Державне бюро розслідувань України (ДБР) оприлюднило список з 13 кримінальних справ, в яких фігурує прізвище Петра Порошенка.
Цього тижня ДБР надіслало до Генеральної прокуратури проєкт подання про зняття з п’ятого президента України депутатської недоторканності в зв’язку з розслідуванням однієї з цих справ.
Офіційно Порошенко не є підозрюваним або обвинуваченим по жодній справі. Однак його неодноразово викликали на допити до ДБР. Як повідомляє бюро, колишній президент з’явився на допит тричі, а ще 20 викликів до слідчих він проігнорував.
Заявником по абсолютній більшості цих справ виступає колишній заступник голови Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрій Портнов, який у своєму телеграм-каналі регулярно інформує підписників про чергові дати допитів Порошенка та усіляко “тролить” колишнього президента.
Порошенко і його адвокати заявляють, що справи проти експрезидента є політичним переслідуванням і незаконним втручанням в його діяльність як державного діяча.
ВВС коротко розповідає про кожну з цих справ, які можуть стати потенційним джерелом проблем для Петра Порошенка.
Справа про кораблі
У листопаді 2018 року три українських військових кораблі здійснили спробу пройти з Одеси до Маріуполя. У районі Керченської протоки судна захопили російські прикордонники, які звинуватили українців у спробі незаконного перетину державного кордону.
24 члени екіпажу кораблів були затримані, шестеро отримали поранення у перестрілці під час захоплення. Моряки повернулися до України після тривалих переговорів лише у вересні цього року.
Негайно після захоплення кораблів на частині території України запровадили воєнний стан терміном на місяць.
Початкова пропозиція президента Порошенка передбачала запровадження воєнного стану на всій території країни строком на два місяці. Критики пана Порошенка заявляли, що цей крок дозволив би йому перенести дату президентських виборів.
Сьогодні ДБР розслідує інцидент у Керченській протоці й подальше запровадження воєнного стану у світлі можливої узурпації влади Петром Порошенком.
Сам пан Порошенко заявляв, що перехід кораблів був “абсолютно законною, рутинною операцією”, а справу про цей перехід відкрито “в інтересах держави-агресора”.
Справа про коаліцію
ДБР вивчає обставини призначення на посаду прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана у квітні 2016 року. Критики Петра Порошенка вказують, що тоді кандидатуру Гройсмана внесли для затвердження в парламент за відсутності у Верховній Раді документально оформленої коаліції, до складу якої має входити більшість її депутатів, як того вимагає Конституція.
Законодавство України не містить чітких норм, на підставі яких створюється і функціонує коаліція депутатських фракцій. Влітку цього року новий президент Володимир Зеленський розпустив парламент саме через формальну відсутність в ньому коаліції. Критики Зеленського називали це рішення незаконним.
Справа про ситуаційну кімнату
Це був один з перших скандалів після вступу Володимира Зеленського на посаду президента. Команда нового очільника держави, в’їхавши до будівлі Адміністрації президента, виявила, що з приміщення ситуаційного центру, де проходили важливі наради за участю президента, зникла апаратура – монітори і сервери, на яких нібито зберігалася секретна інформація.
Новопризначений секретар Радбезу Олександр Данилюк записав відеоблог на тлі порожніх стін ситуаційної кімнати, а ДБР почало розслідування про можливу втрату посадовими особами АП “матеріальних носіїв секретної інформації”.
Прессекретар Порошенка Святослав Цеголко заявляв, що всю техніку для ситуаційної кімнати орендував колишній президент за власні кошти, а потім – повернув орендодавцеві, а жодної конфіденційної інформації на цих серверах ніколи не було.
Справа про Мальдіви
Перші дні 2018 року президент Петро Порошенко і його родина провели у відпустці на Мальдівських островах – Україна дізналася про це з розслідування журналістів програми “Схеми”. Українське суспільство тоді обговорювало наскільки етично президенту однією з найбідніших країн Європи, яка до того ж перебуває фактично у стані війни, проводити тиждень на шикарному курорті.
Однак об’єктом уваги ДБР став інший аспект розслідування “Схем”: журналісти з’ясували, що серед пасажирів чартеру, на якому президент і його родина подорожували з Києва на Мальдіви і назад, не було людини на ім’я “Петро Порошенко”. Таким чином, правоохоронці наразі розслідують можливий перетин експрезидентом державного кордону з використанням підроблених документів.
Петро Порошенко заявляв, що перетинав кордон за власними документами і з дотриманням встановлених процедур.
Справа про Саакашвілі
Колишній президент Грузії Михаїл Саакашвілі після приїзду до України на запрошення Петра Порошенка спочатку був одним з найвідданіших соратників президента. У травні 2015 року він за прискореною процедурою отримав український паспорт і посаду губернатора стратегічно важливої Одеської області.
Однак, незабаром між Саакашвілі і Порошенко пробігла чорна кішка. У листопаді 2016 року пана Саакашвілі звільнили з губернаторської посади, після чого він оголосив про перехід в опозицію до президента України. Він заснував власну партію “Рух нових сил” і організував декілька “маршів за імпічмент” Порошенку.
У липні 2017 року Петро Порошенко позбавив Саакашвілі громадянства України під час перебування того за кордоном, однак за два місяці експрезидент Грузії за допомогою своїх прихильників прорвався через українсько-польський кордон і продовжив опозиційну діяльність.
У лютому 2018 року Михаїла Саакашвілі затримали в одному з київських ресторанів і депортувати до Польщі за процедурою реадмісії як порушника українсько-польського кордону.
ДБР сьогодні розслідує “незаконне затримання Саакашвілі та незаконне переміщення його за межі території України”. Проте, цього тижня Верховний суд України постановив, що реадмісія пана Саакашвілі була законною.
Справа Чауса
Суддя одного з районних судів Києва Микола Чаус був затриманий під час отримання хабаря у 150 тисяч доларів у серпні 2016 року. Його прізвище стало предметом мемів в українських соцмережах після того, як виявилося, що суддя закопував великі суми грошей на власному городі в скляних банках.
Верховна Рада, яка у той час перебувала на канікулах, не змогла оперативно проголосувати за зняття з Чауса суддівської недоторканності, а наступного дня після викриття у хабарництві суддя не вийшов на роботу.
Пізніше він з’явився в Молдові, де перебуває до цього часу в очікуванні рішення про екстрадицію до України.
ДБР розслідує можливу причетність Петра Порошенка до незаконного переправлення судді Чауса до Молдови. Подібні підозри, ймовірно, базуються на твердженнях колишнього високопосадовця поліції Антона Шевцова виданню “Країна”: він говорив, що пана Чауса вивезли в аеропорт і посадили у літак до Молдови особисті охоронці Порошенка.
Сам експрезидент України заявляв, що не знає, хто такий Чаус, і, відповідно, не має жодного стосунку до його втечі.
Справа про Ленінську сільраду
2016 року Петро Порошенко скасував рішення голови однієї з районних адміністрацій Миколаївської області про передачу ділянки сільгоспземель площею 1500 гектарів до категорії земель державного запасу.
Спостерігачі по-різному тлумачать дії пана Порошенка в цьому випадку. Заявник – колишній мер Харкова і депутат Ради Михайло Добкін – вважає, що їх можна розглядати як перевищення експрезидентом своїх повноважень. Сам Петро Порошенко заявляє, що це рішення було прийняте після розгляду ним депутатського запиту іншого українського парламентаря, колишнього журналіста Ігоря Луценка, до якого зверталися жителі Миколаївської області.
“Під час моїх регіональних поїздок це питання також часто порушувалося громадянами”, – заявляв Петро Порошенко у своїх свідченнях, оприлюднених його адвокатом Ігорем Голованем.
Справа про “Кузню”
У 2018 році стало відомо, що Петро Порошенко продав київський завод “Кузня на Рибальському”, власником якого був він сам, українському бізнесмену і колишньому політику Сергію Тігіпку.
ДБР розслідує подробиці цієї угоди. Колишній заступник голови Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрій Портнов стверджував, що продаж заводу міг бути фіктивним: за його словами, фактичним власником заводу міг залишитися Петро Порошенко, а 300 млн доларів, нібито сплачених за підприємство, могли бути “відмиті” через кіпрські офшори.
Адвокат Петра Порошенка Ігор Головань називає операцію з продажу “Кузні” суперпрозорою.
Справа про канал “Прямий”
“Прямий” – інформаційний телеканал, ще з часів президентської виборчої кампанії послідовно підтримував Петра Порошенка. Його офіційним власником є колишній депутат парламенту від Партії регіонів Володимир Макеєнко, який у 2017 році придбав його у структур, що пов’язують з оточенням Віктора Януковича.
Втім, київські спостерігачі ставили під сумнів здатність Макеєнка здійснити таке дороге придбання і називали справжнім власником “Прямого” особисто Порошенка. Сам експрезидент подібні звинувачення заперечував.
Проте, сьогодні ДБР розслідує купівлю “Прямого” і, зокрема, можливе ухилення від сплати податків і відмивання грошей під час цієї операції.
Справа про “Івушку”
ДБР розслідує долю бази відпочинку “Івушка” Українського товариства сліпих, розташованої в елітному селищі Козин під Києвом. ЗМІ писали, що територією цієї бази шахрайським шляхом заволоділи посадовці ТОВ “Союз-інвест”, яке пов’язували з Петром Порошенком.
Справа про Вищу раду правосуддя
Вже після поразки на президентських виборах, але до вступу на посаду Володимира Зеленського Петро Порошенко призначив двох членів Вищої ради правосуддя – органу, що здійснює нагляд над діяльністю суддів в Україні. Для того, щоб здійснити ці призначення до того, як залишити президентську посаду, Петро Порошенко своїм указом змінив процедуру конкурсу на ці посади.
Ця справа перебуває на найбільш “просунутій” стадії з усіх, де фігурує прізвище колишнього президента: цього тижня ДБР надіслало до Генеральної прокуратури проєкт постанови, за якою Петро Порошенко може стати підозрюваним у перевищенні службових повноважень і діях, спрямованих на насильницьку зміну влади. Окремо до генпрокуратури надіслали проєкт подання на зняття депутатської недоторканності з колишнього президента України.
Сам Петро Порошенко стверджує, що діяв відповідно до закону.
Справа про суддів
ДБР розслідує можливе зловживання Петром Порошенком службовими повноваженнями, а саме – експрезидент нібито не призначав своєчасно на посади суддів осіб, яких рекомендувала до призначення Вища рада правосуддя.
Судді, яких не призначав пан Порошенко, нібито отримували зарплатню, практично не здійснюючи своїх повноважень. Тому дії експрезидента нібито призводили ще й до збитку для держбюджету, вважають заявники.
Справа про “Приватбанк”
У грудні 2016 року Україна націоналізувала найбільший приватний банк країни – “Приватбанк”. Його власником був олігарх Ігор Коломойський, який емігрував з України і повернувся лише після перемоги на президентських виборах свого давнього бізнес-партнера Володимира Зеленського. Після повернення пан Коломойський заявив про те, що націоналізація банку була незаконною і оскаржив її в суді.
У квітні цього року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив один з позовів пана Коломойського до Національного банку і Кабінету міністрів щодо націоналізації банку. Нацбанк і Кабмін оскаржили це рішення, а президент Порошенко на нараді в Раді Безпеки нібито закликав “перевірити” суддів, які ухвалили рішення на користь Коломойського. Судді Окружного адміністративного суду сприйняли це як втручання у свою діяльність і подали відповідну скаргу в ДБР.
Петро Порошенко заперечує будь-який вплив на суддів і заявляє, що на нараді, про яку йдеться у цій справі, “обговорювалися загрози і ризики”, пов’язані з можливим виконанням рішення суду щодо “Приватбанку”.
