Верховна Рада України включила примусову хімічну кастрацію до переліку покарань за зґвалтування неповнолітніх.
Законопроєкт підтримали 247 депутатів, але його ще має підписати президент.
Таке покарання можна буде застосовувати до злочинців, які скоїли зґвалтування, що спричинило “особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього”.
Що таке хімічна кастрація?
Хімічна кастрація — це примусове введення засудженому антиандрогенних препаратів, які “складаються з хімічних речовин, що мають на меті зменшити лібідо та сексуальну активність”.
Це оборотна процедура. Препарат, що пригнічує сексуальний потяг, діє обмежений час, потім необхідне його повторне введення.
При цьому, хімічну кастрацію не застосовуватимуть людей у віці до 18 років або понад 65 років.
Крім того, депутати збільшили максимальний термін ув’язнення за зґвалтування неповнолітніх з 12 до 15 років.
Документ передбачає довічний адміністративний нагляд за людьми, яких визнавали винними у зґвалтуванні неповнолітніх і створення відкритого реєстру таких злочинців.
Закон набуде чинності на наступний день після офіційного опублікування, а на створення реєстру педофілів Кабінет міністрів матиме два місяці.
Водночас парламент схвалив за основу законопроєкт, який визначає хімічну кастрацію не кримінальним покаранням, а медичним заходом, а також закритість реєстру.
Під час розгляду другого проєкту заступник міністра внутрішніх справ України Вадим Троян сказав, що по-людськи виступає за відкритий реєстр, але як представник правоохоронної системи — за закритий, бо інакше виникає ризик самосудів.
У свою чергу депутат Антон Яценко заявив, що влада повинна бути на стороні дітей.
Останнім часом в Україні сталося кілька резонансних злочинів щодо дітей. Зокрема, в Бахмутському районі Донецької області 24-річний вітчим протягом року ґвалтував 13-річну дівчинку, а в Маріуполі розкрився факт зґвалтування 11-річної дитини чоловіком, який раніше був тричі судимий за аналогічні злочини.
Хімічна кастрація, як захід проти повторення педофілами злочинів, застосовується в багатьох країнах світу, в тому числі в США, Великій Британії, Франції, Німеччини, Данії, Швеції, Норвегії, Канаді, Ізраїлі та Росії.
У деяких країнах таку процедуру застосовують тільки за згодою засудженого, що дає йому можливість достроково вийти з в’язниці.