Міністр оборони України обговорив зі своїми колегами з країн НАТО програму розширених можливостей для Києва. Україну в Альянсі за реформи хвалили, але чекають подальших кроків.
Для НАТО важливо продовжувати підтримку України. Про це заявив генсек Північноатлатничного альянсу Єнс Столтенберг за підсумками засідання міністрів оборони НАТО 12-13 лютого. Попри подальше блокування Угорщиною Комісії Україна-НАТО на політичному рівні, в засіданні взяв участь і очільник українського міноборони Андрій Загороднюк. Дозволив йому це зробити черговий “креатив” з боку країн Альянсу – цього разу сніданок для українського урядовця організував міністр оборони Канади.
На сніданку Загороднюк зміг зустрітися з представниками усіх 29 країн НАТО. “У нас була дуже хороша зустріч з міністром оборони України. Всі держави-члени зустрілися з ним і висловили сильну підтримку Україні, її територіальній цілісності та суверенітету”, – заявив Столтенберг.
Програма розширених можливостей
За словами Загороднюка, “центральним питанням”, яке Україна порушувала під час зустрічей у штаб-квартирі Альянсу, була програма розширених можливостей, до якої Київ хотів би приєднатися. За інформацією DW, дискусії щодо цього всередині Альянсу ще тривають. “На багатосторонніх зустрічах велика кількість країн одразу ж заявила, що вони нас підтримують, деякі заявили, що вони нас підтримують з урахуванням впровадження реформ, з деякими ще будемо працювати”, – заявив Загороднюк.
Які саме країни ще вагаються, чи поширювати на Україну цю програму, невідомо. Але точно відомо, що Сполучені Штати підтримують надання Києву розширених можливостей. Про це заявила постійна представниця США при НАТО Кей Бейлі Хатчісон кореспонденту DW.
Красномовною стала відповідь Єнса Столтенберга на запитання DW щодо можливості отримання Києвом статусу партнера розширених можливостей (EOP). Він розповів про підтримку Альянсом України, не згадавши жодним словом розширені можливості. При цьому в НАТО вказують на те, що ця програма не є політичною. “Це – інструмент підвищення оперативної сумісності”, – наголосив один з чиновників Альянсу та додав, що Україна вже користується низкою інших засобів для підвищення оперативної сумісності.
За словами Загороднюка, ухвалення рішення про EOP для України очікується у жовтні.
Реформи в Україні
Набагато охочіше, ніж про EOP, в НАТО говорять про реформи. “Важливо Україні продовжувати йти шляхом реформ. Ми високо оцінюємо той прогрес, який вона зробила”, – зазначив генсек. Конкретні очікування він не навів, але це зробила Хатчісон, яка наголосила на потребі розвивати цивільний контроль над армією та на боротьбі з корупцією.
У штаб-квартирі НАТО Загороднюк багато розповідав про плани свого відомства щодо реформ. Так, цього року мають ухвалити пакет стандартів Альянсу, які запроваджуватимуть у країні. Які саме це стандарти, міністр не назвав, пообіцявши, що їх озвучать у березні разом з публікацією відповідної дорожньої карти. “Лише у тому разі, коли ми покажемо реальний результат (…) у реформах, тільки тоді ми можемо розраховувати на якісь подальші серйозні кроки в інтеграції з НАТО та в майбутньому членстві”, – запевнив Загороднюк.
Також він зустрівся з керівником Агентства НАТО з підтримки та закупівель (NSPA), через яку Україна вже проводить закупівлі. За словами Загороднюка, минулого року Київ розмістив у ній заявки на 250 тисяч євро, а цього року – планує на 4,5 мільйона євро. “Ми маємо альтернативний канал постачання того обладнання або тих послуг, які ми не можемо купити в Україні. (…) Якщо нам треба щось швидко купити за кордоном, у нас є можливість зробити це напряму через NSPA”, – зазначив український урядовець.
