1 листопада Ангела Меркель приїжджає до України, аби зустрітися з Петром Порошенком, Володимиром Гройсманом, головами парламентських фракцій і студентами. Востаннє вона відвідувала Київ у лютому 2015 року. Чого очікувати від її візиту?
“Рутинний візит”
“Це буде рутинний візит, звичайні консультації між Меркель, Порошенком та Гройсманом. Найважливішими питаннями буде ситуація на Донбасі та виконання Мінських угод, особливо перетин кордону, обмін в’язнями. Інше велике питання – це спір навколо Азовського моря й аргументи України на свій захист у Гаазі”, – пояснює в коментарі BBC News Україна Гюстав Грессель, експерт Європейської ради з міжнародних відносин.
Перший заступник директора Центру “Нова Європа” Сергій Солодкий зауважує: важливо, що зустріч на такому рівні відбувається, “попри ту дискредитаційну кампанію, яку проводить Росія проти України, попри розчарування непослідовними діями української влади”, яке відчувають в офіційному Берліні.
Й українські, й німецькі дипломатичні джерела наголошували журналістам, що не варто очікувати від цієї зустрічі жодних проривів чи великих домовленостей. Втім, є щонайменше дві теми, в яких “звірка годинників” саме зараз є важливою.
По-перше, це перспективи формування миротворчої місії для Донбасу. По-друге, питання правового статусу Азовського моря та затримання російськими прикордонниками суден, які прямують там до українських портів. У квітні цього року український президент та німецька канцлерка зустрічалися в Берліні. Після тих перемовин Меркель зауважила: “Ми дуже ґрунтовно обговорили те, що й далі хочемо розглядати проект миротворців на базі ООН”.
Чому Порошенко їде до Німеччини?
Потім у серпні Ангела Меркель понад три години розмовляла віч-на-віч із Володимиром Путіним у резиденції німецького уряду в замку Мезеберґ. Після цього вона поінформувала Петра Порошенка, що саме вони обговорювали в стосунку до України. Скоріше за все, в німецькому замку, поміж іншого, говорили й про миротворців для Донбасу.
Для Росії принципово було б, аби миротворці розташувалися лише на лінії розмежування, а не на всій неконтрольованій Україною території, та аж ніяк не на російсько-українському кордоні, принаймні на початковому етапі направлення миротворців. Втім, як зауважує Гюстав Грессель, в офісі канцлерки та німецькому МЗС засвоїли уроки “поетапної реалізації” Мінських угод.
Якщо уявити, що щодо миротворців теж будуть досягнуті схожі “розбиті на етапи” компроміси, то існує висока ймовірність того, що все забуксує на першому з них, зазначає експерт.
Шанс заручитися підтримкою на Азові
Новою темою у двосторонніх перемовинах на найвищому рівні буде ситуація в Азовському морі та Керченській протоці. За інформацією джерел BBC News України, близьких до німецького МЗС, там нині опрацьовують офіційну позицію Німеччини з цього питання.
І питання в тому, чи офіційний Берлін розглядатиме Азовське море як внутрішнє море двох країн. У його акваторії Росія не має права обмежувати свободу судноплавства, затримуючи комерційні судна на шляху до українських портів. Україна подала позов проти Росії до третейського суду в Гаазі щодо порушень міжнародного морського права.
Чи захоплює Росія Азовське море?
Гіпотетично вона могла б долучати до таких позовів у міжнародних інстанціях заяви інших держав, що визнаватимуть порушення її суверенних прав, зауважує Гюстав Грессель. І нині є всі шанси отримати таку підтримку з боку Німеччини. Тож, що чіткішою та послідовнішою буде офіційна позиція України, то легше буде Німеччині почути й прийняти її аргументи. Зокрема, за словами експертів, важливо визначитися, варто чи ні денонсувати Договір від 2003 року між Росією та Україною про співробітництво у використанні Азовського моря й Керченської протоки. Заступниця українського міністра закордонних справ Олена Зеркаль, яка опікується цим питанням, заявила, що про денонсацію угоди з РФ по Азовському морю “не може й бути мови”:
“Це дасть можливість РФ заявити про територіальний спір. Для нас це безпекове питання, тому використовуємо наявні інструменти, щоб урегулювати це питання”, – наголосила вона.
Леонід Осаволюк, надзвичайний і повноважний посланник України, представник із договірно-правового оформлення державного кордону України у 2010-2016 роках вважає, що досі зрозумілої для міжнародних партнерів позиції український уряд не має. “У нас сьогодні “каша” в головах щодо питання Азовського моря практично в кожному відомстві. Президент України наполягає, що російські прикордонні кораблі незаконно затримують українські судна та судна третіх країн, а деякі чиновники МЗС кажуть, що Росія нічого не порушує”, – каже дипломат.
Як він пояснює, за договором 2003 року Азовське море є внутрішніми водами і України, і Росії. За відсутності визначеного державного кордону, вони розмежовуються серединною лінією, яка таки була розрахована. Якщо Україна вирішить розірвати ці домовленості, то їй потрібно ухвалювати власне законодавство про внутрішнє море, територіальне море, прилеглу зону та виключну економічну зону.
“Північний потік-2” – неминучість
На цих перемовинах у Києві Меркель та Порошенко також мають обговорити наслідки для України будівництва газогону “Північний потік-2”, який до німецького Ґрайсфвальда прокладає “Газпром”. У консорціум інвесторів цього проекту входять німецькі енергокомпанії Uniper, BASF, французька Engie, австрійська OMV та британсько-нідерландська Shell. Українській стороні доведеться прийняти неминучість його запуску.
У “Газпромі” обіцяють, що перші мільйони кубометрів блакитного палива почнуть транспортувати ним у січні 2020 року. Паралельно з цим обсяги транзиту через українську ГТС скорочуватимуться, а доходи падатимуть. Нині німецький уряд, що дозволив будівнцитво “Північного потоку-2”, шукає компроміс із Росією щодо збереження транзиту через Україну. І це також може бути предметом переговорів у Києві. Один із можливих варіантів, який обговорюють у Берліні, – створення міжнародного консорціуму для модернізації української ГТС та гарантування Росією мінімального обсягу транзиту газу Україною.
З української столиці Ангела Меркель поїде до польської. Тамтешня влада категорично не приймає “Північний потік-2”, вважаючи, що він підриває основи енергетичної безпеки Євросоюзу. Але перед тим, як вирушати туди, де її чекатиме важка розмова, в Києві канцлерка має ще відвідати меморіал Героям Небесної сотні, повідомляє її офіс.
Хоча в українській столиці розмови теж будуть нелегкими.
