Позов України до Росії у Міжнародному суді ООН розглядають уже понад два роки.
У Гаазі 3 червня 2019 року Міжнародний суд (МС) ООН продовжить слухання позову України проти Росії в справі порушення двох міжнародних конвенцій. Позов розглядається з березня 2017 року. Цей міжнародний судовий орган займається врегулюванням міждержавних суперечок щодо порушень міжнародних договорів і зобов’язань чи розбіжностей у їхньому тлумаченні.
Позов до МС ООН є одним із низки ініційованих Києвом процесів, які стосуються інкримінованих Росії порушень міжнародного права.
Претензії Києва
Загалом Київ звинувачує Москву в МС ООН у порушенні двох міжнародних конвенцій, підписантами яких є як Росія, так і Україна. Ідеться про Міжнародну конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму і Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Українська сторона стверджує, що російська влада не вживала заходів, аби зупинити постачання зброї та коштів бойовикам самопроголошених “ДНР” і “ЛНР”. Унаслідок таких дій Кремль опосередковано сприяв скоєнню проросійськими сепаратистами нападів на цивільне українське населення в зоні конфлікту на Донбасі, котрі призвели до численних жертв, наголошує позивач. Серед наведених українською стороною фактів на доказ цього твердження – також збиття влітку 2014 року пасажирського літака рейсу МН17 авіакомпанії Malaysia Airlines.
Закиди України в бік РФ щодо порушення другої конвенції пов’язані насамперед з анексованим Росією весною 2014 року півостровом Крим. Київ заявляє про дискримінацію національних меншин на півострові – кримських татар та українців. Серед наведених українською стороною доказів – заборона російською владою Меджлісу кримськотатарського народу, кримінальне переслідування активістів та закриття ЗМІ.
Аргументи Москви
Росія всі звинувачення української сторони відкинула. Мовляв, жодних озброєнь з Росії сепаратистам не надходить, а все, чим воюють бойовики “ДНР” та “ЛНР”, – або захоплене ними на військових базах та складах або роздобуте деінде. Ще одним ключовим аргументом представників російської сторони був сумнів у тому, чи МС ООН взагалі має відповідну юрисдикцію на розгляд цієї справи. Сама по собі конвенція з протидії тероризму не передбачає конкретної відповідальності держав за можливе фінансування тероризму, аргументує російська сторона.
Початок розгляду та перше рішення
Позов Україна подала 16 січня 2017 року. Перші засідання відбулися з 6 по 9 березня того ж року. На них сторони обмінялися аргументами. 19 квітня 2017 року Міжнародний суд ООН, всупереч наполяганням Москви, визнав свою юрисдикцію у справі Україна проти Росії. Першу вимогу України щодо термінових заходів з метою зобов’язати Росію виконувати вимоги Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму суд відхилив. Судді вирішили, що Україна не надала вагомих і правдоподібних доказів того, що російська сторона мала на меті вбивство цивільних осіб на Донбасі чи знала про відповідні наміри. Суд також закликав Україну і Росію виконувати мінські домовленості.
