Нова політична реальність з чіткими ознаками проросійського реваншу бадьоро крокує містами і селами України. Після ефективного «степбеку» у Харкові, де так і не виполотий «промосковський бур’ян» домігся перейменування проспекту Петра Григоренка на «побєдоносного маршала Жукова», реваншистська тенденція докотилась і до столиці.
Окружний адміністративний суд Києва 25 червня, відчувши нарешті сприятливий момент, скасував рішення Київської міської ради щодо перейменування проспектів Степана Бандери і Романа Шухевича.
І хоча це не означає, що вже від завтра таблички на будинках цих вулиць будуть замінені, проміжна перемога однієї зі сторін у судовій битві, яка триває вже три роки, отримана.
Не стримали відвертих радощів з приводу вказаного судового рішення в “Інституті правової політики і соціального захисту імені Ірини Бережної”, одному з позивачів до КМДА з цього питання. “Все тільки починається! Московському проспекту – бути! Проспекту Миколи Ватутіна – бути! Фашисти – пішли геть із Києва!” – йдеться у дописі на сторінці організації, якою керує мати загиблої регіоналки, відома відвертими проросійськими поглядами Олена Бережна.
Та вочевидь трохи завчасно. Реагуючи на рішення суду, мер столиці Віталій Кличко заявив: “Реваншу не буде! По-перше: ми готуємо апеляцію на рішення Окружного адмінсуду Києва, що скасував рішення Київради про перейменування двох проспектів на честь Степана Бандери та Романа Шухевича”.
“І, по-друге: на наступній сесії Київради ми, за процедурою, ще раз ухвалимо рішення про відповідне перейменування радянських проспектів”, – пообіцяв він.
Нагадаємо, що процес перейменування проспектів у Києві почався у 2016 році, коли 7 липня 2016 року Київрада перейменувала Московський проспект на проспект Степана Бандери.
У серпні того ж року дві громадські організації “Антифашистська правозахисна ліга” та “Єврейська правозахисна група” подали до суду на це рішення.
Обидві ці організації засновані екс-депутаткою від Партії регіонів Іриною Бережною (загинула в аварії у серпні 2017 року), її матір’ю Оленою Бережною, а також її громадянським чоловіком Борисом Фуксманом.
У своєму позові вони також просили суд заборонити Київраді перейменовувати проспект Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича.
1 червня 2017 року київські депутати за це перейменування все ж проголосували.
Але за кілька днів Окружний адмінсуд Києва видав ухвалу, якою заборонив публікувати (тобто, робити чинним) рішення про проспект Шухевича до завершення судового розгляду по обох проспектах.
З того часу Київрада з одного боку та “Антифашистська правозахисна ліга” і “Єврейська правозахисна група” з іншого судяться про те, чи законними є перейменування.
Через це до останнього часу існує невизначеність, чи зрештою став проспект Ватутіна проспектом Шухевича.
Варто зазначити , що за три роки судів обидва табори зміцнилася союзниками.
До противників перейменування приєдналися кілька організації, що позиціонують себе як “ветеранські”: “Ветерани праці – діти війни” та “Київська міська організація ветеранів України”, а також “Інститут правової політики і соціального захисту імені Ірини Бережної” (який очолює Олена Бережна).
А відповідача, яким є Київрада, на процесі підтримали партія “Свобода”, Інститут національної пам’яті (обоє – як ініціатори перейменувань), а також громадська організація “Мистецький центр “Локація”.
У своєму позові “Антифашистська правозахисна ліга” та “Єврейська правозахисна група” кажуть, що перейменування проспектів на честь Бандери і Шухевича загрожує та порушує “права, свободи та інтереси позивачів”.
“Перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери, а проспекту Ватутіна на проспект Шухевича викликали зайву суспільну напругу і супротив громадянського суспільства”, – йдеться у їхньому позові.
“Зокрема, електронна петиція “Не допустить переименования Московского проспекта в проспект имени Степана Бандеры и присвоить ему нейтральное название” набрала більше 10 тис. голосів”, – аргументують противники перейменування.
Вони також висловили сумніви у тому, чи правильно було проведене електронне обговорення.
Водночас адвокат Дмитро Біловчук, який захищає в суді рішення депутатського корпусу столиці, каже , що вони неодноразово запитували в опонентів, які саме права і свободи порушує поява проспектів Бандери і Шухевича в Києві, однак конкретної відповіді так і не отримали.
“Вони кажуть, що захищають інтереси людей, які об’єдналися у відповідні громадські організації”, – пояснив адвокат.
Олена Бережна, яка після смерті дочки стала головною ініціаторкою боротьби проти перейменування Бандери-Шухевича, відома своєю активною проросійською та прорадянською позицією, наполягає, що бореться за збереження історичної пам’яті в Києві. Питання лише в тому, які історичні принципи і на чию користь відстоює пані Олена.
Зокрема, цього року на 9 травня вона організовувала акцію “Ніхто не забутий, ніщо не забуте” (аналог російського “Безсмертного полку”) і була затримана поліцією “за порушення громадського порядку” – а саме, через футболку з “георгіївською стрічкою”.
Бережна стверджує, що Інститут національної пам’яті, який ініціював перейменування, “надавав інформацію, що не заснована на історичних фактах”, а самі Бандера і Шухевич були “поплічниками нацистів”.
В Інституті національної пам’яті ж наполягають, що і Роман Шухевич, і Степан Бандера боролися за незалежність України та не можуть вважатися пособниками Третього Рейху.
Отже 25 червня Окружний адмінсуд Києва скасував рішення Київради про перейменування обох проспектів.
При цьому, за словами адвоката Дмитра Біловчука, повний текст судового рішення сторона захисту так і не побачила.
“Тому підстави такого рішення невідомі”, – каже юрист, і додає, що поки що можна робити припущення, на основі чого суд вирішив скасувати перейменування.
У своїй промові під час виголошення рішення суддя Олеся Чудак лише відзначила, що вимоги позивачів були задоволені частково.
Лише пізніше у прес-службі пояснили – рішення про перейменування скасували через процедурні порушення та через «погане обґрунтування».
“Також судом при розгляді зазначеної справи прийнято до уваги значний суспільний інтерес, який відображений і в петиціях проти перейменування, чого не було враховано КМР під час вчинення дій щодо зміни назви проспектів”, – поідомили у суді.
Разом з тим, як заявив у коментарі BBC News Україна адвокат Дмитро Біловчук, до розгляду апеляції це рішення суду ще не вступило у силу, а тому проспект Бандери залишається проспектом Бандери. Зараз сторона захисту перейменувань очікує на повний текст рішення суду й готує апеляцію. За словами Біловчука, текст має з’явитися протягом десяти днів.
Так само залишається і невизначеність навколо назви проспекту Шухевича-Ватутіна.
В свою чергу директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович повідомив ,що ознайомитися з повним рішенням суду можна буде за п’ять днів.
“Ще одна спроба реваншу. Тепер у Києві”, – написав В’ятрович у своєму Facebook, нагадуючи про недавнє рішення Харківської міської ради повернути одному з центральних проспектів назву на честь іншого радянського воєначальника Георгія Жукова.
“Повний текст з мотивацією буде за 5 днів. Отримаємо повний текст, будемо подавати апеляцію”, – заявив Володимир В’ятрович.
До речі , депутат Київської міської ради, голова фракції ВО «Свобода» Юрій Сиротюк назвав ім’я судді, яка 25 червня ухвалила рішення в справі про перейменування проспектів Степана Бандери та Романа Шухевича, прокоментувавши її заслуги за президентства Януковича.
«І знову Окружний адмінсуд міста Києва.
Суддя Чудак Олеся Миколаївна, до речі, суддя, що переслідувала майданівців, відмінила рішення Київради щодо перейменування проспектів Степана Бандери і Романа Шухевича у Києві. У позивачів, російської агентури на чолі з гаспажой Бєрєжной була «нульова правова позиція», тому суддя до останнього затягувала винесення чергового ганебного рішення.
Але як би не чудив Адмінсуд, проспектам Бандери і Шухевича у Києві бути! Попереду Апеляція, а якщо потрібно – і Верховний Суд. Ми не дамо нікому зневажати наших героїв!», – написав депутат Київради на своїй сторінці у Facebook.
Одіозне рішення суду викликало хвилю обурень у соцмережах як серед експертів, так і тисяч небайдужих українців.
“Нові обличчя” мовчать, коли старі судді повертають “нові” назви на честь Москви і Ватутіна київським вулицям. Бандера і Шухевич- українські герої, які боролися за волю України. Так, Україна різна. Так, українці – жертви імперської пропаганди. І так- Бандера і Шухевич припускалися помилок. Але вони – українські герої”, – написав у Facebook голова комітету ВР з питань культури та духовності Микола Княжицький.
“Бандері та Шухевичу бути на карті Києва! Реванш – це не тільки знищення Медведчуком журналістики, але й подібні псевдозаконні рішення”, – прокоментував рішення суду журналіст Вахтанг Кіпіані.
“73% виборців співають Яблочко і танцюють Комаринського. І хай тепер скажуть, що винен Порошенко. Хоча скажуть… Цим назвам (проспекти Шухевича та Бандери ) у Києві щонайменше 2 роки”, – коментує письменник Андрій Кокотюха.
Ще категоричніше висловлюються рядові дописувачі. Один з них, Сергій Марченко, реагуючи на рішення суду, охарактеризував і, очевидні вже багатьом, справжні причини розгортання реваншу:
«Окружний адмінсуд Києва скасував рішення Київради про перейменування проспектів Бандери і Шухевича. Тепер в Києві знову є Московський проспект. І так, звичайно ж, це ніяк не пов’язано з тим, що вибори виграв Коломойський. Це просто «так збіглося».
Зелефани ж цього тупо не помічають і досі продовжують у всьому звинувачувати Порошенко. І Саакашвілі він з виборів зняв, і Росію в ПАРЄ повернув, і, коли в кінці року бюджет не зійдеться – винен знову буде Порошенко.
Правда ж в тому, що при всіх промахах, які допустив Порошенко, мерзоти при ньому сиділи тихо і не висовувалися. А зараз вони тупо полізли з усіх щілин. І не пов’язати це з президентством Коломойського у мене не виходить ніяк», – резюмує дописувач.
Інший , на ім’я Михайло Ведмідь , звертає увагу, що «Важливі не слова… і навіть не окремі дії… а вектор розвитку…
Так от сьогодні контрольований “бабушкой” Окружной адмінсуд Києва скасував перейменування проспектів Бандери та Шухевича…
А Конституційний суд зрозумів, що тепер “народ хоче” скасування норми про тримання під вартою підозрюваних в тероризмі (тобто сепарів)…
Вектор розвитку судочинства та нової адміністрації загалом вимальовується доволі чітко»…
Між іншим в результаті опитування на сайті OBOZREVATEL, участь у якому взяли понад 23,3 тисяч респондентів 40 % з них заявили, що судове скасування перейменування двох проспектів Києва на честь лідерів ОУН-УПА Степана Бандери та Романа Шухевича варто оскаржити.
Другою за популярністю відповіддю (29%) стала фраза: “Це тільки початок! Реванш почався!”
Трохи менше українців (21%) навпаки підтримали повернення проспектам попередніх назв. “Ура! Нічого переписувати історію!” – відповіли користувачі.
Найменша кількість респондентів (10%) відповіли: “Мені все одно, це не найважливіше питання в країні”.
Один з народних депутатів проаналізував такі і подібні їм рішення українських судів у більш широкому політичному контексті. В своєму дописі на Facebook Сергій Висоцький попереджає:
Скасування проспектів Бандери та Шухевича судом – це тільки предтеча тому, що гряде.
Поки портнови із богдани не мають усієї повноти влади, вони використовують суди. Але по справжньому розвернуться після парламентських виборів.
Українські символи та імена – це те до чого вони можуть дотягнутися вже зараз. Насправді це тільки початок демонтажу саме української держави та відновлення держави малоросійської.
Причин для цього є декілька. Перша ірраціональна – наш новий президент людина радянська. Можно скільки завгодно казати про політичне позиціонування, баланс виборців із різних регіонів і таке інше. Але підсвідомо людина будує навколо себе комфортний світ.
Я не стверджую, що Зеленський сидить і тисне невидиму кнопку, яка контролює Окружний адміністративний суд. Але йому 100% комфортніше жити в денаціоналізованому просторі. Без усіх цих дискомфортних питань національної пам`яті, ідентичності, історичної політики, мовної політики та іншого глибинного державного фундаменту. І цією сліпою плямою Зеленського, розуміючи його підсвідомі бажання, вже користуються спритні пацани, які діють раціонально. Той же Портнов, Богдан та інші пасажири рейсів з Москви та Женеви.
Завдання в них різне за суттю, але одне за наслідками. Для Богдана – це капіталізація держави в інтересах обмеженого кола осіб.
У колективного «Портнова» та «Медведчука» імя яким легіон завдання інше – асиміляція та пацифікація українців на виконання кремлівського замовлення. І Бандера із Шухевичем – тільки початок. З-під нас вибивають стілець антиросійського опору та національної боротьби, але мотузка ще не затягнулася на шиї. Зараз ми якраз знаходимося у миті зависання перед падінням у зашморг. Далі розпочнеться атака на учасників «Революції гідності», армію та добровольців. Судові процеси проти тих, хто обороняв країну 5 років. Із українського військового будуть намагатися зробити вбивцю мирних людей.
Думаєте це апокаліптичний сценарій? Може й так. Але правління Януковича також починалося із атаки на Конституцію та Бандеру. І мало хто бачив у тому передвісник масових протестів, революції та війни…, – застерігає Висоцький.
