Корупція продовжує лишатися головним ярмом на шиї української економіки. За даними Transparency International, Україна посідає 120 місце зі 180 країн в рейтингу сприйняття корупції за 2018 рік. За висновками ж дослідження Всеукраїнської Мережі Доброчесності та Комплаєнсу (UNIC) корупційних ризиків в державі з точки зору бізнесу, 82% респондентів вважають, що корупція в Україні щонайменше «дещо поширена», 61% – «дуже поширена», а дві третини з них назвали її фактором, що заважає веденню бізнесу.
“Найменш корумпованими підприємці вважають малий і середній бізнес, в той час як великий бізнес наближається до середини рейтингу. Найвище місце в цьому списку, на думку бізнесу, належить Верховній Раді”, – заявила керівниця Секретаріату UNIC Анна Герасимчук, презентуючи результати дослідження на прес-конференції «Корупційні ризики у діяльності органів влади: погляд бізнесу» 12 лютого в Києві.
Дослідження проводилося в листопаді-грудні 2018 року в рамках проекту “Зміцнення основ доброчесності у взаємовідносинах держави і бізнесу” за підтримки ПРО ООН в Україні та Міністерства закордонних справ Данії.
Під час нього було опитано 305 керівників підприємств та їх заступників, 54% з яких відзначили, що корупція і недоброчесна поведінка для народних обранців є “дуже характерна”, 13% – “дещо характерна”, 7% – інколи, 23% – не змогли відповісти і лише 2% висловили думку, що корупція в парламенті майже не поширена, а 1% навіть вважає її відсутньою.
У чільну п’ятірку найбільш корумпованих офіційних органів і сфер, за даними дослідження, увійшли також суди, для яких 43% опитаних вважають “дуже характерною” корупцію , митниця – 39%, Кабінет міністрів – 31%, а також великий бізнес – 31%.
“Це означає, що великий бізнес так чи інакше зростається з державними органами влади, так званими впливовими людьми”, – пояснила член виконавчого комітету UNIC, партнер юридичної фірми Arzinger Лана Сінічкіна.
Причому одна з найбільш недобросовісних практик з боку бізнесу – це підкуп співробітників своїх контрагентів або конкурентів, уточнила вона.
Для порівняння варто згадати минулорічні результати опитувань Робочої групи з питань протидії корупції Американської торговельної палати, відповідно до яких найбільш корумпованими установами в Україні вже кілька років поспіль є суди.
При цьому 38% респондентів вважають, що рівень корупції збільшився за останні два роки принаймні невеликою мірою. Водночас як 34% вважають, що її рівень незмінний. Частка представників бізнесу, яка відчуває, що рівень корупції знизився, становить 23%.
В якій мірі корупція та недоброчесна поведінка характерна для офіційних органів та сфер
Щодо корупційних практик у приватному бізнесі , то найчастіше, на думку опитаних,підприємства вдаються до підкупу співробітників своїх контрагентів чи конкурентів. На другому-третьому місці – «подвійна» бухгалтерія, в тому числі виплата зарплат у конвертах. В той же час, серед опитаних підприємств – членів UNIC, відсоток тих, хто вважає наведені явища поширеними, є значно меншим.
А найбільш ефективними в боротьбі з корупцією є ЗМІ, громадські організації і НАБУ, стверджують організатори дослідження, спираючись на думку підприємців.
Раазом з цим опитування продемонструвало, що представники приватного сектору не сприймають корупцію як першорядну перешкоду для ведення бізнесу. А найбільшими перешкодами респонденти найчастіше називали низьку купівельну спроможність населення і високі податки, про що згадали близько 70% опитаних.
Більшість респондентів (72%) впевнені, що корупція заважає вести бізнес. Цікаво, що в той же час переважна частина з них (56%) вважають, що в Україні можливо законно вести бізнес. Повністю заперечують таку можливість лише 8% респондентів.
Приблизно 40% респондентів вважають, що існує щонайменше декілька підприємств, які знаходяться під патронажем, фактичним контролем політиків, керівників міста, працівників правоохоронних органів, суддів тощо (близько половини в з них вважають, що такі підприємства досить поширені) Близько 60% респондентів переконаних в існуванні підприємств, які перебувають під патронажем впливових осіб, вважають, що такі підприємства мають величезні переваги перед іншими, ще 20% – несуттєві переваги.
60% респондентів заявили, що вони особисто ніколи не звертаються до впливових осіб задля безпроблемного ведення бізнесу , а 32% сказали, що роблять це лише у разі крайньої необхідності. Основні мотиви звернення до впливових осіб , на думку респондентів,це необхідність прискорити вирішення питання та випадки, коли проблеми не вдається вирішити іншим шляхом. Переважна більшість респондентів, які звертаються до впливових осіб, повідомили, що мають із такою особою чисто ділові стосунки. Варто зазначити, що визначені в цьому блоці «60%» виглядають малоймовірними, враховуючи загальновідомий рівень корупції в Україні.
“Однією з найчастіших причин звернення до впливових осіб є отримання дозволів та ліцензій. Тобто бізнес часто змушений вдаватися до цих практик, щоб мати можливість вести підприємницьку діяльність. Можливо, це пов’язано зі складністю і малозрозумілостю наших регуляторних процедур … Звертаються до “впливових осіб” і для вирішення конфліктів з тими ж конкурентами або контрагентами “, – пояснила член виконавчого комітету UNIC, партнер юридичної фірми Arzinger Лана Сінічкіна, коментуючи цю тенденцію.
Водночас 48% респондентів не змогли чітко відповісти на питання, хто найчастіше виступає в якості “впливової особи”, тоді як 21% назвали таким адвоката, 11% – співробітника органу виконавчої влади, 10% – депутата, по 9% – працівника органу місцевого самоврядування і співробітника податкової інспекції, адміністрації або міліції.
“Далеко не всі юристи на ринку працюють в юриспруденції, нерідко вони виступають у ролі “кур’єрів”. Звичайно, це не має нічого спільного з юридичною професією”, – розповіла Сінічкіна.
Цікаво, що більше 80% респондентів вказали на справедливість принаймні у більшості випадків (а здебільшого – абсолютно справедливе) для них особисто висловлювання «Я утримуюсь від того, щоб давати хабарі» . 75% з них не дають хабарі із принципових міркувань.
На думку більшості бізнесу населення ставиться до явища корупції негативно, проте не вважає себе спроможним змінити ситуацію, займає більш пасивну позицію, – прокоментувала один з результатів дослідження Ганна Герасимчук, голова Секретаріату UNIC.
Утім, згідно з опитуванням населення «Доброчесний бізнес: здобутки та можливості», яке було проведено UNIC в листопаді 2018 року, в суспільстві існує запит на доброчесність:населення підтримує ідею важливості репутації та доброчесності компаній принаймні на рівні декларацій. Двоє із трьох опитуваних були повністю згодні,а більше 80% — скоріше та повністю згодні з наступними висловлюваннями: «Для мене важливо купувати продукцію та послуги у виробника, який декларує високий рівень доброчесності», «Репутація і доброчесність компанії для мене настільки ж важливі, як ціна і якість».
Дослідження також виявило високу самооцінку представників бізнесу у власній обізнаності щодо антикорупційного законодавства . Вони більшою мірою вважають себе обізнаними (близько 80%), але більшість з них (66%) – поверхнево обізнані. Опитувані ж члени UNIC частіше вважають себе достатньо обізнаними щодо антикорупційного законодавства (23 з 32 респондентів, 72%).
У більшої частини представників бізнес- середовища антикорупційні закони викликають неоднозначне враження. Частка респондентів, які ставляться до антикорупційних законів позитивно, сягає 27%, а негативно – лише 11%.
Наші висновки вказують на конкретний взаємозв’язок між корупцією та поширенням здорової конкуренції. Український бізнес відзначає, що достатньо розповсюдженим явленням є патронаж, фактичний контроль підприємств політиками та іншими представниками органів державної влади, при цьому, такі підприємства мають великі переваги у бізнесі. Більше того, серед найпоширеніших незаконних практик серед підприємств була відмічена, так звана, комерційна корупція – тобто підкуп співробітників контрагентів або конкурентів (т.з. відкат). Великий бізнес опинився серед лідерів-корупціонерів, – підтвердила свої попередні висновки Лана Сінічкіна, завершуючи презентацію даних опитування.
Але при цьому бізнес, особливо великий, вже починає розуміти вартість внутрішньої корупції. Починає підраховувати, скільки грошей його співробітники виводять з бізнесу. Замовляють внутрішнє розслідування, яке визначає прогалини в бізнес-процесах, що дозволяють витікати грошей через” відкати “, зловживання з боку власних співробітників . Як правило, мова йде про недобросовісних домовленостях з контрагентами, завищення цін на продукцію або послуги, які купує підприємство або непроведення необхідного тендеру і вибір контр Гента через недобросовісні домовленості , – пояснила
Дуже цінно, що до загального збільшення досліджень корупції в Україні, долучається і бізнес-середовище. Погляди бізнесу та населення щодо сильного поширення корупції збігаються. Проте бізнес має менш низьку толерантність та більш високу готовність протидіяти їй, ніж пересічні українці. Підприємці бачать, як подолання корупції зможе принести користь саме їм. Розуміння такої користі для самих себе найбільш спонукає співвітчизників до антикорупційних активностей. Це показує потенціал долучення бізнесу до інформаційних кампаній з виховання нульової толерантності до корупції у громадян, – відзначив в свою чергу один із учасників прес-конференції експерт з аналізу політики Transparency International Україна, Олександр Калітенко.
Що ж до загальної ситуації з корупцією в Україні, то за минулорічними висновками опитування бізнес – середовища, проведеного Американською торговою палатою, переважна більшість опитаних вказали, що зростання показників рівня корупції погіршує ведення бізнесу і повертає Україну до ситуації 2014 року.
На думку багатьох експертів, у перші роки після Революції гідності багато чиновників просто боялися і в певних ситуаціях не робили того, що роблять зараз. Сьогоднішню ж ситуацію можна порівняти із загостренням хвороби. Зараз ніхто з чиновників не відчуває себе в безпеці.До того ж на найближчих виборах цілком можливе перезавантаження влади.
Тому багато хто з них намагаються «хапнути», як в останній день. Це стосується в особливо великій мірі суддів. Адже багато з них вже розуміють, що можуть не пройти конкурс. Звичайно, така ситуація не обіцяє зменшення корупції в найближчому майбутньому. Залишається сподіватися лише на «перезавантаження».
