використовувати для висвітлення того, як за допомогою цього пам’ятника Росія фальшує історію.
Про те, щоб після всього, що сталося, дарувати росіянам пам’ятник, Коларж не хоче навіть говорити. Міністр оборони Метнар, до кого звернувся міністр Шойгу, за інформацією чеського видання Aktualne.cz, хоче викупити статую і стати таким чином посередником між районом Прага-6 і Росією.
А поки чиновники розмірковують, як мирно розійтися з Росією, політики з комітету з закордонних справ Палати представників Чеського парламенту готують постанову, проєкт якої потрапив у розпорядження преси.
Судячи з попереднього тексту постанови, вона навряд чи потішить російську сторону, бо депутати «відкидають погрозливий тон представників Російської Федерації щодо перенесення статуї маршала Конєва з району Прага-6 та щодо висловлення вільної преси щодо цієї справи». Вони вважають такі заяви «неприпустимим втручанням до суверенітету Чеської республіки, свободи друку та заборони цензури», додають, що такі дії «серйозно шкодять» відносинам між Чехією та Росією, а також наполягають на тому, що «Чеська республіка поважає всіх вояків, які брали участь у визволенні ЧР від нацистської окупації».
Цей останній рядок, який відсилає до наміру мера району Ржепориє відкрити вже найближчими днями пам’ятний знак визволителям Праги, що включатиме і власівців, може викликати нову хвилю обурення в Москві, яка, за визнанням багатьох чеських оглядачів, привласнила собі право трактувати не лише свою, але і чеську історію. Росія почувається тим вільніше, що має на своєму боці президента країни Мілоша Земана, вважають вони.
«Ми жили в державі, яка масово фальсифікувала історію, брехала про наше минуле. Ми частково жили в цій брехні навіть після революції, – говорить коментатор Aktualne.cz Мартін Фендрих. – Націоналісти та антиєвропейці використовують Конєва як інструмент для зламу чеської демократії. Це точно вписується в гібридну війну Росії. Мають тут і Мілоша Земана, який стоїть не на нашому, а на їхньому боці».
Щоб зрозуміти, чому Конєв став таким важливим для Росії, Фендрих порівнює його з тим, ким став для комуністів Ленін – символом втраченої могутності.
