Від пляшкової води, макаронів, рису, сушених фруктів, круп, чаю, борошна – і до туалетного паперу, вина, прального порошку і дитячих підгузків.
Це перелік того, чим запасаються або радять запасатися учасники різноманітних інтернет-форумів на випадок жорсткого брекзиту. Він поповнюється і розростається з кожним черговим відкладенням дати виходу Сполученого Королівства з Європейського Союзу.
Перебої з постачанням і тимчасові нестачі продуктів обов’язково будуть, кажуть фахівці, адже британці дедалі більше своєї їжі завозять з-за кордону, зокрема з інших країн ЄС.
“Майже 40% продуктів, якими харчуються британці, припадає на імпорт, – каже Кріс Елліот, засновник Інституту глобальної харчової безпеки при Королівському університеті Белфаста. – Для порівняння, два десятиліття тому частка імпорту в раціоні британців не перевищувала 25%. Приблизно третина всієї їжі, яку споживають у Британії, завозиться з країн ЄС”.
Тобто британці дедалі більшою мірою залежать від інших у тому, щоб себе прогодувати, наголошує експерт з харчової безпеки.
Нестерпність невизначеності
Минуло три з половиною роки після доленосного для Британії референдуму про вихід із ЄС – а “віз членства і нині там”: і суспільство загалом, і політичний клас зокрема охоплені синдромом, який можна окреслити як втома від брекзиту.
Його симптоми? Або неконтрольоване роздратування, або затуманення очей співрозмовника поволокою депресивної байдужості. Невизначеність втомлює, виснажує психіку, дратує і сприяє поширенню агресії, кажуть психологи.
А лідери бізнесу, понадто того, що залежить від постачань з Європи, вказують на економічні кошти невизначеності – яка обертається відчутними збитками від не підписаних контрактів і неукладених угод.
Досі найґрунтовніші підрахунки втрат британської економіки внаслідок розриву багатьох десятиліть членства у ЄС, що їх на замовлення уряду зробив авторитетний Інститут фіскальних досліджень, показали, що за будь-якого варіанту брекзиту – чи з угодою, м’якого брекзиту, чи без угоди, жорсткого – Британія через 15 років буде біднішою, ніж якби вона залишалася в складі Євросоюзу.
Довге прощання
Розколоте британське суспільство загалом прагне визначеності: навіть опоненти брекзиту кажуть, що воліли б залишити цей процес позаду – і забути, як про кошмарний сон, про ці три з половиною роки сум’яття, протистоянь натовпів під різними прапорами і розбурханих пристрастей.
Вони кажуть, спираючись на цифри економістів, навіщо виходити з ЄС, якщо країні там краще, а британцям членство вигідніше? Але так звані брекзитери на це заперечують, що готові піти на економічні поневіряння – аби лиш якомога швидше скинути із себе пута політичної залежності від бюрократів у Брюсселі. Мовляв, навіть бідніші, зате – вільні.
Але і тут панує повна невизначеність – як щодо способу виходу з ЄС, так і власне того, чи він відбудеться до 31 січня 2020 року. Неспроможність забезпечити брекзит лежить в основі вже других від часу референдуму загальних виборів – і спроби перезавантажити парламент.
(Частина проєвропейських партій – валлійська Плайд Камрі, ліберал-демократи і зелені – утворили на виборах альянс за ЄС. Тобто будуть висувати і підтримувати в себе на округах єдиного проєвропейського кандидата)
Фальстарт номер…
А поки триває виборча кампанія, в головах простих британців точиться внутрішня боротьба іншого штибу: чим запасатися на випадок нестачі харчів – апокаліптичного сценарію порожніх полиць, якими споживачів лякають зацікавлені в панічному скуповуванні організації і шукачі бізнесових ідей або швидкої поживи в “мутній водичці” політичної невизначеності і масового сум’яття.
Ще коли наближався перший крайній термін імовірного жорсткого брекзиту – 31 березня 2019 року – створена у Facebook група, переважно з тих, хто голосували проти виходу з ЄС, уклала перелік тих продуктів, якими потрібно запастися на випадок неминучих перебоїв з постачанням. Назва групи – 48% Preppers. Саме стільки учасників референдуму 23 червня 2016 року проголосували за те, щоб залишитися в складі ЄС.
Туди увійшли предмети першої необхідності і ті продукти, які здатні довго зберігатися. Свіжа продукція подорожчає, кажуть фахівці, але салат чи рибу наперед не заготуєш.
А останнє опитування, проведене на замовлення об’єднання оптової торгівлі, виявило, що кожен п’ятий британець витратив у середньому 380 фунтів ( приблизно 500 доларів), щоб купити продукти на запас. Загалом таке скуповування сумарно оцінили в 4 млрд фунтів ( понад 5,1 млрд доларів), написала нещодавно газета Guardian, редакція якої загалом налаштована проти брекзиту.
Слово на “Б”
Проаналізувавши списки продуктів, які найчастіше фігурують у присвячених брекзиту дописах на форумі Mumsnet, дослідники виявили 700 найменувань, із яких можна виокремити такі найпопулярніші:
- Паста
- Туалетний папір
- Рис
- Пастеризоване молоко
- Консервовані томати
- Квасоля
- Фрукти в бляшанках
- Рибні консерви (тунець)
- Борошно
- Чай
- Кава
- Ліки
- Дріжджі
- Сечевиця
- Пляшкова вода
- Вино
Звісно, це на додачу до інших потрібних мамам речей, таких як улюблене їхніми малятами дитяче харчування чи підгузки.
А кмітливий бізнесмен з міста Лідс Джеймс Блейк побачив у панічних настроях співвітчизників гарну бізнес-ідею. Він почав продавати так звані Brexit Box – набори необхідного на 30 днів, куди входить харчування у формі одноразових порцій, фільтр для очищення питної води і засіб для розведення вогню.
Брекзит-бокс творчо переосмислює ідею бебі-боксу, але з тією суттєвою різницею, що якщо набір для немовляти точно стане в пригоді всім свіжо спеченим батькам, то брекзит-бокс відіграє роль заспокійливого для схильних до паніки.
Урядові речники на всіх рівнях запевняють, що будь-які перебої з постачанням у випадку жорсткого брекзиту будуть нетривалими і невідчутними, але це ті самі урядовці, які вже кілька разів запевняли, що до 31 жовтня Велика Британія вийде з ЄС – хай там що!
Тож навчені досвідом, британці йдуть на другі вже загальні вибори, щоби втілити брекзит (або його скасувати!) – і принаймні частина з них тримає продукти на чорний день, або день свободи від диктатів ЄС – залежно від табору, до якого вони належать.
Бо чи ти за брекзит, чи проти, а родину годувати треба всім.