П’ять років тому з’явилася гіпотеза про існування гіпотетичного великого світу за десятки мільйонів кілометрів від Сонця.
Про це повідомляється на сайті arXiv.
Чи може ефект гіпотетичної дев’ятої планети, яку астрономи шукають з 2016 року, бути спричиненим чорною дірою, яка заховалася на краю нашої Сонячної системи? Це питання поставили два науковці у своїй роботі.
П’ять років тому з’явилася гіпотеза про існування гіпотетичного великого світу за десятки мільйонів кілометрів від Сонця. Теоретично це могла бути дев’ята планета або так звана «планета X».
Вчені, які передбачили її існування, зробили свої висновки на основі дивних еліптичної форми орбіт близько 30 об’єктів за орбітою Нептуна (TNO).
Як виявилося, вони об’єднані таким чином, який би не міг виникнути випадково. Процес утворення Сонячної системи у відомій науці формі не може пояснити ці еліптичні орбіти. Саме тому з’явилася теорія про дев’яту планету, яка була б в десять разів більшою, ніж Земля. І ця планета впливає на об’єкти за орбітою Нептуна, змушуючи їхнім орбітам об’єднатися.
Однак, спроби знайти цю планету не принесли жодних результатів. І хоч певні дослідження зміцнили віру в існування масивного тіла на околицях Сонячної системи, деякі вчені виступили з альтернативними поясненнями, чому тіла там так дивно рухаються.
В останній такій роботі вчені Якуб Шольц з Дурхамського університету і Джеймс Анвін з Університету Іллінойсу вважають, що гіпотеза про існування дев’ятої планети вимагає зміни уявлень про формування планет. Однак, існує й інша потенційна причина, чому тіла за орбітою Нептуна рухаються так дивно. На них може впливати стародавня чорна діра, яка була сформована на початку існування Всесвіту. Її стримує гравітаційний вплив нашої Сонячної системи.
Якщо ця чорна діра справді існує, Шольц і Анвін вважають, що вона може бути оточена ореолом чорної матерії. Цей ореол теоретично простягається на тисячі кілометрів від центру чорної діри й випромінює гамма-промені у формі «нищівних сигналів», які формуються в результаті взаємодії між чорною матерією й антиматерією. Вчені можуть перевірити ці сигнали, щоб підтвердити чи спростувати гіпотезу про існування чорної діри.
