Упродовж 2019 року Україна опустилася на шість сходинок у світовому “Індексі сприйняття корупції”, втративши два бали. Торік країна посіла 126-те місце із 180 країн.
В Україні істотно погіршилася ситуація зі сприйняттям корупції. Про це свідчить оприлюднений у четвер, 23 січня, світовий “Індекс сприйняття корупції” за 2019 рік (Corruption Perceptions Index 2019). Дослідження опубліковано міжнародною неприбутковою антикорупційною організацією Transparency International (TI).
Індекс є оцінкою від 0 (дуже високий рівень корупції) до 100 (вкрай низький рівень корупції). Під час роботи над індексом сама TI не проводила власних опитувань, а спиралася на оцінки і дослідження авторитетних міжнародних організацій.
Згідно з рейтингом, 2019 року Україна отримала 30 балів і посіла 126-те місце серед 180 країн та територій. Нинішній результат – певний регрес, порівняно з 2018 роком. Тоді Україна посідала з 32 балами 120-те місце серед 180 країн і територій.
Таким чином 2019 року Україна опинилася в індексі в нижній третині цього рейтингу та ділить це місце з такими країнами як Азербайджан, Джибуті й Киргизстан.
Як і роком раніше, в актуальному “Індексі сприйняття корупції” Україна оцінена як найкорумпованіша країна Європи. Гірша ситуація лише в Росії – 28 балів і 137-ме місце. Сусідня з Україною Молдова посіла 120-місце з 32 балами, а Білорусь з 45 балами опинилася на 66-му місці. Західні сусіди України – Польща, Словаччина та Угорщина – отримали 58, 50 та 44 бали відповідно.
Фактично за кількістю балів Україна опустилася до показника 2017 року – так само 30 балів, але тоді це означало 130-те місце.
Найменш корумпованими країнами, згідно з “Індексом сприйняття корупції” від Transparency International, є Данія (87 балів), Нова Зеландія (87) та Фінляндія (86). Тоді як найбільш корумпованими названо Сомалі (9 балів), Південний Судан (12) та Сирію (13).
Події 2017 і 2018 років – головні чинники регресу
Як пояснив у коментарі DW юридичний радник українського офісу Transparency International Олександр Калітенко, нинішній регрес України у Індексі зумовлений почасти тим, що він дещо повільно відображає фактичні зміни в галузі боротьби з корупцією. За його словами, цей рейтинг країн “враховує дослідження за останні два роки”. “А ми знаємо, що в 2017 та 2018 роках відбувалося фактично згортання процесу боротьби з корупцією”, – наголосив Калітенко.
Крім того, він зауважив, що даний індекс відображає виключно сприйняття корупції в державному секторі, а не саму корупцію, адже її справжні обсяги точно визначити практично неможливо. Крім того, індекс “жодним чином не враховує побутову корупцію – в лікарнях, школах, університетах тощо”, додав експерт.
