Від порушень прав людини в анексованому Криму до підтримки тероризму – перелік претензій та позовів Києва проти Москви збільшується.
Цього тижня український президент Петро Порошенко оголосив в ефірі телеканалу ICTV, що Україна готуватиме позов до Міжнародного суду Організації Об’єднаних Націй (ООН) через агресію Росії у Керченській протоці. Таким чином до низки позовів, які офіційний Київ висуває проти Кремля, незабаром додасться ще одна справа. DW нагадує про найважливіші юридичні суперечки між Україною та Росією.
Права людини
Найбільша кількість позовів України проти РФ була подана до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Зараз позови Києва через порушення прав людини на окупованих Росією територіях об’єднані у два великих провадження – по Криму та по Донбасу.
Також ЄСПЛ розглядає окремий позов щодо незаконного вивезення дітей з окупованої частини Донбасу до Росії та поданий у серпні цього року позов через українських політв’язнів, що утримуються на території анексованого Криму та РФ. В українському міністерстві юстиції очікують, що розгляд першої за хронологією справи щодо комплексного порушення прав людини в Криму розпочнеться в Страсбурзі не раніше кінця цього року або навіть початку наступного.
Захоплення українських військових моряків у районі Керченської протоки також стало приводом для звернення України до ЄСПЛ. Україна домагається негайного звільнення українських моряків. У відповідь на заяву уряду України суд зобов’язав Росію повідомити про місцезнаходження та стан військових, забезпечити пораненим лікування.
Тероризм та дискримінація
Міжнародний суд ООН у Гаазі розглядає український позов проти Росії щодо порушення конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Українська сторона закидає Росії порушення цих конвенцій під час анексії Криму та агресії на Донбасі.
Позов подали ще в січні 2017 року, а вже в квітні суд запровадив тимчасові заходи щодо Росії в межах другої частини цього позову: Кремль зобов’язали утриматись від порушення прав кримських татар та забезпечити право на навчання українською мовою в Криму. Тепер Україна працює над доведенням звинувачень по суті. У червні 2018 року українська сторона надала свої докази у вигляді відповідного меморандуму. Він “важить близько 90 кілограмів, складається з 17500 сторінок тексту і міститься в 29 томах”, розповів про документ у день подання міністр закордонних справ України Павло Клімкін. За оцінками українського МЗС, розгляд справи може тривати ще кілька років.
“Морські” справи
Окрім Міжнародного суду ООН, позовами України проти РФ в Гаазі займається і Постійна палата третейського суду (ППТС). Одне із звинувачень стосується порушення Москвою Конвенції ООН з морського права. Україна ініціювала відповідне арбітражне провадження ще у вересні 2016 року, а в лютому цього року Україна подала до арбітражу меморандум, у якому вказує на порушення Росією суверенних прав Києва в Чорному і Азовському морях та в Керченській протоці, включно з незаконним видобутком ресурсів на морському шельфі та блокадою проходу суден в українські порти через протоку під приводом будівництва Керченського мосту. Представниця України в цій справі та заступниця міністра закордонних справ з питань євроінтеграції Олена Зеркаль розраховує, що перше рішення за позовом можна очікувати в 2019 році, а слухання справи по суті можуть відбутися в 2021 році.
Воєнні злочини
Також у Гаазі розглядається ще одна важлива для України справа. Міжнародний кримінальний суд, більш відомий під назвою Гаазький трибунал, що опікується воєнними злочинами та злочинами проти людяності, з квітня 2014 року розглядає справу “Ситуація в Україні”, яка стосується трьох питань: вбивств на Майдані, а також ситуації у Криму та на Донбасі. Спеціально для цього Київ у вересні 2015 року визнав юрисдикцію цього суду щодо злочинів проти людяності і воєнних злочинів, вчинених з моменту початку російської агресії. У щорічній доповіді прокурорки суду Фати Бенсуди, оприлюдненій у грудні 2017 року, йдеться про те, що суд може кваліфікувати бойові дії на Донбасі як міжнародний збройний конфлікт, а після 20 лютого 2014 року на сході України зафіксовано понад 1200 випадків можливого скоєння злочинів. Раніше, 14 листопада 2016 року, Бенсуда вже прирівняла ситуацію в анексованому Криму до міжнародного збройного конфлікту між Україною та Росією. Через два дні після публікації цього звіту, 16 листопада 2016 року, російський президент видав розпорядження про вихід РФ з-під юрисдикції Міжнародного кримінального суду.
Корпоративний інтерес
Найбільш успішними у юридичному протистоянні з Росією є українські державні компанії. Так, національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” вже дістала перемогу в Стокгольмському арбітражі, внаслідок якої російський “Газпромом” буде змушений виплатити “Нафтогазу” 2,56 мільярда доларів. Крім того, у жовтні 2016 року “Нафтогаз” та шість компаній, що входять до його групи, подали до Постійної палати Третейського суду позов через захоплення Росією їхнього майна під час анексії Криму. За словами комерційного директора “Нафтогазу” Юрія Вітренка, сума позову разом з відсотками становить близько семи мільярдів доларів, а рішення може бути винесене вже до кінця поточного року. Перемогу на процесі проти Росії отримав нещодавно і “Ощадбанк”. 26 листопада стало відомо, що арбітражний трибунал у Парижі присудив українському державному банку 1,3 мільярда доларів компенсації за втрати майна та бізнесу внаслідок анексії Криму.
