У Страсбурзі 24 червня відкривається сесія Парламентської асамблеї Ради Європи, на якій можуть ухвалити проект резолюції, що змінює правила ПАРЄ і ускладнює процедуру застосування санкцій, зокрема щодо Росії.
«В української делегації сьогодні в Страсбурзі важкий день. Кожна сесія ПАРЄ останні роки ставала тяжчою за попередню в питанні санкцій проти російської делегації. Ця може стати вирішальною. Різниця між 2014 роком і нинішнім моментом полягає в тому, кому ми протистоїмо. Тоді це була Москва і група проросійських парламентарів. Тепер це Москва, група проросійських парламентарів, суттєво збільшена за рахунок росту популярності в ЄС популістів і радикалів, а також керівництво Ради Європи, Німеччина і Франція. Антанта 2.019», – написав у Facebook голова делегації України в ПАРЄ Володимир Арʼєв.
«Незважаючи на те, що єдність делегація тримає, ми маємо порушену єдність інституцій і нові умови – розпущений парламент (в такий час до всіх перехідних традиційно менше дослухаються – чекають нового складу), напіввідставлений міністр закордонних справ і президент, якому події в ПАРЄ нецікаві. Тому результат непередбачуваний, попри всю нашу готовність дати серйозний бій», – додав він.
3 червня Володимир Арʼєв повідомив, що регламентний комітет ПАРЄ ухвалив проект резолюції, яка може змінити правила ПАРЄ і ускладнити процедуру застосування санкцій, зокрема щодо Росії. За його словами, голосування за відповідний проект резолюції відбудеться 24 червня на сесії асамблеї.
Російська делегація не бере участі у сесіях асамблеї з січня 2015 року після застосування серйозного обмеження повноважень її делегації.
Українські правозахисники вважають, що повернення російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи за умов нехтування вимог організації Росією стане «моральною капітуляцією» цієї міждержавної організації. Про це йдеться у відкритому зверненні правозахисних організацій до комітету ПАРЄ із питань процедури, імунітетів та інституційних справ, а також до національних делегацій країн-учасниць Ради Європи.
Звернення підтримали 12 українських правозахисних організацій, серед яких «Центр громадянських свобод», «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля», «Крим SOS», «Кримська правозахисна група», «Медійна ініціатива за права людини».
