Українські науковці відновлюють припинені 17 років тому дослідження у Південному океані біля Антарктиди, повідомляє BBC Україна з посиланням на Міністерство освіти і науки (МОН).
Вони вивчатимуть там запаси крилю (планктону) та хімічний склад води.
“Уперше з 2001 року Україна бере участь у подібних дослідженнях. І це, звичайно, є визнанням як високого наукового потенціалу України, так і активної міжнародної позиції нашої держави у питаннях збереження вразливої екосистеми Антарктиди”, – пояснює керівник експедиції та голова Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.
У Південному океані – так називають південні води Атлантичного, Тихого та Індійського океанів, які оточують Антарктиду – експедиція вестиме дослідження по трьох напрямках.
Це вивчення запасів антарктичного крилю (дрібних ракоподібних, які скупчуються у поверхневих шарах води), вивчення стану води та збір зразків “екологічного ДНК”.
Запаси крилю
Криль – це основа харчового ланцюгу океану, адже саме ним живляться вусаті кити, тюлені-крабоїди, пінгвіни тощо.
Завдяки українській антарктичній станції “Академік Вернадський” Україна щороку отримує квоти на виловлювання крилю у Південному океані.
“Наразі Україна є однією з шести країн (разом з Великою Британією, Китаєм, Кореєю, Норвегією та Чилі), які не тільки ведуть промисловий вилов крилю, а й досліджують його запаси”, – відзначають у МОН.
Ці дослідження проводитимуться на замовлення Комісії з захисту морських живих ресурсів Антарктиди (ССAMLR).
Ця організація відповідає за виконання положень Конвенції про збереження морських живих ресурсів Антарктики й контролює промислову та науково-дослідну діяльність в антарктичних водах та на Антарктиді.
Вивчення стану води
Другий напрямок – збір даних про стан води океану.
Вперше українські вчені це робитимуть за допомогою комплексу Ferrybox – проточної системи, яка може аналізувати солоність води, її каламутність та склад: 14 хімічних та біологічних показників.
Ці дослідження неперервно триватимуть щонайменше до травня 2019 року – увесь період, поки Південний океан вільний від криги.
На їх основі планують створити базу даних змінних параметрів океану.
Зразки “екологічного ДНК”
Третій напрямок – збір зразків “екологічного ДНК”.
Як пояснюють в МОН, це – “розчинене ДНК всього живого, яке перебувало в океанських водах протягом останніх трьох днів”.
За цими даними створять “портрет екосистеми” – перелік всіх мешканців Південного океану: від мікроорганізмів до китів.
Шлях на південь
Копирайт изображенияМОН13 листопада українські науковці вирушать на південь – до Південно-Африканської Республіки.
У Кейптауні вони сядуть на риболовно-крилевий траулер “Море Співдружності”, яке входить до української корпорації “Інтеррибфлот”.
Звідти судно піде до берегів Антарктиди.
Українські вчені проводять дослідження в Антарктиці і зараз – на станції “Академік Вернадський”. Але вони стосуються переважно прибережних вод та мешканців дна
Вісім вчених працюватимуть на “Морі Співдружності” протягом місяця, а одна дослідниця лишиться на весь період, доки вода Південного океану буде вільна від криги.
До експедиції увійшли вчені з Національного антарктичного наукового центру МОН, Українського наукового центру екології моря та Інституту геофізики НАНУ.
