Президент рф володимир путін минулого тижня зробив заяву, в якій озвучив нові цілі війни – захоплення Донбасу та створення “умов безпеки росії”. Про “демілітаризацію” та “денацифікацію” України вже не йшлося.
Що ж до провальної спроби захоплення Києва в березні, то російський політик її називав “відволікаючими діями”. На тему війни висловився і речник кремля дмитро пєсков. За його словами, війна йде за планом – правда, “скорегованим”.
Чому російський диктатор тепер говорить лише про “звільнення” Донбасу? Чи це означає, що кремль змінив свої цілі щодо вторгнення?
.Провали на фронті змушують корегувати плани
За останній тиждень на фронті відбулися дві важливі події. Перша сталася 30 червня, коли російські військові покинули острів Зміїний. За словами головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, “окупанти не витримали вогню артилерійських, ракетних та авіаційних ударів з боку ЗСУ”.
У російському міноборони підтвердили вихід із острова, але описали це як “жест доброї волі”. Глава Офісу президента Андрій Єрмак назвав цю заяву російського відомства “фейком”.
“Очевидно, що це вимушений крок росії. Ні про який “жест доброї волі” тут не йдеться. Нову версію озвучив нещодавно путін. Він наполягає на тому, що спочатку головною метою було звільнення Донбасу. А атака на Київ та інші міста – це був просто відволікаючий маневр. росія просто намагається всіляко виправдати власні прорахунки і втрати”, – сказав у коментарі військовий експерт Олексій Мельник.
Друга подія – захоплення росією Луганської області. кремль спробував піднести відступ українських військ з Лисичанська як перемогу, проте насправді все навпаки. Справа в тому, що у війні, яка триває довго, відступ та рух фронту – це нормально. Території будуть відбиті, їх буде повернуто. Головне ж – зберігати людей, армію.
“Чому наші війська змушені були вийти з міста? Бо там тотальна перевага на боці окупаційної армії у засобах артилерійського ураження. Якщо у росіян багато гармат та боєприпасів до них, а ми такою опцією не володіємо, то в таких умовах тримати оборону – лише втрачати наших людей”, – говорить військовий експерт Владислав Селезньов.
Аналогічного погляду дотримується і радник глави Офісу президента Олексій Арестович. За його словами, цілі України в Луганській області були такі:
– скувати основні сили противника;
– завдати їм втрат;
– виграти час для постачання західного озброєння та вдосконалення другої лінії оборони;
– створити умови для наших наступальних дій на інших ділянках фронту.
І, зважаючи на все, українські війська впоралися з покладеними на них завданнями. Це розуміють і в росії. “Зараз наші підрозділи відійшли до пункту Сіверськ – там обладнані нові позиції для того, щоб тримати оборону. Я сподіваюся, що найближчим часом ми почнемо отримувати західну зброю, яка дозволить змінити ситуацію на фронті”, – каже Селезньов.
На росіян чекають “чорні лебеді”
Ще один аргумент на користь того, що путін переглянув свої цілі через поразки на фронті, – ситуація на південному напрямку. The Economist повідомляло, що українська армія готується до контратаки на Херсон, що відкриє ворота до Криму. Видання зазначає, що передові частини зс рф перебувають у межах досяжності українських снайперів.
У ЗСУ спростували цю інформацію, але при цьому наголосили: військові на півдні країни “просуваються повільно, але впевнено”, зберігаючи тишу в межах воєнної операції.
“Тут можуть бути “чорні лебеді”. Ми знаємо, що українська армія веде наступальні дії на двох південних напрямках – від Запоріжжя у бік Мелітополя, а також у напрямку Херсона”, – каже Селезньов, припускаючи, що на окупантів можуть чекати “сюрпризи” від ЗСУ.
путін знає, що залишилося мало часу
Наближається докорінний перелом, коли російська армія витратить свої військові ресурси, а Україна отримає достатньо озброєння та техніки від партнерів. І цей момент відбудеться, за словами глави ГУР Кирила Буданова, вже у серпні. Можна припустити, що це буде пов’язано із довгоочікуваними поставками західної зброї.
Тому розглядати заяву путіна потрібно з урахуванням усіх вищезгаданих факторів. Ймовірно, слова диктатора про “цілі” “спецоперації” – це політичне завдання на цьому етапі війни. Найближчим часом окупанти намагатимуться захопити Донецьку область у межах адміністративних кордонів – поки це ще можливо. І ось чому:
1. Червень був місяцем найбільшої переваги росії у війні: Україна мала дефіцит озброєнь, особливо важкої техніки: танків, артилерії, засобів ППО, ракет, авіації – саме так говорить Арестович.
2. Постачання важкого озброєння зростає – разом з ними зростає і ефективність дій ЗСУ.
3. У росії все менше ефективних резервів – про це заявляє військовий аналітик Том Купер. За його словами, остання ціль рф, на яку ще може вистачити сил, – Донецька область.
Наразі саме на Донбасі зосереджені основні зусилля збройних сил рф – зокрема, йдеться про напрямки Слов’янськ – Краматорськ. Там перебувають щонайменше два десятки батальйонних тактичних груп, які значною мірою насичені танками та артилерією.
“Орієнтуємось на те, що це Слов’янськ – Краматорськ – саме там буде наступний театр запеклих бойових дій”, – каже Селезньов.
Аргументи проти цієї версії
Є й інша думка, її можна звести до такого аргументу: зміна риторики Кремля – лише блеф.
Так, глава розвідки США Авріл Хейнс заявила, що путін не змінив своїх політичних цілей і все ще хоче захопити більшу частину України.
“Ми, як і раніше, вважаємо, що в нього фактично ті ж політичні цілі, що й раніше”, – зазначила вона.
Подібну думку висловлюють і аналітики авторитетного Інституту вивчення війни. За їхніми словами, метою російського диктатора залишається знищення суверенітету України. Також росія спробує змінити чинну українську владу.
Як підтвердження теорії наводиться заява секретаря радбезу рф миколи патрушева, в якій він повторив максималістські цілі, викладені путіним перед вторгненням. Йдеться про демілітаризацію, денацифікацію та визнання Україною свого нейтрального статусу.
“Це переконливо свідчить про те, що ці натяки не показували жодних реальних змін у політиці кремля”, – йдеться у звіті.
Наявність усіх аргументів означає, що продовження “спецоперації” з її початковими цілями або намір завершити війну у разі захоплення Донецької області – тільки сценарії, які розглядає москва. Ймовірно, плани Кремля ще неодноразово зміниться, і все залежатиме від поразок чи перемог на фронті.
