Після ветування президентом Виборчого кодексу у Верховній Раді підготували новий законопроєкт. Ключову позицію про “відкриті списки” зберегли, проте з’явилася низка несподіваних новацій.
У Верховній Раді готуються до розгляду Виборчого кодексу з пропозиціями президента України. Володимир Зеленський у вересні ветував законопроєкт, ухвалений попереднім складом парламенту. Його встигли охрестити “багатостраждальним”, оскільки про якісну електоральну реформу в Україні дискутують ще з часів проголошення її незалежності. Законодавчо змінювати виборчу систему із змішаної на пропорційну українські політики взялися в 2014 році. У першому читанні кодекс ухвалили ще у 2017-му. Тепер же документ суттєво переписали, запропонувавши низку змін.
Кодекс кардинально “схуд”
Наклавши вето на попередню редакцію виборчого кодексу, президент Зеленський надав 17 пропозицій. Однак більшість з них сформульовані узагальнено і охоплюють тематичні напрями з різних частин документу, зазначається у висновку профільного комітету Ради. А тому в парламенті заново опрацювали весь законопроєкт.
![Відсутність чітких пропозицій з боку президента відкрило широке поле для маневру Верховної Ради, вважають у Комітеті виборців України. На фото: президент Володимир Зеленський](https://i0.wp.com/www.dw.com/image/50691034_404.jpg?resize=575%2C323&ssl=1)
Відсутність чітких пропозицій з боку президента відкрило широке поле для маневру Верховної Ради, вважають у Комітеті виборців України. На фото: президент Володимир Зеленський
Окрім народних депутатів, до роботи над кодексом залучили представників офісу президента, уряду, Центральної виборчої комісії (ЦВК), а також громадські організації та міжнародних експертів. У підсумку на розгляд Ради представили фактично новий документ.
Виборчий кодекс після правок скоротився майже вдвічі: з 588 статей він “схуд” до 289. Раніше проєкт об’єднував п’ять документів – три виборчі закони та закони про ЦВК і Державний реєстр виборців (ДРВ). Зараз же два останні виключили, і вони лишаться функціонувати як окремі акти, за наполяганням нинішнього складу Центрвиборчкому. Новий документ складається з чотирьох книг: загальна частина, вибори президента, вибори народних депутатів і місцеві вибори.
“99 відсотків змін – це інша редакція норм щодо усіх виборчих процедур”, – коментує для DW експерт з виборчого права, віце-президент Асоціації народних депутатів України Олександр Барабаш. Відсутність чітких пропозицій з боку президента відкрила широке поле для маневру Верховної Ради, підкреслює аналітик громадської організації Комітет виборців України Денис Рибачок. “У представленому документі є кардинально нові речі, яких президент не пропонував”, – каже експерт.
Якою буде виборча система
Ключове положення кодексу про відмову від “мажоритарки” і п’ятивідсотковий прохідний бар’єр до Ради залишили. Як передбачається, наступні парламентські вибори пройдуть за пропорційною системою з відкритими партійними списками у 27 регіонах.
![Висловлюється занепокоєння, що процедура підрахунку голосів може суттєво ускладнитися](https://i0.wp.com/www.dw.com/image/18022771_404.jpg?resize=574%2C322&ssl=1)
![Висловлюється занепокоєння, що процедура підрахунку голосів може суттєво ускладнитися](https://i0.wp.com/www.dw.com/image/18022771_404.jpg?resize=574%2C322&ssl=1)
Висловлюється занепокоєння, що процедура підрахунку голосів може суттєво ускладнитися
Виборці зможуть проголосувати за конкретного кандидата і одночасно за партію, яку він представляє. При цьому попередня редакція передбачала, що перші десять кандидатів у списках гарантовано потрапляють до Ради, якщо партія долає виборчий бар’єр. Саме цей пункт експерти називали загрозливим аналогом “закритих списків”. “Це давало можливість партії включати в першу десятку якихось фінансових спонсорів чи людей з не надто хорошою репутацією, за яких би не проголосували”, – коментує Денис Рибачок. Зараз же цю норму прибрали й лишили тільки одне гарантоване прохідне місце – для першого номера партії.
Натомість Олександр Барабаш звертає увагу, що нова редакція кодексу зберігає “вкрай недолугий (з-поміж 75 варіантів у 75 країнах) технологічний варіант реалізації відкритих списків”. На його думку, процедура підрахунку голосів суттєво ускладниться, що спричинить “нелюдські труднощі для усіх членів дільничних і обласних виборчих комісій у дні (і ночі) встановлення результатів виборів, і цілком може спричинити технологічний хаос і абсолютно недостовірні підсумки”.
Розширення повноважень СБУ та ЦВК
Норма, яка викликала серед фахівців чи не найбільше критики, стосується новації щодо Служби безпеки України (СБУ). У проєкті несподівано з’явилося положення, що ЦВК може скасувати реєстрацію кандидатів за зверненням СБУ. Йдеться про можливі сепаратистські, терористичні, диверсійні дії або причетність до інших злочинів проти держави.
![Оновлений законопроєкт щодо виборчого кодексу передбачає розширення повноважень СБУ](https://i0.wp.com/www.dw.com/image/15808920_404.jpg?resize=571%2C321&ssl=1)
![Оновлений законопроєкт щодо виборчого кодексу передбачає розширення повноважень СБУ](https://i0.wp.com/www.dw.com/image/15808920_404.jpg?resize=571%2C321&ssl=1)
Оновлений законопроєкт щодо виборчого кодексу передбачає розширення повноважень СБУ
“СБУ направляє до ЦВК обґрунтоване звернення, як це названо в законі, і після цього кандидата знімають. Очевидно, що такий механізм не відповідає демократичним стандартам виборів”, – дивується Денис Рибачок. Він звертає увагу, що ця норма взагалі не була пропонована президентом.
Низка неочікуваних поправок стосується і діяльності Центральної виборчої комісії, констатують аналітики. Так, у громадянській мережі “Опора” акцентують на тому, що до політичних конфліктів може призвести пропозиція відмовляти у реєстрації “технічним” кандидатам та “клонам”, якщо вони вводять в оману виборців. Питання участі у виборах має вирішуватися за рахунок підвищення ефективності правоохоронних та судових органів, “а не шляхом наділення ЦВК і СБУ невластивими для них повноваженнями”, йдеться у заяві “Опори”.
Переселенці та місцеві вибори
Поряд з низкою змін, деякі пропозиції президента були абсолютно проігноровані, звертають увагу фахівці. Так, у новому законопроєкті не з’явилися норми щодо захисту виборчих прав людей з інвалідністю, на яких наполягав президент. Ба більше, деякі положення взагалі прибрали.
![Експерти критикують, що в новому законопроєкті не з'явилися норми щодо захисту виборчих прав людей з інвалідністю](https://i0.wp.com/www.dw.com/image/49684959_404.jpg?resize=572%2C321&ssl=1)
![Експерти критикують, що в новому законопроєкті не з'явилися норми щодо захисту виборчих прав людей з інвалідністю](https://i0.wp.com/www.dw.com/image/49684959_404.jpg?resize=572%2C321&ssl=1)
Експерти критикують, що в новому законопроєкті не з’явилися норми щодо захисту виборчих прав людей з інвалідністю
Зокрема, про титрування або переклад жестовою мовою передвиборної агітації в ЗМІ. “До нових пропозицій не включено заборону використовувати комерційну та соціальну рекламу в агітаційних цілях. У змінах до виборчого кодексу не передбачено розмежування прямого і непрямого підкупу виборців. Передвиборна агітація у друкованих та аудіовізуальних ЗМІ регулюється загально і не деталізовано, у порівнянні з попередньою редакцією”, – перелічують в “Опорі” інші виключені норми.
Водночас фахівці схвалюють те, що в новій редакції передбачено запровадження електронної подачі документів до ЦВК і ДРВ документів від виборців і кандидатів. Також у новому документі відновлюється право участі в місцевих виборах для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та трудових мігрантів, яким надали право змінювати виборчу адресу за спрощеною процедурою.
Самі ж місцеві вибори також мають проводити за оновленими правилами. Депутатів обласних і міських рад з населенням понад 90 тисяч пропонують обирати за пропорційною системою з відкритими регіональними партійними списками. Вибори депутатів районних, районних у містах, сільських, селищних рад відбуватимуться за мажоритарною системою у багатомандатних округах. Однак досі не зрозуміло, чи стосуватимуться нові норми прийдешніх місцевих виборів 2020-го року. Адже нові норми, згідно з кодексом, вступають в дію з дня втрати чинності законом України “Про місцеві вибори”. Коли і як це відбудеться – поки що невідомо.
Усі інші частини виборчого кодексу, відповідно до законопроєкту, набирають чинності з 1 січня 2020 року.