Таку думку висловили заступник міністра закордонних справ з питань євроінтеграції Олена Зеркаль та радник глави МЗС Тарас Качка у своїй статті для DT.UA, коментуючи пропозиції скасувати дію окремих положень договору.
“Існує й питання по суті — чи можна припинити окремі положення міжнародного договору? Загальна відповідь — так, якщо ці окремі положення можна відділити від решти положень договору, котрі зберігатимуть чинність. Історія Договору про дружбу, наведена вище, свідчить, що це не набір автономних питань, а цілісний текст, у якому всі положення взаємопов’язані”, – переконані автори.
У тексті також зазначається, що Комісія з міжнародного права впродовж багатьох років працює над питанням впливу збройних конфліктів на договори.
“У цій роботі Комісія досягла широкого консенсусу в тому, що припинення договору внаслідок збройного конфлікту застосовується до всього договору. Як виняток, можна припинити тільки ті норми, які можна відокремити по суті та якщо вони не були критично важливими для надання державою згоди на обов’язковість договору в цілому, і, головне, якщо продовження виконання інших положень договору не буде несправедливим”, – йдеться в статті.
На думку авторів, цим критеріям не відповідав поданий у 2015 році законопроект №0005, яким пропонувалося скасувати дію окремих положень Договору.
“Якщо ми погодимося на продовження дії положень про незастосування сили, чи означає це, що ми згодні з незастосуванням сили, яке включає обстріли “Градами” житлових масивів Маріуполя? Якщо ми погодимося на продовження положення про непорушність кордонів — ми згодні з тим, що РФ перешкоджає контролювати сотні кілометрів кордону? Якщо ми згодні на продовження дії положення про повагу до територіальної цілісності — то згодні з окупацією Криму і Донбасу?”, – запитують автори.
Вони також переконані, що втрата чинності всього Договору про дружбу не вплине на врегульовані в інших договорах питання, зокрема щодо кордонів.
“Втрата чинності Договором про дружбу не вплине на врегулювання державного кордону між Україною та РФ. Усі домисли про повернення до якихось давніх кордонів, приналежності Криму чи Тамані — безпідставні”, – йдеться у тексті.
Представники МЗС наголошують, що Договір про дружбу з РФ “вичерпав себе в усіх можливих сенсах”.
Як повідомлялося, президент Петро Порошенко 12 квітня заявив, що запропонує Верховній Раді припинити дію окремих положень договору про дружбу з Росією, яка вже 4 роки здійснює військову агресію проти України, та вийти з усіх статутних органів СНД.
Позиція МЗС щодо договору про дружбу, партнерство і співробітництво з РФ полягає в недоцільності продовження такого договору.
МЗС підготувало пропозиції про вихід з органів СНД та денонсацію чи призупинення договору про дружбу з Російською Федерацією.
В уряді пояснювали, що договір про дружбу і співробітництво з РФ досі діє, тому що в ньому Росія визнає територіальну цілісність України.
Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією підписали в Києві 31 травня 1997 року президент України Леонід Кучма та президент Російської Федерації Борис Єльцин. Верховна Рада України ратифікувала договір законом N 13/98-ВР від 14 січня 1998 року.
В документі визначено, що договір укладається на 10 років з можливістю продовжувати його.
