В Іспанії у неділю проходять дострокові парламентські вибори, які мають допомогти вийти з глухого кута, що утворився через нездатність партій сформувати уряд після останніх виборів у квітні.
У виборах беруть участь п’ять партій: Правляча соціалістична партія, ультраправа партія Vox, консервативна “Народна партія”, ліва партія “Подемос” і ліберальна партія “Громадяни”.
Згідно з результатами опитування громадської думки, опублікованими за тиждень до виборів в газеті “Паїс”, ультраправа Vox, лідером якої є Сантьяго Абаскаль, може майже подвоїти представництво в новому складі парламенту і отримати 46 місць, проти нинішніх 24-х.
Непогані перспективи і в консервативної “Народної партії” на чолі з Пабло Касадо, кількість депутатів якої в новому складі парламенту може перевищити 90 осіб, у порівнянні з 66 парламентарями сьогодні.
Правляча Соцпартія в.о. прем’єр-міністра Педро Санчеса, згідно з даними опитування, може втратити кілька місць і провести в парламент 121 депутата, тоді як у нинішньому складі парламенту вона представлена 123 депутатами.
Втратить, згідно з прогнозами, і ліва партія “Подемос”, яка зараз представлена 42 депутатами, а в новому складі може отримати максимум 31 місце.
Найбільша невдача може спіткати ліберальну партію “Громадяни”, представництво якої в новому складі парламенту може скоротитися з 57 до 14 депутатів.
Незважаючи на можливу перевага іспанських соціалістів у новому складі парламенту, у них так і не буде більшості, необхідної для формування однопартійного уряду навіть у разі створення коаліції з іншими партіями. Таким чином, в країні знову може бути сформовано уряд меншості.
Це другі позачергові вибори за рік. Попередні вибори відбулися в квітні, коли соціалісти Санчеса здобули перемогу, але не змогли заручитися підтримкою більшості. Відтоді лідер соціалістів проводив коаліційні переговори, які так і завершилися невдачею.
У липні депутати парламенту двічі провалили спроби затвердження Санчеса прем’єром через безуспішність переговорів соціалістів і представників “Подемос”.
Іспанський король Філіп VI, зі свого боку, прийняв рішення більше не висувати будь-які кандидатури на посаду прем’єра, у зв’язку з чим і було вирішено провести позачергові вибори.
