Вадим Сапеску, «Одеса», 1984 р.н.
Загинув 2-го березня, в результаті поранення від кулі снайпера. У нього залишились мати, дві сестри, дружина й син.
Владислав Козченко, 1997 р.н.
Загинув 6 березня від кулі снайпера. У нього залишились бабуся, дідусь, мати, кохана дівчина.
Іван Рященко, «Скіф», 1983 р.н.
Загинув за 9 днів до демобілізації від кулеметної кулі, яка влучила Івану у скроню. У нього залишились батько, дружина та троє синів.
Юрій Луговськой, «Баррет», 1994 р.н.
Загинув 9 березня від снайперської кулі. У нього залишилась мати.
Олександр Швець, 1971 р.н.
Загинув від вибуху фугасної міни. У нього залишились мати, сестра, дружина та син.
Марк Гудзовський, «Упрямий», 1997 р.н.
Отримав кульове поранення голови. Після операції впав в кому. Помер 14 березня. У нього залишились батьки та дві сестри.
Сергій Ковнацький, 1995 р.н.
Загинув 25 березня від кульового поранення в голову. У нього залишились батьки, брат та сестра.
Андрій Кривич, «Діллі», 1999 р.н.
Загинув 27 березня від кулі снайпера. В нього залишились батьки, два брати та дві сестри.
Володимир Шамчук, «Шама», 1970 р.н.
Загинув 28 березня в зоні відповідальності ОТУ «Донецьк». Обставини загибелі наразі з’ясовуються.
Віктор Максимов, 1984 р.н.
Загинув 30 березня, підірвався на вибуховому пристрої. У нього залишились дружина та дочка.
СЛАВА ГЕРОЯМ!
