У другому турі президентських виборів 21 квітня їх переможця Володимира Зеленського найбільше підтримали категорії наймолодших виборців та виборці міст з населенням з понад 100 тисяч і селищ міського типу. Водночас за його конкурента, чинного президента Петра Порошенка голосували переважно виборці старшого віку та жителі обласних центрів.
Про це свідчать дані демографічного аналізу національного екзит-полу другого туру президентських перегонів, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) і Центром Разумкова, презентовані 6 травня під час під час прес-конференції в Києві.
За підсумками голосуванні 21 квітня Володимир Зеленський отримав лідерство в усіх регіонах, що підтверджено також і даними опублікованих днями результатів ЦВК. Найбільшу підтримку виказали йому виборці у Східному (87%) та Південному (85%) регіонах, трохи меншу – у Центральному (70%) та Західному (57%). Петро Порошенку, навпаки, вдалося досягнути свого кращого результату у Західному регіоні (41%), але в інших регіонах його показники виявилися значно нижчими: в Центральному – 28%, Південному – 13.5%, Східному – 12%.
Загалом, основна маса прихльників Володимира Зеленського як і в першому турі, зосередилась у Центральному та Південному регіонах (65%), а виборці Заходу і Центру переважають в електораті Порошенка (61%).
Щодо поділу електоральних симпатій серед жителів населених пунктів різного типу, то і тут, за висновками соціологів, відчутна перевага виявилася на боці Зеленського, якого підтримали найбільше – у містах з населенням від 100 тис жителів (87%), селищах міського типу (81%), містах з населенням менше 20 тис. (80%), в містах з населенням від 50 до 100 тис. (74%), у селах (73%). Трохи меншою була підтримка у нього в обласних центрах (68%) та містах із населенням від 20 до 47 тис. (64%). Петра Порошенка, порівняно з іншими категоріями населених пунктів, більше підтримали виборці міст з населенням від 20 до 49 тис. (35%) та в обласних центрах (30%).
Таким чином, в електораті Порошенка більший відсоток становлять виборці обласних центрів (40% проти 32% у Володимира Зеленського), а в структурі виборців Зеленського – мешканці міст з населенням з понад 100 тис. (10%, у Порошенка – 4%).
Практично рівною виявилась прихильність до кандидатів серед чоловіків і жінок. Соціологи вирахували, що ці категорії рівною мірою віддали перевагу. Зокрема Володимиру Зеленському симпатизували 72% чоловіків і 73% жінок, а Петру Порошенку, відповідно, 26% чоловіків і 25% жінок.
Майже подібні і структури електоратів Зеленського і Порошенка: У Зеленського 44% становлять чоловіки, 56% – жінки, у Порошенка, відповідно, 45% і 55%.
Варто зазначити , що Володимир Зеленський став лідером серед виборців в усіх вікових групах виборців. Причому найвищу підтримку йому виказали представники наймолодшого електорату : серед виборців віком 18-29 років – 80%, 30-39 років – 73,5%, 40-49 років – 73%, 50-59 років – 72%, 60 років і старше – 69,5%. За Петра Порошенка більше голосували виборці старшого віку: у групі виборців 18-29 років – 19%, 30-39 років – 25%, 40-49 років – 25%, 50-59 років – 26,5%, 60 років і старше – 29%.
Отже симпатії наймолодших виборців виявилися на боці Зеленського, водночас в порівнянні з 1-м туром, він став старшим. В першому турі серед його електорату більшу половини виборців складали люди віком 18-40 років, а в другому турі ця вікова група зменшилась до 36% його електорату, а 55% – у віці 18-50 років. За даними експертів , електорат Петра Порошенка зосередився у старших групах: 51% – у віці 50 років і старше.
Не дивлячись на те, що Володимир Зеленський став лідером в усіх освітніх групах, варто відзначити, що особливу перевагу він здобув серед виборців з неповною середньою освітою (82%). Серед виборців з повною середньою освітою, середньою спеціальною та незакінченою вищою підтримка приблизно однакова (відповідно, 78%, 75% та 77%), а серед виборців із повною вищою освітою – дещо менша (67%). У Петра Порошенка, навпаки, кращий результат серед виборців із вищою освітою (31%), а найгірший – серед виборців з неповною середньою освітою (16%).
Таким чином в структурі виборців Петра Порошенка переважають люди з вищою освітою (48%), в структурі електорату Зеленського їх істотно менше (36,5%).
На думку експертів , аналіз даних за віковими та освітніми критеріями вказує на те , що за Володимира Зеленського більше голосували виборці з меншим життєвим і освітнім досвідом.
Цікавими є висновки соціологів, щодо часу визначення зі своїм вибором щодо кандидатів президентських перегонів. За їх спостереженнями майже половина виборців другого туру (45%) відповіли, що визначилися зі своїм кандидатом незалежно від виборчої кампанії, бо були прихильниками «свого» кандидата задовго до виборів. Подібних виборців значно більше серед електорату Петра Порошенка (58%) в той час як в електораті Володимира Зеленського вони складають. Разом з тим серед прихильників Зеленського більше тих, хто визначився з вибором протягом останнього місяця до виборів, останнього тижня, в останній день та безпосереднього на виборчій дільниці (у сумі – 29%, в електораті Порошенка – 22%).
Ці дані, за висновками деяких політологів, свідчать про те, що у Петра Порошенка були шанси збільшити армію своїх прихильників між першим і другим туром виборів, але він недостатньо ними скористався.
До речі, за словами директора Київського міжнародного інституту соціології Володимира Паніотто, як і в першому турі телефонне інтерв’ю виявилось менш точним, ніж дані інтерв’ю «обличчям до обличчя». Якщо в 1-му турі рейтинг Порошенко був завищений на 6.7%, то в другому – на 4,8%. Можливо це пов’язано з тим, що населення масово відмовляється від стаціонарних телефонів (зараз ними користуються менше 15% населення) і опитування проводяться лише за мобільними телефонами, а дослідження, які здійснюються за мобільними телефонами, репрезентативні лише для тих 93% населення, які мають мобільні телефоні. В телефонних опитування дещо вищий відсоток заможних людей і тих, хто користується Інтернетом.
Підсумовуючи оприлюднення даних соціологічного дослідження директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна зауважила, що результати національного екзит-полу, як і в першому турі дуже мало відрізнялися від результатів ЦВК, особливо якщо врахувати, що не проводились екзит-поли на певних виборчих дільницях: за кордоном, у тюрмах, у лікарнях і т.д. Тим не менше , вони виявилися дуже близькими до офіційних показників.
Це підтверджує, по-перше, те, що вибори справді були чесними і демократичними, а по-друге, що соціологія у нас перебуває на належному професійному рівні”, – наголосила очільниця проекту «Національний екзит-пол’2019».
Нагадаємо, що висновки демографічного дослідження соціологи представили , базуючись на результатах Національного екзит-полу’2019, проведеного 21 квітня 2019 року, у день другого туру виборів Президента консорціумом, до якого входять Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) та Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова.
