Ситуація із захворюванням на кір в Україні загострилася як ніколи. За інформацією Центру громадського здоров’я України протягом сьомого тижня 2019 року в Україні на кір захворіли 3 264 особи, з яких — 1 545 дорослих та 1 719 дітей. Зазначається, що найвищі показники захворюваності у регіонах, де найнижчий рівень охоплення плановою вакцинацією.
“Найвищі показники захворюваності — у Львівській, Рівненській та Вінницькій областях. Загалом із 28 грудня 2018 р. до 15 лютого 2019 р. на кір в Україні захворіли 21 355 людей — 9 304 дорослі та 12 051 дитина. Цього року померло вже вісім людей, серед яких дві дитини, у 2018 році – 16 людей”, – йдеться у повідомленні.
Варто відзначити, що за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я Україна опинилась на першій сходинці в рейтингу країн Європи за кількістю людей, які захворіли на кір у 2018 році. В Європі кількість хворих на кір за 2018 рік перевищила 82 тис. людей, що є найбільшим показником десятиліття. Частка України за кількістю хворих становить більше половини від цієї цифри – понад 53 тисячі. Другу сходинку в цьому сумному рейтингу займає Сербія, в якій захворіли 5076 людей, а показники у решті європейських країнах ще значно нижчі.
Щодо летальних випадків від кору, то в Європі у 2018 році померли 72 людини, з них 16 – в Україні. На думку фахівців ВООЗ, причиною такого спалаху хворобу в Україні є низький рівень вакцинації.
За словами в.о. міністра МОЗ України Уляни Супрун головними причинами спалахів кору в Україні є провали в державних закупівлях ліків і вакцин, які тривали роками; вплив антивакцинальної кампанії та відсутність бажання вакцинуватися у самих громадян.
Чиновниця запевняє, що в Україні досить комплексних вакцин проти кору, паротиту та краснухи, однак, рівень охоплення щепленнями низький. Супрун радить не вірити чуткам і вакцинуватися проти кору, тому що це єдиний захист від смертельної хвороби.
Водночас на фоні розгоряння епідемії кору посилилась дискусія вітчизняної медичної спільноти з чиновниками МОЗ щодо методів проведення вакцинації.
Зокрема , в зв’язку з анонсуванням відомства організації так званої «спецоперації» з вакцинації від кору на Львівщині.
Авторитетні фахівці -інфекціоністи разом з членами Комітету охорони здоров’я парламенту в середині минулого місяця звернулись до керівництва міністерства із застереженням проти проведення такої «спецоперації».
На засіданні Комітету відомий український інфекціоніст, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету Ольга Голубовська тоді відзначила:
У нас другий рік не припиняється епідемія спалаху кору. Спалах цього захворювання є безпрецедентним, тому що навіть старожили нашої медицини не пам’ятають такої кількості захворілих. Хворіють і гинуть діти до одного року, які не досягли навіть віку, визначеного для першого вакціонування. Інфікуються люди, які за всіма медичними канонами не повинні хворіти. Ситуація загострюється і на сьогоднішній день у нас абсолютно переповнені стаціонари.
Вакцинація, незважаючи на згаяний на її проведення час, безумовно необхідна, але проведення масових заходів по вакцинації, які заплановані МОЗом у Львівській області в період епідемічного спалаху захворюваності на грип, є величезним ризиком, – підкреслила Голубовська.
Тому що, по – перше, зауважила вона, при такій ситуації всі заходи повинні бути спрямовані не на концентрацію, а на роз’єднання людей.
По-друге, якщо хворітиме безліч людей інтеркурентними захворюваннями (випадково приєднані хвороби, що ускладнюють перебіг основного захворювання – ред.) , не будуть дотримані умови індивідуального захисту, так як при даній вакцинаціі вводяться три живих віруси. Через це не буде досягнуто основної мети – доведення до 95% відсотків імунізованих.
Адже вакцинація пацієнта ще не означає наявність у нього сформованого імунітету. Тому може зрости кількість вакцинасоційованих випадків цього захворювання, а можливо й серйозних наслідків, що в черговий раз підірве довіру до вакцинації і поховає нашу імунопрофілактику ще на кілька років. А найголовніше – усі витрачені зусилля і кошти не дадуть очікуваного від неї результату , – наголосила фахівець.
Тому в рекомендації НДІ епідеміології та гігієни України пропонувалося перенести масові заходи з вакцинації на більш пізній час після проходження сезону підвищеної захворюваності на грип.
Коментуючи звернення, голова Комітету Ольга Богомолець, додала , що Комітет також надішле відповідну інформацію до Кабінету міністрів, керівників адміністрацій областей та РНБО з попередженням про те, що вакцинація під час зафіксованої епідемії грипу несе значні додаткові ризики для здоров’я населення та можливого збільшення його смертності. На її думку такі плани МОЗ свідчили про невігластво , непрофесіоналізм, а можливо і бажання чиновників реалізувати вакцини в зв’язку зі збіганням терміну їх придатності.
Як відомо, звернення Комітету до Уряду і профільного міністерства залишилися без відповіді, ще більше загострюючи інформаційний дискурс проблеми.
В той же час в МОЗ пообіцяли «подумати» над оголошення епідемії кору і нещодавно без особливих пояснень заявили , що оголошувати її не будуть. “Ми не будемо оголошувати епідемію”, – сказала Супрун після засідання Кабінету міністрів 30 січня. Разом з тим, за її словами, важливо розширити доступність громадян до вакцин. Крім того, Супрун закликала всіх вакцинуватися, вкотре підкресливши безпеку вакцин.
На думку Ольги Голубовської, оголошення епідемії в даній ситуації і справді немає якогось сенсу.
Епідемія оголошується для того, щоб інтенсифікувати способи протидії її поширенню, спростити процедури закупівлі препаратів, дихального обладнання, завезти додаткову кількість вакцин.
Наскільки вже зрозуміло, нічого з цього ніхто робити не збирається, а працювати в осередках інфекції як це належить просто нікому. Тому сенсу з цієї точки зору в її оголошенні немає ніякого. Тобто можна її оголосити, а буде те ж саме .Після оголошення епідемії повинні робитися певні кроки. Якщо ці кроки ніхто не збирається робити, не знають як робити, ні з ким робити, тому що розвалена СЕС і фахівці розбіглися. Зараз в Україні елементарно не вистачає епідеміологів. Загальновідомо, що в осередках захворювань ніхто не працює. Хворі ображаються, а сімейний лікар не буде працювати в осередках на такому рівні, на якому працювали епідеміологи, в тому числі і з-за відсутності відповідних повноважень, – пояснила Голубовська.
Вона нагадала, що кір – неконтрольоване висококонтагіозне захворювання, яке має 100% сприйняття, тобто перехворіють всі, хто не має імунітету. Однак це захворювання має сезонну активність, яка до літа різко знижується, але до закінчення холодного сезону вона хвилеподібним плином буде розповзатися по Україні. До цього часу благополучними в сенсі захворюваності на кір були східні регіони, але зараз вже й там починає рости кількість інфікованих.
А так звану «спецоперацію» треба проводити не в тих регіонах, які вже практично «горять», а там, де захворюваність поки низька. В охопленому епідемією грипу регіоні не можна проводити вакцинацію. Зараз у Львові і області закриті на карантин понад 300 шкіл. А у людей( чиновників МОЗ – ред.) немає елементарного розуміння, здається, що вони взагалі нічого не знають і не хочуть прислуховуватися до фахових рекомендацій, – наголосила Голубовська.
На її думку, з огляду на те, що дорослим купити у нас вакцину зараз неможливо, Україна сьогодні являє собою справжню «корову вечірку». Як в довакцинальну еру. Хворі люди їздять в транспорті, сидять в чергах до сімейних лікарів. І навіть в МОЗ, в якому були щеплені місяць тому 100 співробітників, зараз спостерігається серйозний спалах захворювання на кір, де хворіють вже понад 20 осіб. Що чудово ілюструє, як в країні працює система протиінфекційного захисту. Характерно, що у нас не призначають комісії з розгляду результатів вакцинації навіть після летальних випадків. Отже чому так відбувається ніхто відповісти не може.
Щодо поточної ситуації, то навіть по київськими клінікам вже видно, що надходжень хворих стало менше, але це сезонне згортання, яке до весни будете ще помітніше, тобто – цілком природний спад, не пов’язаний із заходами МОЗу, – підсумувала фахівець.
Варто розглянути і вплив на розповсюдження кору антивакцинаторських настроїв в українському суспільстві.
На думку очільниці МОЗ Уляни Супрун, через такі настрої батьків, вони залишають без захисту своїх дітей.
За словами чиновниці, антинауковий рух проти вакцин став спільною проблемою для всього світу. А ВООЗ назвала відмову від вакцин — однією з найбільших глобальних загроз для здоров’я людей.
Поширені причини відмови від вакцинації серед батьків — деякі релігійні чи філософські переконання, недовіра до щеплень через багато міфів та поширення фейків про вакцинацію. Серед інших причин також є щось на кшталт, вакцинація — це теорія змови фармкомпаній чи схема контролю уряду за населенням, – пояснила вона.
Найгірше, що можна зробити у питаннях здоров’я — керуватися емоціями, а не критичним мисленням, фактами та здоровим глуздом. Фейки й антинаукова брехні — причини, чому батьки відмовляються щеплювати своїх дітей. Зокрема це дуже впливає на ситуацію з кором, яку ми маємо в Україні. Тому так важливо поширювати достовірну інформацію з перевірених джерел та вмикати критичне мислення, коли йдеться про вакцинацію, – наголошує Супрун.
В той же час скептики вакцинації наполягають на явному браку доказів покращення громадського здоров’я від її проведення, наводячи безліч фактів її негативного впливу на людський, а особливо дитячий організм, та спираючись на думку високоавторитетних фахівців світової медицини.
Зокрема, цитують висновки лауретів Нобелівської премії з фізіології та медицини 2008 року французських вірусологів професора Люка Монтаньє та Міжнародної премії з кансерології 1986 року професора Анрі Жуає, які на прес-конференції, організованої в зв’язку з агресивними спробами фарма-індустрії запровадити у Франції 11 обов’зкових щеплень, закликали відмовитись від цієї небезпечної для здоров’я французів ініціативи.
Тому що результати їх досліджень вказують на:
– зв’язок вакцинного “перевантаження” дитячого організму з Синдромом раптової дитячої смерті,
– важку довгострокову шкоду здоров’ю, що її завдає вакцинний алюмінієвий ад’ювант (автоімунні реакції, Альцгеймер, розсіяний склероз, тощо),
– повну відсутність логіки в щепленні немовлят від гепатиту Б,
– небезпеку вакцинації від кору-свинки-краснухи та її зв’язок з аутизмом.
І це лише один приклад виступу світових науковців проти вакцинації, тому важко погодитися з аргументами пані Супрун про «антинауковість» переконань супротивників щеплення.
До того ж в зарубіжних новинах нерідко з’являється інформація, яка ще більше підігріває скептичні настрої. Зокрема у відносно свіжій (26/10/2018) статті на сайті CDC – Центр контролю захворювань США про спалах кору в майже 100% вакцинованій Ізраїльській армії влітку 2017-го.
Батько чотирьох невакцинованих дітей на свій сторінці у Фейсбук, коментуючи цей випадок, зауважив: «Розписано все, чого не робиться в нас: епідеміологічне розслідування, виявлення контактів, аналізи захворілих, аналізи потенційно-інфікованих, аналіз штаму вірусу, тощо..»
Але мене найбільше зацікавив кінець першого абзацу розділу “Discussion”:
Я правильно розумію, що решта солдатів (крім отого primary з України з сумнівними довідками) були не просто 2-чі щеплені в Ізраїлі, а ще й мали високі (“захисні”?) титри антитіл, і все одно захворіли?, – запитує Захар Томілін.
Отже, все ж зважаючи на високу обізнаність та небайдужість українців до власного здоров’я, представникам МОЗу варто бути більш аргументованими і «прозорими» у проведенні вакцинації , а не послуговуватися банальними закликами та нагнітанням психологічної напруги.
На думку ж одного з інтернет – форумців, найкращою пропагандою було б озвучування реального відсотка ускладнень, смертей від щеплень і порівнювання цієї статистики зі смертю на дорогах, неякісного харчування, шкідливі звички і т.д. А не незграбні спроби приховати цю статистику, які множать недовіру.
До того ж проблема офіційно невизнаної, але фактичної епідемії кору вже перелилась у площину політичних дискусій, що на фоні передвиборчої президентської кампанії стала предметом піару деяких політичних сил, зокрема Радикальної партії.
І нові факти, які спливають в процесі цієї перепалки, ще більше «гріють» сумніви в гарантії якісної вакцинації в нинішніх українських умовах.
Зокрема нардеп від радикалів Ігор Мосійчук нещодавно звинуватив МОЗ і Супрун в тому , що вони привели в Україну міжнародну фармакологічну мафію.
Тут дехто волає, що Супрун поборола фармакологічну мафію. Якщо це правда, то хто ж тоді завіз в Україну 400 000 доз американської вакцини від кору непридатної для використання і арештованої американським (!!!) судом? Лікарі мені, щодо цієї вакцини прямо сказали, що краще хворіти ніж робити нею щеплення!, – написав Мосійчук на своїй сторінці у Фейсбук.
Якщо це правда, то чому в Україну масово ввозяться ліки іноземного виробництва термін придатності яких закінчується протягом місяця після їхнього ввезення?, – додав він.
На що в МОЗ миттєво опублікували «чесну відповідь», в якій вказувалось, що вакцина проти кору, паротиту і краснухи MMR-II виробництва США, придбана для України Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), якісна і ефективна. Тобто про арешти, заборону, непридатність цієї вакцини не йдеться. Також ця вакцина зареєстрована в Україні. Отже, тези депутата Радикальної партії – це популізм і відверта брехня.
З огляду на традиційну епатажність і схильність до необгрунтованого піару нардепа-радикала, можна було б не зважати на сказане, але й інші представники громадськості також вказують на існування такої заборони. Правду у цьому питанні мав би визначити вітчизняний суд, але… Хоча свіжі і цілком офіційні висновки Рахункової палати про нецільове використання коштів міжнародної допомоги МОЗом не додають довіри до його діяльності і в інших аспектах.
Досвідчені фахівці – інфекціоністи зауважують, що однією з особливостей нинішньої неконтрольованої ситуації з кором є те, що у великій кількості хворіють дорослі. Чому вони хворіють – питання складне і вимагає вивчення. Природно, бути готовим до такого стану справ дуже складно навіть розвиненим країнам (хоча, в принципі, там це неможливо, тому як інфекції завжди пов’язані з соціальними бідами), – зазначила в коментарі для Голос- Інфо Ольга Голубовська.
У нас ситуація зовсім особлива. З одного боку, так, епідемія виникла на тлі прогалин в вакцинації, але не вщухає вона кілька років тому, що в країні зруйнована система протиінфекційного захисту (я думаю, ми в цьому плані унікальні), ніхто не працює з контактними, хіба що «знайомі » доктора радять, що робити, але ці наші поради обмежуються вузьким колом людей, ми не можемо простежувати всіх контактних, які, наприклад, літали в літаку або їхали в поїзді з хворою людиною. Крім того, наші пацієнти розносять збудника по країні в зв’язку з відомими причинами, пов’язаними з обмеженим доступом до медичної допомоги, – пояснила фахівець.
Варто додати, що знаходячись на «передньому краї» боротьби з інфекцією, Голубовська, проаналізувавши нову інформацію про перебіг хвороби в нинішній епідемії, регулярно публікує в Фейсбук свої спостереження і поради іншим лікарям. Цікаво, чому не займаються цим у МОЗ?
Зважаючи, що проблема кору ніяк «не розсмоктується», в Комітеті з питань охорони здоров’я на своєму засіданні 5 лютого зробили ще одну спробу достукатися до владних органів для врегулювання епідемічної ситуації та стимулювання МОЗ до застосування протиепідемічних заходів.
Під час засідання голова Комітету Ольга .Богомолець звернула увагу, що високим вважається рівень захворюваності, якщо кількість хворих перевищує 10 на 100 тисяч населення, а в Україні в 2017 році зареєстровано 11,22 випадків на 100 тисяч населення, а в 2018 році – 125,47 випадків, тобто відбулося зростання у 11,13 разів.
Найвищий приріст захворюваності на кір спостерігався серед дітей віком від 10 до 17 років, а також серед дорослого населення.
Та за словами Ольги Голубовської, епідемію не оголошено, оскільки, згідно із законодавством, вона оголошується за поданням головного санітарного лікаря України, а зараз на даній посаді немає нікого.
При цьому, як повідомила Богомолець, в липні 2017 року Наказом Міністерства охорони здоров’я №763 був створений оперативний штаб МОЗ з реагування на ситуацію з поширення кору в Україні і Комітетом рік тому вже піднімалося питання невідповідності дій даного штабу і відсутності забезпечення неналежної вакцинації населення. Проте нічого за цей час не зроблено.
Отже враховуючи невтішну ситуацію , Комітет прийняв рішення: визнати протиепідемічні заходи, які вживаються Міністерством охорони здоров’я з метою ліквідації спалаху інфекції кору незадовільними і такими, що несуть небезпеку життю і здоров’ю українських громадян, а також безпеці держави; визнати роботу оперативного штабу МОЗ з реагування на ситуацію з поширення кору в Україні незадовільною; провести внутрішнє розслідування та визначити винних у незадовільній організації роботи штабу МОЗ щодо зупинки епідемії; звернутися до Президента України щодо необхідності негайного скликання засідання РНБО з розгляду питання щодо епідемії кору в Україні; звернутися до виконавчої гілки влади з проханням призначити головного санітарно-епідемічного лікаря або виконувача його обов’язків, а також розглянути доцільність оголошення епідемії кору та звернутися з вимогою негайно призначити Міністра охорони здоров’я; на основі даних науковців підготувати статистичні матеріали щодо захворюваності на кір в Україні.
Тут варто додати, що й взагалі останнім часом «рекорди українського дна» множаться як гриби після дощу. Та проблема захворюваності на кір у «найбіднішій» країні Європи є не найбільшою бідою. Зокрема, смертність від грипу в Україні на порядок вище.
Біда у тім, що в умовах недосконалої медичної реформи, яка розвалюючи «кривеньку качку» системи Семашко та поглиблюючи негативні тенденції, зокрема, поширень інфекційних захворювань , немає адекватної відповіді на існуючі загрози здоров’ю нації.
А Міністерство охорони здоров’я, оголошене флагманом змін в системі медобслуговування та підозрюване у численних порушеннях прав пацієнтів і закону, втратило довіру у населення. От і доводиться, наляканим кором батькам визначатися з вакцинацією своїх дітей на рівні «вірю – не вірю». І у її позитивні результати, і у змогу вітчизняного МОЗу її якісного проведення.
