Привид дострокових виборів блукає політичними залами та кулуарами. Останніми днями в вітчизняних медіа, посилаючись на інсайд з Банкової, заговорили, що Петро Порошенко начебто вирішив підписати указ про розпуск Верховної Ради.
До речі, більше ніж половина громадян України позитивно ставиться до проведення позачергових парламентських виборів, повідомив днями керівник соціологічних програм ЦСД “Софія” Олександр Левцун.
Зокрема, соціологічна арифметика виглядає наступним чином: 61% українців позитивно ставиться до пропозиції розпустити нинішню ВРУ. Примітно, що в грудні минулого року таких респондентів було 57,1%”, – сказав пан Левцун, презентуючи результати опитування “Суспільний запит на оновлення влади”. 26,6% опитаних не підтримують проведення позачергових виборів до єдиного законодавчого органу, а 12,4% не змогли відповісти.
Над вечір четверга виборчу тематику підхопив спікер. Андрій Парубій заявив: «Дочасних виборів не буде. Попереду буде робота. Системна, непроста. Будуть рішення, які потрібні сьогодні для суспільства, які потрібні для української безпеки і оборони». Голова ВР також підкреслив, що оскільки нинішній парламент є парламентом воюючої країни, то “параліч” системи влади і роботи ВР є “однією з найгірших послуг, яка може бути зроблена для української обороноздатності на цьому етапі”. Відповідаючи на питання щодо позиції президента з цього питання, Парубій запевнив, що позиція глави держави є ідентичною до його, що “дочасні вибори – це спосіб дестабілізації”.
Нещодавно прем’єр-міністр Володимир Гройман заявив, що не боїться відставки і готовий прозвітувати про роботу уряду перед парламентом у будь-який момент. Також глава уряду додав, що прийматиме участь у парламентських виборах. Подейкують, що Володимир Борисович, не бажаючи в майбутньому вливатися в БПП, вирішив очолити власний політичний проект. До речі, у Гройсмана вже є зареєстрована партія, з якою він ходив на вибори- «Європейська стратегія Вінниччини». На думку експертів, Володимир Гройсман цією заявою намагався дати зрозуміти Петру Порошенку, що політично він не бачить себе у спільній команді на наступних виборах. У разі відставки з посади, кажуть у кулуарах, найвірогіднішим прем’єром стане діючий генпрокурор Юрій Луценко.
Президент інформаційну виборчу хвилю цього разу вирішив просто проігнорувати. Востаннє тему ймовірності позапланового перезавантаження Верховної Ради гарант коментував ще у березні минулого року. Заявивши, що в дочасних парламентських виборах зацікавлений Кремль, Петро Порошенко резюмував: “Ніяких дострокових парламентських виборів … я їм не подарую”.
Політичний аналітик Ярослав Макітра в ефірі телеканалу ZIK зауважив, що «Народний фронт» є тією політичною силою, якій найменш вигідні парламентські дострокові вибори. «З огляду на ту фракцію, яка в них є, та той вплив, які вони мають на виконавчу владу та Кабінет міністрів, вони це безумовно втратять, якщо вибори відбудуться найближчим часом», – пояснив експерт.
«Поки що зарано виключати можливість дострокових парламентських виборів, але до кінця квітня це питання має бути вирішеним. І якщо до того часу не буде прийнято серйозних рішень, то, очевидно, не буде ні президентських, ні парламентських дострокових виборів», – підсумував Ярослав Макітра.
Ще одна серйозна проблема, яка може завадити проведеню дочасних виборів – питання переформатування Центральної виборчої комісії (ЦВК). Незважаючи на публічні обіцянки представників коаліції та спікера Парубія, в четвер, 19 квітня, парламент не зміг призначити 13 нових членів комісії замість тих, чий семирічний термін повноважень уже закінчився, хоча напередодні профільний комітет правової політики рекомендував це зробити.
В режимі off record члени комітету зізнаються, що ключова причина “зависання” питання ЦВК- розбіжності між провладними фракціями БПП і «Народного фронту» (НФ), фоном для яких і слугують чутки про дострокові парламентські вибори. “Фронтівці” висловлюють побоювання, що в разі звільнення “старих” членів Центрвиборчкому, їм не вдасться провести в новий склад своїх делегатів.
Семирічний термін повноважень 12 з 15 членів Центрвиборчкому, включаючи його голови Михайла Охендовського, закінчився ще 1 червня 2014 року. А 3 лютого 2017 року закінчився термін повноважень вже 13-го члена комісії.
Спочатку в ЦВК працювали 13 кандидатів по квотам БПП, НФ, Радикальної партії, депутатських груп “Відродження” та “Воля народу”, “Самопомочі”. Згодом склад комісії поповнився 14-м кандидатом від “Батьківщини”.
Таким чином, Центральна виборча комісія стала фактично заручником рішення парламентарів, які дозволили старому складу працювати, допоки йому не знайдуть заміну.
Якщо зважити на шальках терезів усі політичні та процедурні нюанси “за” та “проти” дочасних виборів, останні аргументи будуть домінуючими. Хоча за великим рахунком, при бажанні Петро Порошенко без проблем міг би вкоротити віку чинному скликанню Верховної Ради.
Сьогодні можна упевнено говорити, що правлячої коаліції вже немає. Тому президент міг би запропонувати депутатам у 30-денний термін створити коаліцію. Якби протягом цього терміну правляча більшість не була б створена, одним розчерком пера глава держави відправив би цей парламент в небуття. Так що, теоретично вибори можна провести раніше, ніж в 2019 році. Питання в тому, чи потрібно це президенту? Звісно, те що відносини у представників БПП і Народного фронту далеко не безхмарні, очевидно неозброєним оком. Але з іншого боку, в новий парламент, згідно з соціологічними опитуваннями зайдуть нові сили, які навряд чи вступлять до коаліції з БПП. Таким чином, для Банкової існує серйозний ризик втратити хоч якусь лояльність Ради.
Наталія Ромашова
