Зазвичай бюджет наші парламентарі ухвалюють в ночі і акурат “під ялиночку”. Але традиції вочевидь існують для того, аби їх порушувати. Цьогоріч кошторис країни на наступний рік ухвалили о шостій ранку 240-ма голосами.
Щоправда, цифра на табло досить умовна, оскільки у сесійній залі на момент голосування було максимум півсотні власників мандатів, добра половина з яких взагалі не усвідомлювала за що голосує.
Експерти, коментуючи бюджетну ніч, роблять акцент на тому, що “пожежний” режим викликаний вимогою МВФ, мовляв, не буде головного фінансового документу, не буде чергового кредитного траншу. Можливо, це так. Хай там як, але за показниками, які закладені в бюджет буде жити багатомільйонна країна і від них залежатиме добробут кожної родини.
На замітку: не підтримали бюджет «Батьківщина», «Опозиційний блок», «Самопоміч», група «Відродження» та Радикальна партія.
Отже, бюджет передбачає, що у 2019 році українська економіка зросте на 3% при інфляції у 7,4%. Доходи і видатки бюджету перевищують 1 трильйон гривень, але між ними є розрив у майже 90 млрд грн, тож дефіцит бюджету наступного року становитиме 2,3% ВВП.
Цікавий момент: між першим і другим читанням як доходи, так і видатки бюджету зросли на 18 млрд грн. Чи не найбільшим джерелом такого підвищення – аж на 9 млрд грн – стало очікуване зростання рентних платежів за видобуток газу через рішення Кабміну про підвищення цін на блакитне паливо для населення.
Мінімальна зарплатня з 1 січня наступного року має зрости до 4173 гривень, що на 450 грн більше аналогічного показника на кінець поточного року.
Прожитковий мінімум з 1 січня 2019-го становитиме 1853 гривень, а під кінець року зросте до 2027 гривні.
Сума видатків на субсидії становить 55,1 млрд грн. З них 20 млрд грн вперше передбачено для виплати субсидій готівкою, яку отримають ті, хто оформлюватиме субсидію у січні 2019 року.
Загальна сума субсидій у 2019 році співставна із видатками на субсидії у 2018 році, хоча ціни на газ, а також опалення і гарячу воду зростуть. Між тим, за словами прем’єра Гройсмана, тут немає жодних протирічь, адже виплата субсидій стане більш адресною, а доходи українців зростатимуть.
Чи не найбільша видаткова стаття бюджету – виплати за державним боргом, які загалом “з’їдять” близько 40% доходів.
Понад 5% ВВП, або майже 212 млрд грн має бути витрачено на оборону і безпеку держави. Трохи менше, ніж силові відомства, отримає Пенсійний фонд на покриття свого дефіциту – понад 167,5 млрд грн.
Чимало дискусій у експертному середовищі та мережі Facebook викликала бюджетна стаття, яка передбачає виділення 1 млрд. грн на фонд президента з підтримки наукових та освітніх програм для молоді. Ця структура була створена указом Петра Порошенка 6 листопада і критики чинного гаранта Конституції переконані, що ці колосальні кошти підуть на виборчу кампанію діючого президента. Чому кошти колосальні? Судіть самі. 1 млрд грн виділено Міноборони на забезпечення вибухонебезпеки арсеналів, баз і складів Збройних сил України. Здається, коментарі тут зайві…
Але було б неправильно оцінювати ситуацію виключно в чорних тонах.
На обороноздатність та безпеку як ключовий пріоритет уряд заклав 211,9 мільярда гривень. Минулого року цей показник складав 165 млрд. Це зростання пов’язане зі збільшенням зарплатні для військовослужбовців. Приміром, військові отримуватимуть на рівні 10 тисяч гривень, а рятувальники та правоохоронці – від 9 тисяч гривень.
На розвиток озброєння піде 30,2 мільярда гривень, на житло для військовослужбовців – 1,8 мільярда гривень. Міністерство внутрішніх справ отримає на чверть більше коштів, ніж минулого року, – 82,3 мільярда гривень. Зросте також і фінансування СБУ до 9,4 мільярда гривень.
На освіту виділили 127 мільярдів гривень. “Святая святих” – сфері медицини з бюджетного пирога дісталося 95,7 мільярда гривень. Зокрема, з них на програму «Доступні ліки» направлять 1 мільярд гривень, на діагностику за направленням сімейного лікаря – 2 мільярди гривень, на пілотний проект реформування системи екстреної допомоги – 1 мільярд гривень.
Фінансування Пенсійного фонду складе 167,5 мільярдів гривень. До слова, кошти на ПФУ передбачають мільярд гривень, які урядовці очікують отримати від розмитнення так званих євроблях.
А тепер найцікавіше з життя-буття сильних світа цього за бюджетний (тобто, наш з вами) кошт. В кошторисі наступного року закладено менше фінансування для влади, ніж у 2018-му. Зокрема, народні гривні для адміністрації президента передбачені в розмірі 944 мільйони гривень, що на 11% менше, ніж в поточному році.
Верховна Рада отримає 1,97 мільярда гривень, а уряд – 1,83 млрд грн. На організацію майбутніх президентських і парламентських виборів бюджет передбачає 4,3 мільярда гривень.
Загалом, новий бюджет передбачає скорочення фінансування АП на 11%, Верховної Ради – на 5%, Кабміну – на 16%.
Показово, що на апарат держуправління справами (так званої ДУСі) президента в 2019 році передбачено більше, ніж на весь парламент: 1 млрд 963,4 млн грн. Але в порівнянні з минулим роком виділяється сума набагато скромніше. У держбюджеті-2018 на Апарат Держуправління справами було передбачено 2,4 млрд грн.
Що маємо в бюджетному знаменнику? Три гілки влади (законодавча, виконавча, судова) в 2019 році коштуватимуть платникам податків майже в 5,3 млрд грн, не рахуючи окремих міністерств і відомств, в той час як зарплати всіх працівників медичної сфери складають 3,2 млрд грн. Резюмуючи, констатуємо: хотіли жити по новому? Живемо…
