Перша хвиля звільнень має відбутися вже на початку 2020 року. Роботу втратять 18,5 тисячі співробітників районних держадміністрацій. В уряді запевняють, що про всіх подумали. Однак якою є ситуація насправді?
Масове скорочення штату районних державних адміністрацій (РДА) по всій Україні, анонсоване наприкінці жовтня міністром Кабінету міністрів Дмитром Дубілетом, з нового року для держслужбовців стане реальністю. “Вчора нам офіційно повідомили про ліквідацію нашого відділу і звільнення всіх. У мене стаж державної служби 22 роки, і мене просто викидають на вулицю”, – стримуючи сльози каже Наталя (ім’я змінене), співробітниця одного з відділів Шаргородської РДА Вінницької області. Жінка не бажає називатись, оскільки боїться, що знайти роботу у маленькому провінційному містечку їй буде складно, якщо її керівництво дізнається, що вона винесла в ЗМІ “сміття з хати”. Ситуація однак не виняткова для Шаргорода.
Вимушений крок
Протягом двох наступних місяців в Україні планують звільнити 18 тисяч 449 державних службовців. “Рішення про скорочення було непростим, але необхідним. Ми маємо суттєво підвищити ефективність роботи державних органів”, – пояснив такий крок Дмитро Дубілет. За його словами, частина функцій держслужбовців виявилася застарілою та неефективною. Саме такі функції, які відповідають певним посадам держслужби, ліквідують у повному обсязі. Частину функцій держслужбовців РДА перенесуть на вищий рівень в обласні дежадміністації, територіальні органи центральних органів влади або навіть до Києва, а частину функцій об’єднають.
Дубілет пообіцяв, що кожному звільненому держслужбовцю Державна служба зайнятості знайде нову роботу або запропонує альтернативу. Втім, Наталя на це не покладається і каже, що держслужбовці мають специфічні навички, які не завжди стають у пригоді. “Центр зайнятості тричі пропонує тобі роботу. Якщо ти на жодну не погоджуєшся, то і з центру звільняють. Але ж там пропонують роботу не у нас в місті, а в селах чи взагалі у Вінниці – а це 80 кілометрів від дому. Як я туди поїду? Родина ж моя тут”, – пояснює жінка. Вона наголошує, що найскрутніше тим держслужбовцям, яким залишилось кілька років до пенсії. Люди у розпачі, каже вона, ще й з невизначеним майбутнім.
“Не ми це почали…”
Втім, у пропрезидентській правлячій партії “Слуга народу” держслужбовцям радять не панікувати. Заступник голови фракції у Верховній Раді Олександр Корнієнко переконує, що у звільнених з держслужби будуть хороші “відступні” та ще й грошова компенсація за невикористані відпустки. “Це велика структурна реформа. Не ми її розпочали, а уряд Володимира Гройсмана (прем’єр-міністр України з квітня 2016 року до серпня 2019 року – Ред.), і нам доводиться її завершувати. У нас є політична воля на ці звільнення”, – наголошує Корнієнко.
Він зауважує, що у держслужбовців є хороші перспективи на працевлаштування в рамках реформи з децентралізації. Адже, за його словами, незабаром в країні зникне більшість районних та всі обласні державні адміністрації. Натомість будуть створені виконавчі комітети обласних і районних рад. “Ці всі люди знайдуть собі там роботу. Бо виконавчі органи рад можуть бути ще й більшого складу, ніж райдержадміністрації. Якщо місцевий бюджет багатий то він може собі дозволити більший апарат, аніж може це дозволити собі держава”, – зазначив в коментарі DW заступник голови парламентської фракції “Слуга народу”.
Однак при цьому Корнієнко замовчує, скільки часу потрібно на цю реформу. Позаяк зміни до Конституції в частині децентралізації ще має проголосувати Верховна Рада протягом двох сесій, також свій висновок щодо відповідного законопроєкту має надати Конституційний суд, а потім повинні відбутися місцеві вибори. Тільки після цього створюватимуться виконавчі органи нових районних та обласних рад. А це не менше двох років, кажуть експерти. Роботу ж звільнені держслужбовці шукають вже зараз. До того ж людям з розформованих облдержадміністрацій теж потрібно буде десь шукати роботу. Тож вже зараз прогнозують, що конкуренція за робочі місця, зокрема у регіонах, буде значною. “Дедалі частіше замислююсь про роботу за кордоном – адже працевлаштуватися у нас в місті нереально. Однак це буде робота не за спеціальністю, а різноробом”, – жахається своїх перспектив держслужбовиця з Шаргорода.
Місцеве самоврядування допоможе?
Виходом для нині звільнених може бути робота в об’єднаних територіальних громадах (ОТГ), каже експерт з питань реформування державного управління Реанімаційного пакету реформ Сергій Сорока. Він вказує на те, що ОТГ, які нині активно створюються, потребують саме фахівців для ведення документообігу, планування економічної діяльності громади, залучення інвестицій та бізнесу на свою територію. “Скорочення дійсно назріло, оскільки змінюється структура самоврядування. В ОТГ з’являються багато вакансій саме для звільнених держслужбовців”, – вважає Сорока.
В уряді обіцяють організувати профорієнтаційне перенавчання звільнених та безкоштовно навчити їх ІТ-грамотності, аби вони змогли опанувати сучасні затребувані професії. Однак заступник голови правління Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук наголошує, що влада почала масові звільнення людей без чіткого плану, як саме їх ефективно працевлаштувати у подальшому. “Якщо людина працювала в РДА, її не можна просто взяти і автоматично перевести в орган місцевого самоврядування. Потрібно організовувати складні конкурси, складати іспити, наприклад, для того, аби людина могла в ОТГ надавати адмінпослуги”, – зазначає Тимощук. На його переконання, перед звільненням держслужбовців уряд міг розробити механізм автоматичного переведення, аби не втрачати спеціалістів. На жаль, каже експерт, цього не було зроблено, і люди, за його прогнозами, просто опиняться на вулиці.
