Велика Палата Верховного Суду України ухвалила рішення про визнання протиправною відмову у видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки. Про це йдеться в повідомленні на сайті суду, передає “Європейська правда”.
Велика Палата ВСУ 19 вересня розглянула апеляційну скаргу громадян Наталії Дегтяр, Бориса Ференса і Лідії Ференс на рішення Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року в зразковій справі за позовом Дегтяр до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області.
Позивачка звернулася до суду з позовом, заперечуючи проти виготовлення паспорта громадянина України у формі картки з безконтактним електронним носієм, який міститиме її персональні дані.
Звернення до суду позивачка мотивувала своїми релігійними переконаннями. Парафіянка Української православної церкви Московського патріархату вважає принизливим присвоєння людині ідентифікує номери, який, на її думку, є аналогом імені, а також нанесення штрих-коду на документ, що засвідчує особу.
Як повідомляє Судово-юридична газета, представники позивачки заявили, що держава, зобов’язуючи громадян отримувати біометричні паспорти, обмежує в правах певну категорію осіб, зокрема, віруючих.
“Номери привласнюють невпізнаним трупам, в’язням концтаборів і злочинцям і нас, фактично прирівнюють до цих категорій осіб. Тільки фашисти привласнювали людям номера. Дії Державної міграційної служби схожі на ті, які були засуджені Нюрнберзьким трибуналом”, – заявив представник апелянта.
“Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі, частково задовольнивши позовні вимоги та зобов’язавши Коростенський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати позивачці паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ”, – йдеться у повідомленні суду.
У рішенні суд зазначив, що впровадження новітніх технологій не повинно бути безальтернативним і примусовим.
“Реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних. Їх обробка має здійснюватися, як і раніше, в межах та на підставі тих законів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянами та державою”, – заявив суд.
