Як показало дослідження, спад коефіцієнту народжуваності поставив половину країн світу перед обличчям “бебі-кризи”.
Вчені констатують, що у світі відбувся значний спад кількості дітей, яких народжує за своє життя середньостатистична жінка.
Як показало дослідження, спад коефіцієнту народжуваності поставив половину країн світу перед обличчям “бебі-кризи” (англ. baby bust – явища, протилежного бебі-буму, тобто сплеску народжуваності – ред.), передає Бі-бі-сі. У цих країнах кількості новонароджених виявиться недостатньо для збереження поточної чисельності населення. Дослідники заявили, що отриманий результат виявився для них “великою несподіванкою”. Зокрема, дослідження проаналізувало тенденції в усіх країнах світу з 1950 по 2017 рік. Воно показало, що в 1950 році у кожної жінки за її життя народжувалися в середньому 4,7 дитини. У минулому році показник був удвічі нижче – 2,4. За цією цифрою ховається величезний розкид між країнами. Наприклад, коефіцієнт народжуваності в Нігері становить 7,1 дитини, тоді як на острові Кіпр на кожну жінку припадає лише одне народження. У Великобританії цей показник становить 1,7, що приблизно відповідає цифрам у більшості країн Західної Європи. Сумарний коефіцієнт народжуваності – це середнє число дітей, яких кожна жінка призводить на світ за все своє життя. Це не те ж саме, що рівень народжуваності – кількість новонароджених на тисячу осіб населення в окремо взятому році. Коли сумарний коефіцієнт народжуваності країни падає і залишається нижче рівня 2,1, то в кінці кінців чисельність її населення почне знижуватися (поріг для бебі-кризи значно вищий в країнах з високою дитячою смертністю). У 1950 році жодна країна не перебувала в подібному становищі.
Керівник Інституту показників і оцінки здоров’я при Вашингтонському університеті Крістофер Маррей сказав: “Ми досягли вододілу, за яким у половини країн сумарний коефіцієнт народжуваності нижчий ніж рівень простого відтворення населення. Якщо нічого не зміниться, чисельність населення в цих країнах буде скорочуватися”. “Це знаменний перехід. Це несподіванка навіть для людей на зразок мене. Думка про те, що це стосується половини країн світу, дуже здивує людей”, – додав він. Низький сумарний коефіцієнт народжуваності в основному спостерігається в економічно розвинених країнах. У їхньому числі більшість держав Європи, США, Південна Корея та Австралія.
Це не означає, що число жителів у цих країнах почало падати. Принаймні поки що цього не відбувається, оскільки чисельність населення складається з народжуваності, смертності і міграції. Щоб рівень народжуваності почав змінюватися, може знадобитися покоління. “Незабаром ми перейдемо до ситуації, коли країни почнуть боротися зі зниженням чисельності населення”, – зазначив професор Маррей. В половині країн як і раніше народжується достатньо дітей, щоб населення зростало, проте чим більше країн підвищує рівень свого економічного розвитку, тим менший там буде сумарний коефіцієнт народжуваності. 38-річна Рейчел Джейкобс з британського графства Кент народила свою єдину дочку сім років тому. “Раніше я була зосереджена на кар’єрі. Коли я була вагітна, я, як і раніше, була зосереджена на кар’єрі. Тепер я знаю, що наша сім’я виживе на гроші, які ми заробляємо, і буде мати при цьому можливість кожен рік їздити відпочивати. Якби у нас була ще одна дитина, відпочинок ми б вже не змогли собі дозволити. Я краще дам все найкраще нашій дочці, ніж стану матір’ю кількох дітей, яких ми тільки й зможемо, що нагодувати й одягти. Ми з моїм партнером думаємо і про майбутнє. Ми хочемо мати можливість підтримувати доньку фінансово, коли вона буде вчитися в університеті, та допомогти з купівлею житла. Я б не хотіла коли-небудь сказати їй, що вона не зможе піти на вечірку або дозволити собі новий светр на Різдво”, – розповіла жінка. Зниження числа народжень на одну жінку пов’язано з трьома ключовими чинниками: Зниження рівня дитячої смертності, через що жінки народжують менше Зростання доступу до контрацепції Більш високий рівень зайнятості і освіти серед жінок У багатьох сенсах зниження коефіцієнта народжуваності – це історія успіху. Без припливу мігрантів країни будуть стикатися зі старінням і скороченням населення. За словами директора Оксфордського інституту з вивчення старіння населення Джорджа Лісона, саме по собі це не погано, але всьому суспільству потрібно буде підготуватися до масштабних демографічних змін. Ось що він сказав: “Питання демографії впливають на будь-який аспект нашого життя. Подивіться у вікно на людей на вулицях, на будинки, на транспорт, на споживання – все це підпорядковано демографії”. “Те, до чого ми готуємося, визначається не тільки чисельністю населення, але і його віковою структурою, яка змінюється, причому настільки фундаментально, що ми ще до кінця не осмислили”, – сказав Лісон. Він вважає, що ринок праці має змінитися, так що сама думка вийти на пенсію в 68 років виявиться неспроможною. У доповіді говориться, що країни, яких це торкнеться, будуть змушені подумати про нарощування числа мігрантів (це пов’язано зі своїми власними проблемами) або стимулювання народжуваність (подібні заходи часто не досягають своєї мети). Автор дослідження Крістофер Маррей стверджує: “Якщо все буде йти своєю чергою, в майбутньому буде мало дітей і багато людей старших 65 років, і з таким положенням справ підтримувати себе світовому співтовариству буде вкрай важко. Подумайте, наскільки серйозними будуть соціальні та економічні наслідки для суспільства, в якому бабусь і дідусів більше, ніж онуків”. “Мені здається, це чудово розуміє Японія. Там знижується чисельність населення, але, як мені здається, багато країн Заходу ще не зіткнулися з цим, тому що низька народжуваність там компенсувалася міграцією. Але в масштабі всього світу міграція проблеми не вирішить”, – додав він. Є у зниження народжуваності і зворотний бік: цей процес може піти на користь довкіллю, враховуючи, як впливають на нього люди в даний час. З 1950 року Китай пережив величезний ріст населення: різкий ріст приблизно з півмільярда до 1,4 млрд осіб. Але і в цій країні відзначається проблема з коефіцієнтом народжуваності, який в 2017 році становив лише 1,5 дитини на жінку. Нещодавно країна відійшла від своєї знаменитої політики “Одна сім’я – одна дитина”. Причини, х яких розвиненим країнам потрібен коефіцієнт народжуваності не нижче 2,1, полягає ще й у тому, що не всі діти доживають до дорослого віку, а хлопчиків в середньому народжується трохи більше, ніж дівчаток. У Китаї ж, за статистикою, на 100 дівчаток народжується 117 хлопчиків, що вказує на “вкрай високу поширеність абортів за гендерною ознакою і навіть вбивств новонароджених”, пишуть автори дослідження. В такому випадку для збереження чисельності населення знадобиться ще більше новонароджених.
