Через процедуру імпічменту, яка загрожує президенту США Дональду Трампу, Україна опинилася в центрі уваги американської політики і ЗМІ. У Києві вже відчувають негативні наслідки скандалу для країни.
Якщо у 2014 році – під час анексії Росією Криму та найгарячішої фази конфлікту на Донбасі – Україна прагнула якомога більшої уваги західних ЗМІ, то нині все навпаки. Український президент Володимир Зеленський намагається якомога менше публічно висловлюватися щодо розвитку ситуації навколо потенційної процедури імпічменту американського президента Дональда Трампа – теми, у якій Україна відіграє центральну роль і завдяки якій до неї прикута ще більша увага, ніж 2014 року.
Україна “втомилася” від історії навколо суперечливої причетності сина Джо Байдена Хантера до приватної газовидобувної компанії Burisma, сказав Зеленський днями в інтерв’ю американському телеканалу CNN. За його словами, в України достатньо “своїх проблем”. Дональду Трампу закидають тиск на Зеленського під час телефонної розмови наприкінці липня з метою прискорити в Україні антикорупційні розслідування щодо Burisma, у наглядовій раді якої Хантер Байден працював з 2014-го до 2019 року. Перед цим Вашингтон заморозив виплату Києву вже погодженої всіма сторонами багатомільйонної військової допомоги. Трамп і Зеленський зв’язок між цими двома подіями заперечують, так само як і факт тиску на Київ з боку Вашингтона.
Дилема для Зеленського
Київський політичний оглядач, автор щотижневих колонок для DW Сергій Руденко вважає, що перед Зеленським стоїть дилема: “Якщо він визнає тиск з боку Вашингтона, Зеленський втратить прихильність нинішнього американського президента. Якщо він заперечуватиме, то ризикує закрити для себе двері до Білого дому в тому разі, якщо його очолить той же Джо Байден”. Схожу оцінку ситуації дає й Володимир Єрмоленко з київської медіаекспертної організації “Інтерньюз-Україна”: “Я думаю, що стратегія Києва полягає в тому, аби уникати того, щоб ставати на чийсь бік”. За його словами, Україна не може допустити втрати підтримки США, адже в цьому разі вона, мовляв, фактично опинилася б наодинці в протистоянні з Росією.
Син ексвіцепрезидента США Хантер Байден входив до наглядової ради Burisma у 2012-2019 роках
Утім, повністю нейтральну позицію Київ усе ж не зайняв. У жовтні генпрокурор України Руслан Рябошапка повідомив про перегляд проваджень, у яких фігурує Burisma або причетні до неї особи. І вже в середу, 20 листопада, він повідомив, що таких проваджень 13 і в деяких із них згадується ім’я сина Джо Байдена Хантера.
Водночас президент Володимир Зеленський зазначив, що розслідування може бути проведене і щодо начебто втручання України в передвиборну кампанію в США 2016 року. Такі закиди з боку представників офіційного Вашингтона лунали останнім часом. Утім, за словами Зеленського, поки що США не надали Україні жодних доказів для проведення такого розслідування.
Оглядачі: Україна стала “токсичною”
Негативні наслідки “українського скандалу” для самої України відчутні вже сьогодні. “Найгірше, що ми можемо зробити, – це стати розмінною монетою”, – сказав глава МЗС України Вадим Пристайко в інтерв’ю BBC в середині листопада. І додав: “На превеликий жаль, ми є такою монетою зараз, і ми намагаємось як міністерство викарабкатися з цього”.
Зустріч президентів Зеленського (л) і Трампа (п) у вересні в Нью-Йорку може й залишитися останньою
І хоча Вашингтон і розморозив військову допомогу Україні, а держсекретар США Майк Помпео запевнив, що його країна й надалі підтримуватиме Київ, на дипломатичному рівні відносини між двома країнами вже зазнали негативного впливу. Посади посла США в Україні та України в США вже кілька місяців залишаються вакантними. Після пов’язаної з нинішнім скандалом відставки американського спецпредставника з питань України Курта Волкера зникла ще одна дуже важлива для Києва фігура.
“Після подій останніх місяців українські дипломати у Вашингтоні стали токсичними”, – сказав в одному з інтерв’ю український дипломат та колишній заступник голови Адміністрації президента України часів Петра Порошенка Костянтин Єлісєєв. “Україна загалом і програми допомоги їй перебувають під мікроскопом”, – написала в своєму блозі на “Українській правді” директорка центру “Нова Європа” Альона Гетьманчук.
Нової зустрічі Трампа з Зеленським не буде?
На цьому тлі участь США у мирному врегулюванні конфлікту з Росією щодо Східної України, якої прагне Зеленський, виглядає малоймовірною. Так само під питанням – чи прийме Зеленський запрошення Трампа і відвідає Вашингтон із офіційним візитом посеред перевірки, яка визначить, чи запускатимуть щодо американського президента процедуру імпічменту. Так само важко собі уявити, що Трамп відвідає Київ. Тож коротка зустріч обох президентів у вересні на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, певно, так і залишиться останньою в осяжному майбутньому.
